Ухвала суду № 94020779, 04.01.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

04 січня 2021 року м. Рівне №460/8962/20

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Щербаков В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України

доОСОБА_1 про стягнення відшкодування фактичних видатків, пов`язаних з його утриманням,та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України,

В С Т А Н О В И В:

Міністерство внутрішніх справ України, Національна академія Національної гвардії України 01.12.2020 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просять стягнути з відповідача на користь Національної академії Національної гвардії України відшкодування фактичних видатків, пов`язаних з його утриманням в Національній академії Національної гвардії у період з 26.07.2019 по 21.11.2019 у розмірі 35210,35 грн.

Ухвалою судді Рівненського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

На усунення недоліків позовної заяви позивач подав нову заяву про поновлення строку звернення до суду у якій вказав на поважність причин такого пропуску з підстав, по-перше, відсутності асигнувань з державного бюджету на сплату судового збору, а по-друге, - здійснення по раніше пред`явленому аналогічному позову між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав захисту інтересів Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України заступником прокурора Дарницького гарнізону Центрального регіону України.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд виходив з наступного.

З матеріалів позовної заяви слідує, що 26.07.2019 ОСОБА_1 уклав контракт про проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України курсантами Національної академії Національної гвардії України (аркуш справи 13).

27.08.2019 згідно з наказом начальника Національної академії Національної гвардії України №191 (по стройовій частині) старшого сержанта ОСОБА_1 зараховано в списки перемінного складу та на всі види забезпечення, призначено на посаду курсанта (аркуш справи 14).

05.11.2019 ОСОБА_1 подав начальнику курсу №2 рапорт, у якому зазначив, що не бажає продовжувати навчання та з підстав, передбачених пп. “ж” (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) п.2 ч.5 ст.26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” просив про відрахування. Своє рішення пояснив помилковим вибором професії. Як свідчить зміст рапорту, претензій до керівництва Академії та командування факультету ОСОБА_1 не мав, з постановою КМУ від 12.07.2006 №964 “Про затвердження Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах” ознайомлений та згідний. Також зі змісту рапорту слідує, що відповідач просив для подальшого проходження військової служби направити його до військової частини 3045 (м.Вараш) Національної гвардії України (аркуш справи 17).

21.11.2019 згідно з наказом начальника Національної академії Національної гвардії України (по стройовій частині) №260 контракт про навчання курсанта ОСОБА_1 розірвано. Як свідчить зміст цього наказу з 20.11.2019 ОСОБА_1 відраховано з навчального закладу та виключено зі списків перемінного складу курсантів, з підстав, передбачених пп. “ж” (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) п.2 ч.5 ст.26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”. Відповідно до вказаного наказу ОСОБА_1 зараховано у розпорядження начальника Академії та прикомандировано до курсу №2 Київського факультету для вирішення питань щодо подальшого його направлення до військової частини 3045 (м.Вараш) Національної гвардії України, а також вирішено провести утримання фактичних витрат згідно з нормами утримання курсантів та зведеного розрахунку фактичних видатків державного бюджету у розмірі 32685,79 грн. (аркуш справи 15).

Як свідчить зміст контракту про проходження військової служби (навчання) курсантів у Національній академії Національної гвардії України від 26.07.2019 його чинність припинено 21.11.2019 у зв`язку з відрахуванням ОСОБА_1 з навчання (аркуш справи 13, зворотній бік).

Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (далі – Порядок №964).

Відповідно до пунктів 3 - 4 Порядок №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

Згідно пункту 7 Порядку №964 у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).

Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.

Таким чином, спір у цій справі належить до справ щодо проходження публічної служби і відповідно до положень частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 21.11.2019 згідно з наказом начальника Національної академії Національної гвардії України (по стройовій частині) №260 контракт про навчання курсанта ОСОБА_1 розірвано.

Таким чином, починаючи з 21.11.2019, розпочався перебіг строку на реалізацію позивачем свого права на звернення до суду з позовом про стягнення вказаних витрат у примусовому порядку.

Позовна заява направлена до суду 01.12.2020, тобто, з пропущенням встановленого місячного строку для звернення до суду.

Слід зазначити, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Враховуючи викладене вище Міністерство внутрішніх справ України та Національна академія Національної гвардії України повинні були вчасно звернутися до суду з відповідним позовом у вказані строки, будь-яких перешкод для реалізації такого права матеріали справи не містять.

В свою чергу, неповажними є причини пропуску строку звернення до адміністративного суду відсутності асигнувань з державного бюджету на сплату судового збору, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Шевченко проти України" від 26 квітня 2007 року та рішення у справі "Трух проти України" від 14 жовтня 2003 року).

У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання обов`язків.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Верховний Суд в ухвалах від 13.05.2019 по справах №804/15952/15 та №810/1776/17, зазначив, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень, не є підставою для поновлення строку оскарження.

Доводи позивача щодо неналежного фінансування з боку державного бюджету не свідчать про поважність підстав пропуску строку звернення до суду з позовною заявою, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають зверненню до суду в межах встановленого законодавством строку та реалізувати відповідне право без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

Щодо твердження Міністерства внутрішніх справ України, що пропуск строку звернення з позовом допущено виключно внаслідок здійснення захисту інтересів Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України заступником прокурора Дарницького гарнізону Центрального регіону України, про що Міністерству стало відомо з листа від 03.03.2020 №4/646 вих. 20, то суд з цього приводу зазначає, що у постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 ВП ВС звернула увагу на те, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Таким чином, слід вважати, що Міністерство внутрішніх справ України в процесуальному статусі позивача у спірних правовідносинах щодо стягнення з ОСОБА_1 фактичних видатків, пов`язаних з його утриманням в Національній академії Національної гвардії у період з 26.07.2019 по 21.11.2019 у розмірі 35210,35 грн., первинно звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з відповідним позовом у березні 2020 року.

При цьому, суд також бере до уваги те, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2020 за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.06.2020 у справі №460/1905/20 за позовом Заступника військового прокурора Дарницького гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави, Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задоволено частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.06.2020 скасовано. Позовні вимоги Заступника військового прокурора Дарницького гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави, Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без розгляду з причин пропуску строку звернення до суду.

Отже, суд приходить до висновку про неповажність підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

В свою чергу, згідно з ч. 2 ст. ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, у зв`язку з неповажністю підстав для поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду, позовна заява підлягає поверненню.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу.

Відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію даної ухвали надіслати позивачу.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Щербаков