Рішення № 94019786, 01.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 грудня 2020 року Справа №160/9366/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якому просить визнати протиправним та скасувати протокол Управління Песійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 16.10.2008 року № 5356, розпорядження Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі від 29.07.2016 року № 191849 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року, з 01.08.2012 року по 29.12.2012 року, з 01.04.2013 року по 30.06.2018 року і привести у відповідність з чинним законодавством розмір пенсії та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% починаючи з дати призначення пенсії по 30.09.2017 року, виключивши з розрахунку коефіцієнта заробітної плати період з 01.01.2004 року по 31.03.2009 року, починаючи з дати призначення пенсії, виплатити недоплачену суму.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі від 29.07.2016 року № 191849. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року, з 01.08.2012 року по 29.12.2012 року, з 01.04.2013 року по 01.07.2013 року на Державному підприємстві «Дніпропетровський завод прецизійних труб». В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 року залишено без змін.

04.11.2020 року представником ОСОБА_1 подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якій позивач просить: ухвалити додаткове судове рішення у справі №160/9366/18, яким зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виключивши з розрахунку коефіцієнта заробітної плати період з 01.01.2004 року по 31.03.2009 року, починаючи з дати призначення пенсії, виплатити недоплачену суму.

В обгрунтування заяви, позивачем зазначено, що судом не вирішено питання щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виключивши з розрахунку коефіцієнта заробітної плати період з 01.01.2004 року по 31.03.2009 року, починаючи з дати призначення пенсії, виплатити недоплачену суму.

Надаючи правову оцінку доводам, викладеним у заяві про ухвалення додаткового судового рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Наведений перелік підстав, за яких може бути постановлене додаткове рішення, є вичерпним.

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не прийняття додаткових судових рішень.

Суд зазначає, що позивачем дійсно було заявлено, крім іншого, позовну вимогу про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% починаючи з дати призначення пенсії по 30.09.2017 року, виключивши з розрахунку коефіцієнта заробітної плати період з 01.01.2004 року по 31.03.2009 року, починаючи з дати призначення пенсії, виплатити недоплачену суму.

В рішенні суду від 15.01.2019 року зазначено наступне:

- з оскаржуваного протоколу Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 16.10.2008 року №5356 вбачається, що відповідачем при призначенні пенсії ОСОБА_1 застосовано величину оцінки одного року страхового стажу 1,20. Про вказане відповідач також зазначив і у листі від 23.06.2018 року № К9339-18;

- проте, згідно матеріалів справи, позивач не звертався до відповідача з заявою про перерахунок величини оцінки одного року страхового стажу на 1,35%;

- отже, вказана вимога є передачасною, оскільки не була предметом розгляду органом пенсійного фонду та рішення щодо перерахунку величини оцінки одного року страхового стажу відповідним органом не приймалось, а тому оскаржуваний протокол від 16.10.2008 року №5356 скасуванню не підлягає, так як і зобов`язання здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%, не підлягає задоволенню судом.

Таким чином, судом було досліджено та надано правову оцінку позовній вимозі про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Вимога про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії, виключивши з розрахунку коефіцієнта заробітної плати період з 01.01.2004 року по 31.03.2009 року, починаючи з дати призначення пенсії, виплатити недоплачену суму, є складовою вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% починаючи з дати призначення пенсії по 30.09.2017 року, виключивши з розрахунку коефіцієнта заробітної плати період з 01.01.2004 року по 31.03.2009 року, починаючи з дати призначення пенсії, виплатити недоплачену суму.

Відтак, судом було встановлено відсутність обов`язку перераховувати позивачу пенсію, оскільки позивач з відповідними вимогами до органу пенсійного фонду не звертався, а тому вказані вимоги є передчасними.

Вказане було зазначено у рішенні суду від 15.01.2019 року.

Більше того, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019 року надавалась правова оцінка саме цій частині судового рішення, якою позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії.

В постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019 року, зокрема, зазначено, що враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду, що оскільки ОСОБА_1 не звертався до відповідача із заявою про перерахунок величини оцінки одного року страхового стажу на 1,35%, а тому і відсутнє відповідне рішення суб`єкта владних повноважень за заявою про перерахунок пенсії, яке, у випадку незгоди з ним, могло б бути оскаржене позивачем до суду. Отже, у суду першої інстанції відсутні відповідні правові підстави для задоволення заявлених вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування протоколу Управління Песійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 16.10.2008 року №5356 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести у відповідність з чинним законодавством розмір пенсії та здійснити перерахунок ОСОБА_1 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% починаючи з 01.04.2004 року по 31.03.2009 року починаючи з дати призначення пенсії, виплатити недоплачену суму.

Отже, судом встановлено, що в рішенні суду від 15.01.2019 року було досліджено всі позовні вимоги позивача та надано їм відповідну правову оцінку.

Доводи позивача про необхідність ухвалення додаткового судового рішення стосуються складових та похідних позовної вимоги про зобов`язання перерахувати пенсію, якій було надано повну правову оцінку судом та відповідно до якої було прийнято рішення у справі про відмову у задоволенні.

Враховуючи те, що рішенням суду вирішено усі позовні вимоги, вирішено питання судових витрат та визначено спосіб виконання судового рішення, у суду відсутні правові підстави для прийняття додаткового рішення у справі, а тому суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення слід відмовити.

Відповідно до частини четвертої статті 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Таким чином, дослідивши вказані матеріали, суд вважає, що підстав для ухвалення додаткового рішення немає, оскільки всі позовні вимоги позивача судом було розглянуто і рішення по них прийнято. Тому в ухваленні додаткового рішення позивачу належить відмовити.

У зв`язку із перебуванням судді Врони О.В. на лікарняному розгляд заяви здійснено у перший робочий день судді.

Керуючись статтями 241-243, 248, 252 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення від 04.11.2020 року - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона