Ухвала суду № 9402139, 09.04.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-3762/09

Головуючий у І інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«9» квітня 2010 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Глущенко Я.Б. та Літвіної Н.М., при секретарі Бурді Л.М., за участю представника позивача Семигайло В.С. та представника відповідача Коваля О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2008 року у справі за позовом Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції до Господарського товариства з обмеженою відповідальністю «Росич» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, однак постанову суду слід змінити з таких підстав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечення на них, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність стягнення з відповідача заборгованості у сумі 379211,00 грн.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Колегією суддів встановлено, що працівниками ДПА у м. Києві було здійснено перевірку господарської одиниці, який належить відповідачу та розташована за адресою: м. Тетіїв. вул. Шевченка, 11, за наслідками якої складено акт № 2808/1000/23/20600647 від 25.09.2008 року.

Під час перевірки виявлено, що відповідач проводив реалізацію продукції не власного виробництва (цегла, пінопласт, шифер і т.д.), згідно касової книги та прибуткових касових ордерів було встановлено, що в період з початку травня 2008 року

по 25.09.2008 року підприємством реалізовано продукції не власного виробництва без застосування реєстратора розрахункових операцій без видачі відповідних розрахункових документів на загальну суму 75842,20 грн. Встановлено здійснення торгівельної діяльності без придбання патенту.

За результатами, викладеними в акті перевірки, рішенням Тетіївської МДШ від 10.10.2008 року №0000712360 застосовано до відповідача штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання готівки на суму 379211,00 грн..

Вирішуючи питання про правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 379211,00 грн. за порушення п.п. 1-2 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», колегія судців зважає на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що РРО застосовується фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.

В ст. 2 згаданого Закону визначено, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно п.п. 1, 2 ст. З зазначеного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Приписами п.1 ст. 17 Закону визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Враховуючи наведену норму позивачем застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення п.п. 1-2 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 379211,00 (75842,20 * 5).

Однак, відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону реєстратор розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм

власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач здійснюючи реалізацію продукції власного виробництва не проводячи їх через РРО, робив виписки прибуткових касових ордерів та отриману виручку проводив через банківську установу, що підтверджується копіями прибуткових касових ордерів, видаткових ордерів на суму 75842,20 грн. та банківськими виписками.

При здійсненні перевірки контролюючим органом не були враховані наступні обставини.

Згідно договору оренди нежитлового приміщення від 15.04.2008 року №01 відповідач надає в оренду ФОП «ОСОБА_1» відкритий майданчик, що розташований 33. адресою АДРЕСА_1, загальною площею 61 кв.м, площа майдану 25 кв.м.

ФОП «ОСОБА_1» здійснює у орендованому приміщенні підприємницьку діяльність з продажу будівельних матеріалів .

Під час здійснення перевірки працівниками податкового органу придбавалась цегла, яка належала ФОП «ОСОБА_1», що підтверджується копією платіжного доручення №35 від 22 серпня 2008 року ( в матеріалах справи).

На підтвердження неправомірного застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій свідчий і той факт, що позивачем 04.12.2008 року позивачем здійснювалась планова перевірка відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 по 30.06.2008 роки, валютного та іншого законодавства, за результатами якої, складено акт №372/231/20600647, де зазначено про відсутність будь яких порушень податкового законодавства.

Враховуючи вище наведене та те, що судом першої інстанції постановлено обґрунтоване рішення, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з»ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, а доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду, то підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2008 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Я.Б. Глущенко

Суддя Н.М. Літвіна