Рішення № 94020543, 05.01.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11197/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Данлін» (65062, м. Одеса, вул. Педагогічна, 25/48, РНОКПП 39397731) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Данлін» до Головного управління ДПС в Одеській області у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області № 0118955004 від 19.06.2020 року.

В обґрунтування позовної заяви, позивач зазначає, що На підставі акту перевірки ГУ ДПС в Одеській області було прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.06.2020 року № 0118955004, яким до ТОВ «Данлін» застосовані штрафні санкції у розмірі 115880,29 грн. TOB «Данлін» вважає таке податкове повідомлення-рішення незаконним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, адже акт перевірки складений та підписаний 23.04.2020 року, а відправлений на адресу ТОВ «Данлін» з порушенням строку 12.05.2020 року. ТОВ «Данлін» 16.05.2020 року отримало акт перевірки, а податкове повідомлення-рішення № 0118955004 прийнято 19.06.2020 р., тобто з порушенням строку, визначеного п. 86.8 ст. 86 ПК України. За таких обставин, позивач переконаний, що податкове повідомлення-рішенням ГУ ДПС в Одеській області від 19.06.2020 року № 0118955004 є безпідставним та повинно бути скасоване.

06.11.2020 року ухвалою судді відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

25.11.2020 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ГУ ДПС в Одеській області не погоджується з доводами позивача. Відповідач стверджує, що ГУ ДПС в Одеській області, проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Данлін» щодо своєчасності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на 2019 року. Перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, встановлених статтею 201 ПК України, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації. За результатами проведеної перевірки складено акт про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до такої податкової накладної ТОВ «Данлін» від 23.04.2020 року № 2982/15-32-50-04/39397731. На підставі акту перевірки від 23.04.2020 року № 2982/15-32-50-04/39397731 Головне управління ДПС в Одеській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 19.06.2020 року № 0118955004. Відповідач переконаний, що податкове повідомлення-рішення, прийняте контролюючим органом у межах компетенції та строки, протягом яких податковий орган має право самостійно визначити суму громових зобов`язань платника податків та вручено платнику податків у порядку, передбаченому статтею 58 ПК України. Прийняття такого рішення після спливу десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки не повинно розцінюватися як обставина, що виключає застосування до платника податків фінансової відповідальності. Сам факт затримки контролюючим органом строків направлення податкового повідомлення-рішення не може бути підставою для звільнення платника податку від обов`язку щодо своєчасної сплати суми податку. У будь-якому випадку порушення строку направлення податкового повідомлення-рішення, жодним чином не впливає на його законність, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0118955004 від 19.06.2020 року є обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Данлін» зареєстровано 17.09.2014 року за номером 15561020000053565, основний вид економічної діяльності – будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20) (а.с.8).

04.11.2019 року за № 9258069723 в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано направлену ТОВ «Данлін» на реєстрацію податкову накладну № 45 від 07.10.2019 року.

29.01.2020 року за № 9333111762 в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано направлену ТОВ «Данлін» на реєстрацію податкову накладну № 50 від 11.12.2019 року.

23.04.2020 року головним державним ревізором - Інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Південного управління у м. Одесі Головного управління ДПС в Одеській області Костович Тетяною Станіславівною, за результатами проведеної перевірки своєчасності реєстрації ТОВ «Данлін» податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на 10.2019 року, 12.2019 року, складено акт перевірки № 2982/15-32-50-04/39397731 (а.с. 9-10).

Відповідно до зазначеного акту перевірки встановлено затримання граничних термінів реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 Податкового Кодексу України, а саме:

- податкова накладна № 45 від 07.10.2019 року зареєстрована 04.11.2019 року, кількість днів затримки 4;

- податкова накладна № 50 від 29.01.2020 року зареєстрована 29.01.2020 року, кількість днів затримки 29 (а.с.10).

Головним державним ревізором - Інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Південного управління у м. Одесі Головного управління ДПС в Одеській області Костович Т.С. у висновках акту перевірки зазначено про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Податкового Кодексу України (із змінами та доповненнями), на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації. Відповідальність платника податків за порушення визначена ст. 1201 ПКУ. Порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок, при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної (а.с.10).

14.05.2020 року позивач отримав направлений відповідачем засобами поштового зв`язку акт перевірки № 2982/15-32-50-04/39397731 від 23.04.2020 року.

19.06.2020 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0118955004, яким до позивача, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних застосовано штраф у розмірі 115880,29 грн (а.с.13).

ТОВ «Данлін» оскаржено спірне податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

09.10.2020 року Державною податковою службою України за результатами розгляду скарги ТОВ «Данлін» прийнято рішення, яким податкове повідомлення-рішення № 0118955004 Головного управління ДПС в Одеській області від 19.06.2020 року залишено без змін, а скаргу – без задоволення (а.с.15-16).

Відповідно до підпункту 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних – реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За умовами, визначеними п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі – Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Як визначено пунктами 2, 3 Порядку №1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 11 Порядку №1246 обумовлено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно з п. 12-16 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Якщо платником податку надіслано для реєстрації кілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, зареєстрованими вважаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, відомості яких внесені до Реєстру, та платнику податку надіслана відповідна квитанція.

Отже, з аналізу вказаних норм слідує, що строки, визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації податкових накладних пов`язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку №1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Разом з тим, податковий орган в будь-якому випадку зобов`язаний протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної.

Оскільки законодавством встановлено чіткі та обмежені строки для реєстрації податкових накладних, задля уникнення порушення платником податків граничних строків для реєстрації податкових накладних у випадку коли гранична дата припадає на вихідний чи святковий день, положеннями Порядку №1246 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу встановлено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна та/або розрахунок коригування вважається зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 75.1.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до положень п. 86.1, п. 86.2 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником податків вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому, виходячи із змісту статті 75 ПК України предметом камеральної перевірки, серед іншого, є своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказане свідчить про те, що у податкового органу наявні підстави для проведення камеральних перевірок платників податків щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних.

Як встановлено судом, позивачем направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі розрахунки коригування до податкових накладних податкову накладну № 45 від 07.10.2019 року, яка зареєстрована 04.11.2019 року, кількість днів затримки 4 та податкову накладну № 50 від 29.01.2020 року, яка зареєстрована 29.01.2020 року, кількість днів затримки 29 (а.с.10).

Отже, у межах строку для реєстрації, податкові накладні не були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач не заперечує щодо порушення строків реєстрації податкових накладних.

При цьому, не наводить жодних доводів на спростування факту несвоєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, позивач вважає протиправним оскаржуване податкове повідомлення-рішення з підстав того, що акт перевірки вручений ТОВ «Данлін» 16.05.2020 р., а податкове повідомлення-рішення № 0118955004 прийнято 19.06.2020 року, тобто з порушенням строку п. 86.8 ст. 86 ПК України.

Відповідно п. 86.8. ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Суд зазначає, що посилання позивача на порушення відповідачем вимог Податкового Кодексу України щодо строків прийняття податкового повідомлення-рішення, порушення строку направлення акту перевірки, само по собі не впливає на законність вказаних документів та не спростовує наявність виявлених контролюючим органом під час перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Будь-яких інших доказів на спростування виявлених порушень, чи на підтвердження протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачем не надано.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0118955004 від 19.06.2020 року прийнято відповідачем на підставі виявлених порушень, у відповідності до вимог законодавства та наданих повноважень, а тому є правомірним та не підлягає скасуванню, а позовні вимоги – не належать до задоволення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Данлін» (65062, м. Одеса, вул. Педагогічна, 25/48, РНОКПП 39397731) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Головуючий суддя Токмілова Л.М.

.