Ухвала суду № 94026594, 06.01.2021, Золочівський районний суд Харківської області

Золочівський районний суд Харківської області

Справа № 622/897/20

2-п/622/1/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.01.2021 смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Чернової О.В.,

за участю секретаря Дмитренко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лебединської Інеси Сергіївни про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 622/897/20 за позовом АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

01.12.2020 до Золочівського районного суду Харківської області надійшла вищевказана заява.

Заочним рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 28 жовтня 2020 позов АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 30.05.2012 року в сумі 111322 та судові витрати у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Відповідач ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду, подав заяву про перегляд заочного рішення. Заява мотивована тим, що відповідач не брав участі у справі з поважних причин, у зв`язку з тим, що не був обізнаним про розгляд справи, дату та місце проведення судових засідань, у зв`язку з чим не мав можливості брати участь у судових засіданнях та надати свої заперечення проти позовних вимог. Відповідач зазначає, що не отримував від АТ КБ «Приват Банк» грошові кошти в кредит в розмірі 74462,41 грн., в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що заборгованість за тілом кредиту становить 74462,41 грн, навпаки випискою за договором ОСОБА_1 станом на 25.05.2020 становила 37000 грн. В матеріалах справи відсутні належні докази наявності заборгованості у відповідача перед банком за тілом кредиту у розмірі 74462,41 грн. Розрахунок наданий позивачем не є належним та допустимим доказом по справі. Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з правовою позицією Верховного Суду, наданою ним в постанові по справі № 161/16891/15-ц від 30 січня 2018 року оцінивши надані позивачем докази за свої внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суди дійшли висновку, що копія Генеральної угоди від 9 серпня 2012 року та виконаний банком розрахунок заборгованості не є належними доказами, які б доводили обґрунтованість вимог позивача. Так, відповідно до змісту частини першої статті 1050 ЦК України з урахуванням статей 526, 527, 530 ЦК України, банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи». Крім того, заперечували проти стягнення відсотків в повному обсязі. ОСОБА_1 не підписував «Умов та правил надання банківських послуг», згідно з якими банк самостійно може встановлювати та змінювати умови кредитування клієнтів. Копію рішення відповідач отримав 29.10.2020 у зв`язку з чим заявив клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача адвокат Лебединська І.С. не з`явилися. Адвокат Лебединська І.С. надала заяву про розгляд заяви про перегляд заочного рішення без її участі, просить скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду.

Представник позивач в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, перевіривши матеріали справи, зазначає наступне.

Заочним рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 28 жовтня 2020 позов АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 30.05.2012 року в сумі 111322 та судові витрати у розмірі 2 102 гривні.

Відповідно до статті 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Отже, правовий аналіз ст.288 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Враховуючи обставини, на які посилається заявник в заяві про скасування заочного рішення, які необхідно перевірити та оцінити при розгляді справи в загальному порядку, беручи до уваги заявлену відповідачем обставину, а саме невідповідність розрахунку суд вважає можливим скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, враховуючи, що спір є малозначним (п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України), для встановлення вказаних обставин справи.

Керуючись ст.ст.287,288 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 адвоката Лебединської Інеси Сергіївни про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 622/897/20 за позовом АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Заочне рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 28 жовтня 2020 за позовом АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасувати.

Призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 28 січня 2021 року на 10:30 годину у приміщенні Золочівського районного суду Харківської області.

Встановити відповідачу 15-ти денний строк для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. ч. 4,5 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу 5-тиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу 5-тиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, на офіційному вебпорталі "Судова влада України" за веб-адресою: http://ki.hr.court.gov.ua/sud2015

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Чернова О. В.