Рішення № 94019670, 12.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року Справа № 160/9144/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

06 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 22.01.2020 №13-1061/16-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким ОСОБА_1 відмовлено у видачі дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.);

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39769942) надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), яка знаходиться на території Топорівської сільської ради Буського району Львівської області за межами населених пунктів;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39769942) протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням по даній справі подати звіт про його виконання до суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області направлено клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, в якому серед іншого зазначено цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовані розміри. До вказаного клопотання додано пакет документів, який передбачений ч.6 ст.118 Земельного кодексу України, в тому числі, копія паспорту заявника, копія ідентифікаційного коду; документ, що підтверджує участь в антитерористичній операції; графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Проте, за результатами розгляду клопотання Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області видано наказ від 22.01.2020 №13-1061/16-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», за змістом якого позивачу відмовлено у видачі дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки земельна ділянка знаходиться в межах проінвентаризованого та зареєстрованого в ДЗК масиву (кадастровий номер 4620686200:13:001:0022, загальна площею 29,8006 га), який включений до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області, та які відповідно до п.3 ст.136 Земельного кодексу України не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Крім цього, земельна ділянка перебуває у користуванні третіх осіб. Позивач вважає підставу для відмови необгрунтованою, оскільки в оскаржуваному наказі міститься посилання лише на ч.3 ст.136 Земельного кодексу України, а відмова Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в надані дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є неправомірною, оскільки в наказі не наведено жодної з підстав передбаченої ч.7 ст.118 Земельного кодексу України. Крім того, на думку позивача, на момент прийняття наказу відповідачем від 22.01.2020 року, дія ч.3 ст.136 Земельного кодексу України на вказану земельну ділянку не поширювалася.

Ухвалою суду від 13.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/9144/20. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені). Цією ж ухвалою відповідачу надано право подати відзив на позов разом із доказами, які підтверджують обставини на яких грунтуються його заперечення протягом 15 днів з дати отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

09.09.2020 року на електронну адресу суду, з наступним наданням 16.09.2020 року через канцелярію суду, надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в якому просять відмовити у задоволенні позовних вимог. Відмова відповідача мотивована тим, що Головне управління при наданні оскаржуваної відмови діяло в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України у відповідності до ст.136 Земельного кодексу України, згідно якої земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. За таких обставин, відповідач вважає, що, оскаржувана відмова надана Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області є вмотивованою та гуртується на невідповідності місця розташування земельної ділянки, з дозволом щодо якої звернувся позивач, нормам ч.3 ст.136 Земельного кодексу України, тобто невідповідності місця розташування об`єкта (земельних ділянок) вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, що відповідає підставам відмови, визначених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.

Також, 16.09.2020 року на електронну адресу суду надійшло клопотання від Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Топорівську сільську раду Буського району Львівської області. В обґрунтування даного клопотання відповідачем зазначено, що земельна ділянка, дозвіл щодо відведення якої у власність бажає отримати позивач, знаходиться на території Топорівської сільської ради Буського району, у зв`язку з чим відповідач вважає, що ухвалене судове рішення може вплинути на її права та законні інтереси. Тому, з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи Головне управління Держгеокадастру у Львівській області просить залучити у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Топорівську сільську раду Буського району.

Ухвалою суду від 21.09.2020 року у задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Топорівської сільської ради Буського району - відмовлено.

За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України).

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі довідки командира військової частини А3750 Міністерства оборони України від 28.10.2016 року №403 «Про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України» ОСОБА_2 , ОСОБА_1 надано статус учасника бойових дій.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 20.02.2017 року ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

16.10.2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області №13-6768/16-19-СГ «Про включення земельних ділянок в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах окремими лотами» прийнято наказ, яким включено земельні ділянки в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах згідно з додатком.

Згідно з п.17 додатка до наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 16.10.2019 року №13-6778/16-19-СГ «Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які будуть продані на земельних торгах Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області», судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4620686200:13:001:0022, загальною площею 29,8006 га включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах.

12.12.2019 року представник позивача (за довіреністю) ОСОБА_3 , звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області з клопотанням в якому просила надати гр. ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 гектари для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ - 01.03), яка знаходиться на території Топорівської сільської ради Буського району Львівської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим №4620686200:13:001:0022.

До клопотання додано графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування земельної ділянки; копія документа, що посвідчує особу гр. ОСОБА_1 , копія документа про присвоєння ідентифікаційного номера фізичній особі у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів (реєстраційного номеру облікової картки платника податків) гр. ОСОБА_1 , копія посвідчення учасника бойових дій та довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України на ім`я Романенко Микола Іванович, нотаріально засвідчена копія довіреності від 01.04.2019 р., копія документа, що посвідчує особу представника за довіреністю гр. ОСОБА_3 , копія документа про присвоєння ідентифікаційного номера фізичній особі у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів (реєстраційного номеру облікової картки платника податків) представнику за довіреністю - гр. ОСОБА_3 .

22.01.2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області прийнято наказ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» №13-1061/16-20-СГ, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Топорівської сільської ради Буського району, орієнтований розмір земельної ділянки 2,0000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: земельна ділянка знаходиться в межах проінвентаризованого та зареєстрованого в ДЗК масиву (кадастровий номер 4620686200:13:001:0022, загальна площа 29,8006 га), який включений до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області, та які відповідно до пункту 3 статті 136 Земельною кодексу України, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Крім цього, земельна ділянка перебуває в користуванні третіх осіб.

Судом також встановлено, що на адресу начальника відділу у Буському районі Головного управління Держгеокадастру Львівської області надійшов лист Топоріської сільської ради Буського району Львівської області від 01.09.2020 року №523, в якому останнім повідомлено управління про те, що земельна ділянка площею 29,8006 га, кадастровий номер 4620686200:13:001:0022 (за межами населеного пункту) надавалась у користування громадянам для ведення підсобного селянського господарства (під городи та для сінокосіння) ще керівництвом ПАФ «Топорівська» орієнтовано у 1990 роках ще до роздержавлення, яке відбулося в 1998 і не була внесена в пайовий фонд. Наданий час вищезгадана земельна ділянка використовується жителями Топорівської сільської ради та сплачується земельний податок за використання земельних ділянок.

Не погоджуючись із таким рішенням та діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 2 статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч.1-3 ст.116 ЗК України).

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлено статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, частиною 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з абз.1 ч.7 ст.118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема, в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів (п. «б» ч.1 ст.121 ЗК України).

Частинами 1 та 4 статті 5 Закону України «Про особисте селянське господарство» від 15.05.2003 №742-IV передбачено, що для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом. Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть використовуватися для ведення особистого селянського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Частиною 4 статті 122 ЗК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ч.1 ст.134 ЗК України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 вказаної статті передбачено земельні ділянки, які не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу (ч.2 ст.135 ЗК України).

Статтею 136 ЗК України визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах. Організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення. У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу. Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови. Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Пунктом 4 частини 4 статті 136 ЗК України передбачено, що підготовка лотів до проведення земельних торгів, зокрема, включає: державну реєстрацію земельної ділянки.

Перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги, серед іншого, в обов`язковому порядку має містити кадастровий номер відповідної земельної ділянки. При цьому, фактично формуванню переліку земельної ділянки передує процедура підготовки лоту до торгів, в межах якої організатор торгів, зокрема, здійснює відведення такої земельної ділянки та державну реєстрацію останньої із присвоєнням відповідного кадастрового номеру.

Аналіз статті 136 ЗК України свідчить про те, що включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, це є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 16.10.2019 №13-6768/16-19-СГ включено земельні ділянки в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах згідно з додатком.

До додатку до вказаного наказу, включена земельна ділянка з кадастровим номером 4620686200:13:001:0022, загальною площею 29,8006 га.

Згідно даних графічних матеріалів, доданих позивачем до клопотання, земельна ділянка, на яку позивач просить надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, входить до земельної ділянки з кадастровим номером 4620686200:13:001:0022, загальною площею 29,8006 га.

Отже, станом на момент прийняття рішення Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою за клопотанням представника позивача (12 грудня 2019 року), земельна ділянка, частину якої хотів отримати у власність позивач, була вже включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які, пропонуються до продажу на земельних торгах окремими лотами наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 16.10.2019 №13-6768/16-19-СГ, що виключає можливість надати її в безоплатну приватизацію позивачу.

Вказане, в силу приписів ч.3 ст.136 ЗК України, є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому відповідач, відмовляючи у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, діяв у межах повноважень та відповідно до вимог законодавства.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 08.11.2019 року у справі №420/914/19 та від 23.01.2020 року у справі №620/1058/19.

Щодо твердження позивача стосовно того, що земельна ділянка з кадастровим номером 4620686200:13:001:0022 на земельні торги взагалі не виставлялася, жодних записів не знайдено, за результатами пошуку аукціонів або лотів з продажу земельних ділянок або прав на них, які знаходяться на території Топорівської сільської ради Буського району Львівської області, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 ЗК України, яка регулює порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовку лотів для продажу на земельних торгах, видача наказу від 16.10.2019 №13-6768/16-19-СГ про включення земельної ділянки в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах, а також присвоєння їй кадастрового номеру, свідчить про те, що сформована земельна ділянка, на частину якої претендує позивач, виставлена на торги (розпочата процедура виставлення земельної ділянки на торги).

Крім того, наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 16.10.2019 №13-6768/16-19-СГ є чинним, і питання його правомірності (зокрема, у частині щодо спірної земельної ділянки) не є предметом цього судового розгляду.

Що стосується твердження позивача про те, що відсутня будь-яка інформація щодо реєстрації за третіми особами права власності чи права користування, то такі доводи до уваги судом не беруться, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази в підтвердження вказаної обставини, при цьому в матеріалах справи міститься лист Топоріської сільської ради Буського району Львівської області від 01.09.2020 року №523, в якому останнім повідомлено управління Держгеокадастру про те, що земельна ділянка площею 29,8006 га, кадастровий номер 4620686200:13:001:0022 (за межами населеного пункту) надавалась у користування громадянам для ведення підсобного селянського господарства (під городи та для сінокосіння) ще керівництвом ПАФ «Топорівська» орієнтовано у 1990 роках ще до роздержавлення, яке відбулося в 1998 і не була внесена в пайовий фонд. Наданий час вищезгадана земельна ділянка використовується жителями Топорівської сільської ради та сплачується земельний податок за використання земельних ділянок.

Крім того, суд вважає за потрібним зазначити, що відсутність інформації в Державному земельному кадастрі про користування земельною ділянкою не підтверджує того факту, що спірна земельна ділянка не перебуває у користуванні третіх осіб.

Враховуючи наведене, позовна вимога про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Львівській області: надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства; протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням по даній справі подати звіт про його виконання до суду задоволенню не підлягають, оскільки є похідними.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.9, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (пр.В.Чорновола, 4, м.Львів, 79019, код ЄДРПОУ 39769942) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Тулянцева