Ухвала суду № 94026588, 06.01.2021, Зміївський районний суд Харківської області

632/2262/20

2/621/1305/20

УХВАЛА

06.01.2021 року м. Зміїв

Суддя Зміївського районного суду Харківської області Бібік О.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Первомайської місцевої прокуратури, Державної казаначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

ВСТАНОВИВ:

31.12.2020 в провадження судді Зміївського районного суду Харківської області надійшла вказана справа за підсудністю з Первомайського міськрайонного суду Харківської області.

Ознайомившись з матеріалами справи, дійшов до наступного висновку.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.

Дане положення кореспондується зі статтею 55 Конституції України, в якій закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. У п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» було зазначено, що «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Частина 3 пункту 2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 03 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» зобов`язує суди при вирішенні питання про відкриття провадження у справі перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Тобто, вирішуючи питання про відкриття провадження, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту, дотримання позивачем вимог, передбачених відповідним процесуальним законодавством України, а також юрисдикційну підсудність.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що даний позов не підлягає розгляду у суді в порядку цивільного судочинства виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, преметом позову є відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Суб`єктами спричинення шкоди є Головне управління Національної поліції в Харківській області, Первомайська місцева прокуратура Харківської області.

Відповідно шкоду спричинено органами державної влади в рамках кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР за № № 12020220400000213, 12020225400000014, 12020225400000044, про що зазначено у позовній заяві.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020220400000213 від 05.05.2020, копії постанови інспектора-дізнавача сектору дізнання Первомайського ВП ГУ НП в Харківській області від 16.07.2020 про відмову у задоволенні клопотання вбачається, що досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12020225400000014 від 08.07.2020 триває (а.п. 33, 34)

Відповідно до положення ст. 127 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

З урахуванням того, що позов заявлено в рамках кримінального провадження, то його слід розглядати за правилами кримінально-процесуального законодавства України, що відповідатиме ефективному правовому захисту, та є предметом доказування у кримінальному провадженні, а саме, необхідно встановити правові підстави для відшкодування шкоди, суб`єкта - заподіювача шкоди або в особі держави, про що зазначити у позові, сам факт заподіяння шкоди та причинно - наслідковий зв`язок між наведеними вище предикатами.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, на предмет їх належності та допустимості, або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі (для встановлення у судовому рішенні обставин, які би не потрібно було надалі доказувати під час розгляду іншої справи).

Недопустимим з огляду на завдання цивільного судочинства є ініціювання позовного провадження з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у кримінальному провадженні, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, неналежним або недопустимим.

Такі позови не підлягають судовому розгляду. У відкритті провадження за ними слід відмовляти на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України, а у разі, якщо провадження було відкрите, - закривати його на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України)

Відповідний висновок викладено у постанові ВПВС № 333/6816/17 від 30.06.2020.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У рішенні у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якою є право доступу до суду (рішення у справі Gоldеr v. The United Kingdom від 21 лютого 1975 року, серія А №18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги.

Виходячи з наведеного, суддя, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України, відмовляє у відкритті провадження у справі у зв`язку з тим, що позовну заяву належить розглядати в порядку кримінального судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Первомайської місцевої прокуратури, Державної казаначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - відмовити.

Роз`яснити позивачам, що заявлений позов підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства в рамках відповідного кримінального провадження № 12020220400000213, 12020225400000014, 12020225400000044.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст ухвали виготовлено 06.01.2021.

Суддя: