Рішення № 94021183, 05.01.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2021 р. № 520/12477/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Севастьяненко К.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Служби безпеки України, яка полягає у незастосуванні п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2018 по 26.12.2019, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01.01.2018 року та Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2019року, протиправною.

- зобов`язати Служби безпеки України перерахувати та виплатити, ОСОБА_1 з 01.03.2018 по 26.12.2019 грошове забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням розміри яких обчислені з урахуванням п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08,2017 №704, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року ,а саме Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01.01.2018року , Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2019 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати Служби безпеки України перерахувати та виплатити ОСОБА_1 розмір одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням суми грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням проведеного перерахунку відповідно до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 50-ти відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 1 січня календарно року, а саме Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01.01.2018 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 0101.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем у 2018, 2019, 2020 роках, а саме: з 01.03.2018, з 01.01.2019, з 01.01.2020 не встановлено посадовий оклад позивача та оклад за спеціальним званням з урахуванням п. 1 Приміток Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. На думку позивача, відповідач протиправно у 2018, 2019 та 2020 роках не застосував пункт 1 Приміток Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018, 01.01.2019 та 01.01.2020 відповідно. Вважаючи дії протиправними, просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою суду від 29.09.2020 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Представником відповідача, надано відзив на позовну заяву, в якому він адміністративний позов не визнав, зазначив, що що ані Порядок №45, ані жоден інший нормативно-правовий акт не наділяє Службу безпеки України, як уповноважений орган, повноваженнями самостійно встановлювати розміри грошового забезпечення осіб, звільнених з військової служби.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. Справа розглянута відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням перебування судді Севастьяненко К.О. у щорічній відпустці з 17.10.2020 по 29.10.2020 та з 31.10.2020 року по 15.11.2020 року.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , проходив військову службу в Службі безпеки України на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах та був звільнений у запас та виключений зі списку особового складу з 26.12.2019 року. На фінансовому забезпеченні позивач перебував у СБУ.

Згідно грошового атестату № 00749 від 26.12.2019 року, за посадою, яку обіймав в СБУ ОСОБА_1 , встановлено посадовий оклад у розмірі 6340 гри., оклад за військовим званням (підполковник) складає 1182,58 грн.

СБУ з 01.03.2018 року по 26.12.2019 виплачувала позивачу грошове забезпечення із розрахунку окладу за військове звання та окладу за посадою розміри яких обчислені із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2018-2019 роки, тобто без застосування розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Позивач звернувся з заявою до СБУ про здійснення нового розрахунку розміру посадового окладу та розміру окладу за військовим званням з 01.03.2018 року по 26.12.2019 з рахунком не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установлено ЗУ "Про Державний бюджет України на 2018» ЗУ "Про Державний бюджет України на 2019 рік» з урахуванням відповідного тарифного коефіцієнту установленого п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08,2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

СБУ надало відповідь від 29.07.2020 року № 21/3/1-М-87/5 у якій відмовила ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті посадового окладу та окладу за військовим званням з 01.03.2018 по 26.12.2019 роки з рахунком не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установлено ЗУ "Про Державний бюджет України на 2018 рік» та ЗУ "Про Державний бюджет України на 2019 рік» з урахуванням відповідного тарифного коефіцієнту установленого п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

На думку позивача, СБУ протиправно не застосувало пункт 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчисленні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018 та 01.01.2019 відповідно.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. ч. 2-4 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частинами 1, 2 статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" встановлено, що Кабінет Міністрів України на основі, та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704.

Суд зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України №704 на яку посилається позивач є підзаконним нормативно-правовим актом, яким Кабінет Міністрів України, відповідно до частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", встановлює види та розміри грошового забезпечення військовослужбовців.

Як встановлено зі структури постанови Кабінету Міністрів України №704, пунктом 1 її постановляючої частини затверджені нормативні акти, зокрема тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 1), схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 14).

У пункті 4 постановляючої частини постанови Кабінету Міністрів України №704, у якій містяться нормативні положення, наведений порядок визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу.

Відповідно до норми пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, на час прийняття цієї постанови передбачалося, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Додатки 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.

Постановою Кабінету Міністрів України №103 до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 внесено зміни, якими встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01.01.2018, та вилучено умову, що такий розрахунок повинен проводиться виходячи із 50% розміру мінімальної зарплати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Проте, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.

Суд звертає увагу, що пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності 01.01.2017, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата (на чому наполягає позивач) не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

Такі ж правила діють при визначенні грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби.

Суд звертає увагу, що постанова Кабінету Міністрів України №704 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №103) є чинною, а отже підлягає до застосуванню.

Твердження позивача, щодо необхідності застосування при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням, що враховуються для такої розрахункової величини як мінімальна заробітна плата, обґрунтовані посиланням на текст приміток до Додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704, суд відхиляє, оскільки ці примітки не містять норм права та не узгоджуються з пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року №1774-VIII.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач діяв правомірно застосовуючи при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням таку розрахункову величину як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 та 01.01.2019, а тому підстав для визнання протиправними дії відповідача, які полягають у не застосуванні п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні позивачу в період з 01.03.2018 та з 01.01.2019 розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018 не встановлено.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно не застосував п. 1 Приміток Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 при обчисленні розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням позивача, оскільки такі примітки не містять норм права та не узгоджуються з пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року №1774-VIII.

Вимога про зобов`язання Служби безпеки України перерахувати та виплатити ОСОБА_1 розмір одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням суми грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням проведеного перерахунку відповідно до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 50-ти відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 1 січня календарно року, а саме Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01.01.2018 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 0101.2019 року також не підлягає задоволенню, оскільки є похідною.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 05 січня 2021 року.

Суддя Севастьяненко К.О.