Рішення № 94020193, 06.01.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" січня 2021 р. справа № 300/3147/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) матеріали адміністративного позову Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Долина" про стягнення податкового боргу в сумі 583683,41 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі також - позивач), 06.11.2020 звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт - Долина" (надалі також - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 583 683,41 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 30.09.2020 сума податкового боргу відповідача з земельного податку з юридичних осіб становить 583 683,41 грн., в т. ч. основне зобов`язання – 553 747,89 грн., штрафні санкції – 24894,00 грн. та пеня – 5041,52 грн. Внаслідок несплати відповідачем податкового боргу та відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України товариству з обмеженою відповідальністю "Комфорт - Долина" було сформовано та направлено податкову вимогу №42278-50 від 03.10.2018.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі. Встановлено відповідачу з дня вручення цієї ухвали п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов (а.с.26-27).

Вказана ухвала суду про відкриття провадження отримана представником відповідача 17.11.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с.30).

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на адміністративний позов, який надійшов на адресу суду 30.11.2020. В даному відзиві на адміністративний позов, представник відповідача зазначив, що в позовній заяві позивач посилається на направлену відповідачу податкову вимогу від 21.12.2019 №0507715004 на суму 24894 грн., яка не має жодного відношення до так званого боргу з орендної плати за землю в період з січня 2020 року по серпень 2020 року по даній справі. Також звернув увагу, що Законом України від 02.04.2020 №540 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби", зокрема внесені зміни до порядку нарахування та сплати земельного податку та орендної плати за землю. Так, плата за землю не нараховується та не сплачується за період з 01.03.2020 по 30.04.2020. Враховуючи викладене, просив суд у задоволенні позову відмовити (а.с. 32-33).

30.11.2020 представником ТзОВ "Комфорт - Долина" подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 31).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 залишено клопотання представника ТзОВ "Комфорт - Долина" про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін без задоволення. (а.с. 35-36).

06.01.2021 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив. У даній відповіді представник позивача спростувала заперечення представника відповідача, викладені у відзиві на позов, а також зазначила, що у позовній заяві вказано період нарахування орендної плати січень-серпень 2020, проте позивачем допущено описку, а тому просить вважати правильний період січень-лютий та квітень-вересень 2020 року. Вказане не призвело до зміни суми заборгованості відповідача.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Станом на 01.10.2020 сума податкового боргу відповідача з орендної плати з юридичних осіб становить 583683,41 грн., в т. ч. основне зобов`язання – 553 747,89 грн., штрафні санкції – 24894,00 грн. та пеня – 5041,52 грн.

Основне зобов`язання в сумі 553747,89 грн. нараховано згідно: податкової декларації з плати за землю за 2019 рік, самостійно поданої 14.12.2019 на загальну суму 687380,43 грн. (нарахування за листопад 2019 року 57281,70 грн., сплачено 20000,00 грн., отже сума до стягнення 32281,04 грн.; нарахування за грудень 2019 57281,70 грн., сплачено 68,48 грн., отже сума до стягнення 57213,25 грн.) До стягнення по даній декларації становить 95494,29 грн.; по податковій декларації з плати за землю на 2020 рік поданої 20.02.2020 на загальну суму 687380,43 грн. (щомісячний платіж 57281,70 грн., сума до стягнення по даній декларації становить 458253,60 грн. за січень-лютий та квітень-вересень 2020 року); штрафні санкції в сумі 24894 грн. нараховані згідно: акту камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків від 21.12.2019 №300/09-19-50-12/39778166 на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення від 21.12.2019 №0507715004 на суму 24894,00 грн.; пеня в сумі 5041,52 грн. (а.с.7-12).

Посилаючись на несплату відповідачем узгоджених податкових зобов`язань у строки, визначені Податковим кодексом України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

У відповідності до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

При цьому, підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового (податкового) зобов`язання, не сплачена платником податків у визначений строк.

Відповідно до п. 57.3 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Суд звертає увагу на те, що податкове повідомлення-рішення від 21.12.2019 №0507715004 на суму 24894,00 грн. отримане представником відповідача 27.12.2019, що підтверджується підписом у відповідній графі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

Однак, у визначений в п. 57.3 ПК України строк, відповідачем не сплачено вказаної суми грошових зобов`язань, податкове повідомлення-рішення в судовому чи адміністративному порядку не оскаржено, що свідчить про те, що така заборгованість є узгодженою.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області сформовано та 09.10.2018 отримано відповідачем податкову вимогу форми "Ю" від 03 жовтня 2018 року №42787-50 (а.с. 13).

Сторонами у справі доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.

Суд зазначає, що твердження відповідача, що направлена податкова вимога від 03.10.2018 №42787-50 не має жодного відношення до заявленого стягнення боргу з орендної плати за землю, а тому її не можна брати до уваги не відповідає дійсності, оскільки сума боргу, яка зазначена у податковій вимозі не була погашена.

Що стосується внесених змін до порядку нарахування та сплати земельного податку з орендної плати за землю, суд зазначає, що відповідно до п.52-4 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України не нараховується та не сплачується за період з 01.03. по 31.03.2020 плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовується ними в господарській діяльності.

Окрім того, відповідачем подано уточнюючу декларацію, якою знято нарахування за березень місяць 2020 року, які не включені до позовних вимог.

Що стосується нарахування пені нарахованої відповідно до ст. 129 ПК України, то суд з цього приводу зазначає, що у разі нарахування суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, здійснюється нарахування пені (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) у порядку та строки, встановлені статтею 129 Податкового кодексу України. У разі несплати в установлений строк грошового зобов`язання, визначеного в цьому податковому повідомленні-рішенні, застосовується штраф у порядку та розмірах, передбачених статтею 126 Податкового кодексу України, та виникає право податкової застави на майно платника податків і таке грошове зобов`язання буде визнано податковим боргом. Контролюючим органом буде вжито заходів з погашення податкового боргу в порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.3 ст. 95 вказаного Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Довідкою позивача про борг за платежами по Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт - Долина" код ЄДРПОУ 39778166 від 01.10.2020 встановлено, що орендна плата з юридичних осіб станом на 30.09.2020 становить 583683,41 грн., з них 553747,89 грн. – податкові зобов`язання, 24894,00 грн. - штрафні санкції та 5041,52 грн. – пеня (а.с. 5).

Зважаючи на те, що відповідачем сума податкового боргу станом на день звернення позивача з даним позовом добровільно не сплачена, суд дійшов висновку, що податкова заборгованість позивача у сумі 583683,41 грн. підлягає стягненню в судовому порядку.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

За таких обставин, судом визнано позовні вимоги правомірними та обґрунтованими, а позов - таким, що підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт - Долина", вул. Торгова, буд. 6-Б, М. Долина, Долинський район, Івано-Франківська область, 77500, код ЄДРПОУ 39778166, в дохід бюджету податковий борг в сумі 583683 (п`ятсот вісімдесят три тисячі шістсот вісімдесят три) гривні 41 копійку з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ,76000;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт - Долина", код ЄДРПОУ 39778166, вул. Торгова, буд. 6-Б, М. Долина, Долинський район, Івано-Франківська область, 77500.

Суддя Микитюк Р.В.