Рішення № 94021708, 06.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2021 року м. Київ № 640/17365/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовом1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до Міністерства оборони Українитретя особаЛьвівський обласний військовий комісаріатпровизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022), третя особа - Львівський обласний військовий комісаріат (79005, м. Львів, вул. І. Франка, 25, код ЄДРПОУ 08412340), в якому просять:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України від 19.07.2019 № 95 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги,

- зобов`язати відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 750-кратного прожиткового мінінмуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня року, в якому здійснюватиметься виплата, в рівних частках: матері - ОСОБА_1 та сину - ОСОБА_3 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачам протиправно відмолено у виплаті одноразової грошової допомоги з підстав перебування загиблого солдата у стані алкогольного сп`яніння, оскільки загибель солдата не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння, а є наслідком дій іншої особи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, обґрунтований тим, що висновком судово-медичної експертизи підтверджується, що ОСОБА_4 перебував на час загибелі у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим відсутні підстави для виплати одноразової грошової допомоги.

Третя особа надала пояснення по суті позовних вимог, в яких оскаржуване рішення вважає правомірним та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивачами подано відповідь на відзив, в якій стверджують про помилковість висновків відповідача та наполягають на задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є матір`ю загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 10.01.1990 серії НОМЕР_1 , а ОСОБА_3 - його малолітнім сином, що підтверджується свідоцтвом про народження від 22.07.2009 серії НОМЕР_5.

ОСОБА_4 проходив службу у Збройних Силах України за контрактом у військовій частині А 2847.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на території військової частини польова пошта В 23411, яка сталась 11.12.2016.

Як встановлено з лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_4 від 26.12.2016 № 1073/16, причиною його смерті визначено вторинні ішемічні ураження базально-стовбурових структур мозку, поліорганна недостатність внаслідок тупої відкритої черепно-мозкової травми з переломом потиличної кістки.

Наказом командира військової частини - польова пошта В0377 від 30.12.2016 № 963 «Про результати проведення спеціального розслідування по факту загибелі солдата ОСОБА_4 » визначено, що загибель солдата ОСОБА_4 є наслідком перенесеної травми, що сталася в позаслужбовий час та не є наслідком виконання виконання військових обов`язків військової служби

Відповідно до витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону від 21.05.2019 № 203 причиною смерті послужила травма, одержана в результаті нещасного випадку, і причина смерті, так, пов`язана з проходженням військової служби.

Для отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 позивачі звернулися з відповідними заявами та необхідними документами до Львівського обласного військового комісаріату, який передав дані матеріали до Міністерства оборони України для прийняття відповідного рішення.

Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленим протоколом від 19.07.2019 № 95, відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги матері та сину загиблого, оскільки на час загибелі він перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Позивачі, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, звернулись з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ, у статті 1 якого, зокрема, встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Дія цього Закону поширюється на членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти (пункт 2 частини першої статті 3 Закону № 2011-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з положеннями пункту 1 частини другої статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Пунктом 1 статті 16-4 Закону № 2011-XII встановлено: що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що виплата одноразової грошової допомоги не призначається з підстав, наведених цими нормами, а саме, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп`яніння та вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).

При цьому, сам факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп`яніння на час настання смерті не визначається вказаними нормами права як підстава для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.

Тобто, необхідно встановити причинно-наслідковий зв`язок між станом сп`яніння військовослужбовця та його смертю (загибеллю).

Аналогічну позицію викладено в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №813/4502/17 та від 11.04.2018 у справі № 802/1869/17-а.

У даному випадку, смерть військовослужбовця не є наслідком його перебування у стані алкогольного сп`яніння, оскільки ним не вчинялось певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до події, що спричинила його загибель. При цьому як зазначено в акті проведеного розслідування алкогольні напої вживались загиблим поза межами військової частини, а дорожньо-транспортна пригода сталась на території військової частини та є нещасним випадком.

Виходячи з вищевикладеного, слід зазначити, що з матеріалів справи не вбачається належних та достатніх доказів на підтвердження вчинення безпосередньо ОСОБА_4 кримінального злочину або адміністративного правопорушення та/або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, що мали своїм наслідком його загибель, а отже висновок відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги є помилковим.

Щодо розміру виплати одноразової грошової допомоги суд зазначає наступне.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначається Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Отже, порядок виплати одноразової грошової допомоги та розмір їх виплати визначаються нормами, які чинними на день виникнення права на отримання грошової допомоги, а саме на день смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.

Аналізуючи зазначену норму суд зазначає, що законодавець розмежовує поняття загибелі (смерті) військовослужбовця «під час виконання обов`язків військової служби» та «під час проходження військової служби» в цілях призначення та виплати одноразової грошової допомоги, а розмір допомоги залежить від того, настала смерть під час виконання обов`язків військової служби чи під час проходження військової служби.

Враховуючи, що загибель ОСОБА_4 сталась внаслідок нещасного випадку в період проходження ним військової служби, а не під час безпосереднього виконання службових обов`язків, даний випадок відносить до підпункту 2 пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII.

У свою чергу, пунктом "а" частини першої статті 16-2 Закону № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Зазначеному положенню відповідає норми пункту 5 Порядку № 975 (у редакції станом на дату виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги), відповідно до якої одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті), рівними частками членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

Таким чином, позивачі мають право на призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі а саме - станом на ІНФОРМАЦІЯ_1.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в інтересах малолітнього ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022), третя особа - Львівський обласний військовий комісаріат (79005, м. Львів, вул. І. Франка, 25, код ЄДРПОУ 08412340) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначення і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19.07.2019 № 95, в частині відмови ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у призначенні одноразової грошової допомоги.

3. Зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті), рівними частками членам сім`ї загиблого солдата ОСОБА_4 : матері - ОСОБА_1 та сину - ОСОБА_3 .

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 700 (сімсот) гривень 00 копійок.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов