Ухвала суду № 94019207, 06.01.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"06" січня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3656/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Всеукраїнський центр державно-приватного партнерства” (04116, м. Київ, вул. Ванди Василевської, 13, корп.1, літ.А) про забезпечення позову вх. ГСОО №2-3/21, подану у справі №916/3656/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Всеукраїнський центр державно-приватного партнерства” (04116, м. Київ, вул. Ванди Василевської, 13, корп.1, літ.А)

до відповідача: Управління капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83)

про зобов`язання скасувати публічну процедуру закупівлі, укласти договір по переговорній процедурі,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 21.12.2020 року позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю “Всеукраїнський центр державно-приватного партнерства” звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача – Управління капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації, в якій просить суд зобов`язати останнього скасувати публічну процедуру закупівлі з виготовлення проектної документації по об`єкту «Добудова незавершеного будівництва школи на 450 учнівських місць в селі Василівка Болградського району Одеської області» за №UA-2020-11-02-001562-c та у порядку встановленому чинним законодавством укласти відповідний договір з позивачем по переговорній процедурі закупівлі.

В обґрунтування заявленого позову позивач повідомляє, що відповідачем, в порушення положень ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі», ст. 33 Закону України «Про авторські та суміжні права» не завершено переговорну процедуру закупівлі, а саме не укладено відповідний договір з позивачем та оголошено тендер по публічній закупівлі з виготовлення проектної документації по об`єкту «Добудова незавершеного будівництва школи на 450 учнівських місць в селі Василівка Болградського району Одеської області» за №UA-2020-11-02-001562-c.

Ухвалою суду від 22.12.2020 року (суддя Малярчук І.А.) позовну заяву ТОВ “Всеукраїнський центр державно-приватного партнерства” від 21.12.2020р. за вх.№3785/20 судом було залишено без руху та встановлено останньому строк для подання до суду заяви про усунення відповідних недоліків позовної заяви.

04.01.2020 року до суду від ТОВ “Всеукраїнський центр державно-приватного партнерства” надійшла заява про забезпечення позову (вх.№ГСОО 2-3/21), відповідно до якої останній просив суд заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії, направлені на проведення процедури закупівлі та на укладення й виконання договорів про закупівлі робіт внаслідок проведення процедури закупівлі за №UA-2020-09-08-005445-c з виготовлення проектної документації по об`єкту: «Добудова незавершеного будівництва школи на 450 учнівських місць в селі Василівка Болградського району Одеської області».

Між тим, у зв`язку з перебуванням судді Малярчук І.А. з 30.12.2020 року на лікарняному, розпорядженням керівника апарату суду № 2 від 04.01.2021 року, призначено повторний автоматичний розподіл заяви про забезпечення позову за вх.№2-3/21 від 04.01.2020 року, за результатом якого зазначено заяву передано на розгляд судді Невінгловській Ю.М.

Таким чином, вирішуючи питання щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у справі №916/3656/20, суд зазначає, зокрема, про таке.

Так, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Згідно зі ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.п. 2, 10 ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно п.п.3, 4, 6 ч.1 ст.139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

У відповідності до ч.1 ст.140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 12 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Відповідно до п.25 ч.1 ст.1 ЗУ «Про публічні закупівлі» публічна закупівля - це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п.12 ч.1 ст.10 ЗУ «Про публічні закупівлі» замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня закінчення строку дії договору про закупівлю або його виконання сторонами, або його розірвання.

Так, процедура публічної закупівлі не обмежується самим лише проведенням конкурсу, аукціону, а завершується на стадії звіту про виконання договору про закупівлю.

Відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Управління капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації (місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 41485381) є державним органом.

Згідно п. 1 Положення про Управління капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням виконуючого обов`язки голови обласної державної адміністрації 18.07.2017 № 615/А-2017 (Надалі – Положення), управління капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації є її структурним підрозділом, утворюється головою обласної державної адміністрації, входить до її складу і в межах Одеської області забезпечує виконання покладених на нього завдань.

У відповідності до п. 4. Положення, основними завданнями Управління є, зокрема забезпечення реалізації в області державної політики у галузі капітального будівництва.

П.13 Положення визначено, що Управління утримується за рахунок коштів загального та спеціального фондів державного бюджету.

Також, відповідно до відкритої інформації (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-11-02-001562-c/print/active-awards/pdf/52ef043575d948c582443e25191dbd6c) вбачається, що джерелом фінансування закупівлі UA-2020-11-02-001562-c відповідно, є місцевий бюджет.

Беручи до уваги викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач проводить торги від імені територіальної громади.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, враховуючи пряму заборону, визначену ч. 12 ст. 137 ГПК України щодо неможливості припинення, відкладення, зупинення чи іншого втручання у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування), суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даної заяви.

Окрім того, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Як було вище зазначено, у заяві про забезпечення позову заявник просить суд заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії, направлені на проведення процедури закупівлі та на укладення й виконання договорів про закупівлю робіт, внаслідок проведення процедури закупівлі за №UA-2020-09-08-005445-c, водночас обґрунтовуючи позовні вимоги та необхідність забезпечення позову позивач посилається на порушення його прав внаслідок проведення відповідачем закупівлі №UA-2020-11-02-001562-c.

При цьому позивачем не було подано належних та допустимих доказів, які б могли свідчити, що вжиття обраних заходів до забезпечення позову, направлені на проведення процедури закупівлі та на укладення й виконання договорів про закупівлю робіт, внаслідок проведення процедури закупівлі саме за №UA-2020-09-08-005445-c можуть забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Беручи до уваги все наведене вище, зважаючи на те, що між запропонованими позивачем заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог відсутній правовий зв`язок, зважаючи при цьому на заборону, передбачену ч.12 ст.137 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Всеукраїнський центр державно-приватного партнерства” про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Всеукраїнський центр державно-приватного партнерства” вх. ГСОО №2-3/21 від 04.01.2021 року про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.

Суддя Ю.М. Невінгловська