Ухвала суду № 94019521, 05.01.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

05 січня 2021 р. Справа № 120/8667/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіна Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним, скасування наказу,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним, скасування наказу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як видно із матеріалів позовної заяви позивач просить:

- визнати неправомірним наказ відповідача №2-11428/15-20-СГ від 02.06.2020;

- зобов`язати відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,12 га для ведення садівництва на території Вінницької області Вінницького району, Агрономічної сільської ради за межами села Агрономічне з земельного масиву за кадастровим номером №0520680200:01:007:0687.

Аналізуючи зміст позовних вимог, суд зазначає, що виділені в окремі абзаци прохальної частини позовні вимоги є похідними від першої позовної вимоги, а тому розцінюються як одна вимога немайнового характеру.

Разом з тим, до позовної заяви позивачем не надано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документу, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, при перевірці позовної заяви встановлено, що позивачем подано клопотання про відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Клопотання обґрунтовується тим, що на всій території України введено надзвичайну ситуацію у зв`язку з COVID-19.

Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ст. 132 КАС України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).

Отже, в силу приписів закону, суд може звільнити позивача від сплати судового збору за його клопотанням і однією з підстав для цього є перевищення розміру судового збору 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд ураховує, що Закон від 08.07.2011 № 3674-VI не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява N 73547/01).

Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору мотивоване тим, що на всій території України запроваджено карантинні заходи пов`язані з COVID-19.

Разом з тим, до клопотання позивачка не надає доказів на підтвердження впливу запроваджених карантинних заходів на її майновий стан. Більш того, подане позивачкою клопотання не підтверджено будь-якими доказами.

Аналізуючи норми ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, Верховний Суд у постанові від 04.09.2019 по справі № 0840/4075/18 дійшов висновку, що підставою для звільнення, відстрочення сплати судового збору є відповідний майновий стан заявника при одночасному дотриманні умов, визначених у ч. 1 ст. 8 Закону від 08.07.2011 №3674-VI.

Поряд з цим, саме лише посилання позивачки на запроваджені карантинні обмеження, не є безумовною підставою для звільнення заявника від сплати судового збору або відстрочення від його сплати, у разі, якщо вона не підтвердить належними та допустимими доказами своє скрутне матеріальне становище, яке не дозволяє їй сплатити судовий збір, або якщо його сплата призведе до погіршення майнового стану сторони.

Відтак, позивачкою не подано достатніх доказів, із урахуванням яких суд може розглянути клопотання та об`єктивно встановити майновий стан особи в цілях вирішення процесуального питання про відстрочення сплати судового збору. Такими доказами може слугувати зокрема довідка органів Державної податкової служби України, відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків із інших джерел, тощо.

Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2019 у справі № 9901/166/19 та в ухвалі Верховного Суду від 22.06.2020 у справі № 215/4837/18.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивачки про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2102,00 гривні.

Позивачкою заявлено одну вимогу немайнового характеру. Відтак розмір належного до сплати судового збору за подання позову становить 840,80 грн. (2102,00 х 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Таким чином, з метою виконання вимог Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, та приведення позовної заяви у відповідність із вимогами КАС України, позивачу слід здійснити оплату судового збору за звернення до суду в розмірі 840,80 грн. або подати до суду достатні докази отриманих у 2019 році доходів для вирішення питання про її звільнення від сплати судового збору або відстрочення такої сплати.

За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви у спосіб надання до суду:

- документу, який підтверджує сплату судового збору у сумі 840,80 грн. (реквізити для сплати судового збору: УК у м. Вінниці/отг м. Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.);

- достатніх доказів сум отриманих позивачем у 2019 році доходів (зокрема у виді довідки органів Державної податкової служби України, відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, довідки про отримання інших виплат, тощо).

Керуючись статтею 169 КАС України, –

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним, скасування наказу залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 7-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна