Ухвала суду № 94027911, 04.01.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/15068/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2021 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі судді Петрова Д.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Ради адвокатів Київської області, Голови Ради адвокатів Київської області Бойка Петра Анатолійовича про визнання бездіяльності протиправною,-

В С Т А Н О В И В:

30 грудня 2020 року на адресу Подільського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Ради адвокатів Київської області, Голови Ради адвокатів Київської області Бойка Петра Анатолійовича, в якій позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність Ради адвокатів Київської області щодо неналежного розгляду заяви позивача від 13.07.2020; визнати протиправною бездіяльність Голови Ради адвокатів Київської області Бойка П.А. щодо не розгляду заяви позивача від 04.08.2020 та ненадання на неї письмової відповіді.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 та абзацом другим пункту 2 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

За правилами визначення юрисдикції адміністративних судів, закріплених статтею 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Закон України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Згідно із статтею 1 Закону №5076-VI адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 5 цього Закону передбачено, що адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.

Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності

На підставі статті 18 Закону № 5076-VI адвокати мають право створювати в установленому законом порядку місцеві, всеукраїнські і міжнародні об`єднання.

Відповідно до статті 43 Закону № 5076-VI адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов`язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката.

Статтею 46 Закону № 5076-VI передбачено, що організаційними формами адвокатського самоврядування є у тому числі (…) рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя).

Згідно із Положенням Рада адвокатів Київської області є неприбутковою професійною організацією, яка відповідно до Закону № 5076-VI створена і діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України, як регіональна форма адвокатського самоврядування, на яку державою покладено виконання публічно-представницьких функцій недержавного самоврядного інституту у період між конференціями адвокатів регіону, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання правової допомоги на професійній основі - адвокатури України;

Відповідно до змісту позовних вимог, позивач зазначає, що він 13.07.2020 звернувся до Ради адвокатів Київської області з письмовою заявою в якій просив: направити на його адресу копію рішення Ради, прийнятого за результатами розгляду його заяви від 29.01.2020 про видачу свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; пояснити, чому саме Рада порушила встановлені строки розгляду заяви позивача від 29.01.2020 про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняти відповідне рішення; повідомити причини відмови Ради призначити дату складання позивачем присяги адвоката України.

Крім того, 04.08.2020 позивач звернувся до голови Ради адвокатів Київської області із заявою, в якій просив: направити на його адресу копію рішення Ради від 13.03.2020, прийнятого за результатами розгляду його заяви від 29.01.2020 про видачу свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; пояснити, чому саме Рада порушила встановлені строки розгляду заяви позивача від 29.01.2020 про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняти відповідне рішення; надати перелік питань, розглянутих Радою на засіданні 31.07.2020; повідомити причини зняття зі складу порядку денного засідання Ради від 31.07.2020 питання про видачу позивачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Враховуючи наведене, позивач фактично оскаржує бездіяльність Ради адвокатів Київської області, як органу, що реалізує право на отримання доступу до професії адвоката, тобто створює наслідки щодо осіб, які бажають отримати доступ до адвокатської діяльності.

Зокрема, частиною першою статті 11 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Відтак, Рада адвокатів Київської області наділена владними управлінськими повноваженнями щодо набуття особою статусу адвоката, а її рішення створюють наслідки щодо осіб, які бажають отримати доступ до адвокатської діяльності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі №160/109/19 вказано, що коли виникає спір із правовідносин, у яких адвокатура як особлива формація реалізує надані їй правомочності в означеному сенсі, а саме: у разі обмеження права особи на заняття адвокатською діяльністю або прийняття рішення про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, оскарження рішення про накладення дисциплінарного стягнення, інші подібні за суттю і значенням дії, зокрема й щодо делегованих державою владних повноважень, то такий спір за наявності для цього підстав може підпадати під ознаки публічно-правового, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись частиною 5 статті 186 ЦПК України суд роз`яснює позивачу його право на судовий захист у порядку адміністративного судочинства шляхом звернення, з дотриманням територіальної підсудності, з позовом до окружного адміністративного суду.

Отже, враховуючи суб`єктний склад учасників справи, характер правовідносин, що склались між ними, суд приходить до висновку про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки має бути вирішений адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства.

За викладених обставин у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 слід відмовити на підставі пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.19, 186, 259, 261, 352 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Київської області, Голови Ради адвокатів Київської області Бойка Петра Анатолійовича про визнання бездіяльності протиправною.

Роз`яснити ОСОБА_1 його право звернення до суду із зазначеною вимогою в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Д.В. Петров