Рішення № 94019056, 15.12.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.12.2020Справа № 826/11186/18

Господарський суд міста Києва у складі судді - Бондаренко-Легких Г. П. за участю секретаря - Гольцової М. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №826/11186/18

За позовом Державної інноваційної фінансово - кредитної установи (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького 65-б)

До Фонду державного майна України (01113, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне підприємство "Черкаський державний завод хімічних реактивів" (18036, Черкаська область, місто Черкаси, Придніпровський район, вулиця Чигиринська, будинок 21; ЄДРПОУ: 00205104).

Про визнання протиправним та скасування наказу

За участі представників учасників справи:

Від позивача: Кисловська В. В., довіреність №03 від 03.04.2020;

Від відповідача: Бабій А. Б. (посадова інструкція та положення про юридичний департамент, наказ №1255к від 27.12.2019);

Від третьої особи: не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна інноваційна фінансово - кредитна установа (далі-позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу Фонду державного майна України від 02.05.2018 № 590 "Про прийняття рішення про приватизацію державного підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів".

Позов мотивовано тим, що в провадженні Господарського суду Черкаської області з 16.10.2009 перебуває справа про банкрутство Державного підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів" (далі - ДП "Черкаський державний завод хімічних реактивів"), ухвалою суду від 22.12.2014 затверджено план санації боржника. Оскільки підприємство перебуває в процедурі санації та згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (чинним на момент звернення до суду з позовом), який є спеціальним та має пріоритет перед іншими законодавчими актами, зокрема, Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна", можливий продаж лише частини майна боржника виключно згідно з планом санації на відкритих торгах, при цьому можливість продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу, визначена Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", існує лише для недержавних підприємств.

Таким чином, на думку позивача, відповідачем не було дотримано вимог чинного законодавства при прийнятті оскаржуваного наказу.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 28.12.2018 відмовив у задоволенні позову.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 16.05.2019 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2018 скасував та позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував наказ Фонду держмайна від 02.05.2018 № 590 "Про прийняття рішення про приватизацію ДП "Черкаський державний завод хімічних реактивів".

Велика Палата Верховного Суду постановою від 25.03.2020 касаційну скаргу Фонду державного майна України задовольнила частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019 скасувала, провадження у справі за позовом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи до Фонду державного майна України, третя особа - Державна податкова інспекція у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області, про визнання протиправним та скасування наказу закрила та роз`яснила позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду господарської юрисдикції та що він має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Великої Палати Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

05.05.2020 Велика Палата Верховного Суду ухвалила рішення, за заявою позивача, про направлення справи № 826/11186/18 до Господарського суду міста Києва за встановленою юрисдикцією.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2020 справу № 826/11186/18 передано на розгляд судді Бондаренко Г. П.

Ухвалою від 25.05.2020 Господарський суд міста Києва залишив позовну заяву без руху, встановив позивачеві строк на усунення недоліків - 5 днів з дня вручення ухвали.

11.06.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача на виконання вимог ухвали від 25.05.2020 надійшла позовна заява у новій редакції, якою позивач усунув недоліки позовної заяви, встановлені ухвалою від 25.05.2020.

18.06.2020 ухвалою Господарського суду міста Києва було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №826/11186/18; суд ухвалив розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 11.08.2020; у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів та клопотанні позивача про залучення до участі у справі третьої особи - Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області відмовив; залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне підприємство "Черкаський державний завод хімічних реактивів" (18036, Черкаська область, місто Черкаси, Придніпровський район, вулиця Чигиринська, будинок 21; ЄДРПОУ: 00205104); зобов`язав позивача не пізніше 2 днів з дня вручення даної ухвали направити третій особі копію позовної заяви з додатками у новій редакції, докази про що надати суду; встановив третій особі строк для подання пояснень - 15 днів з дня отримання копії позовної заяви; встановив відповідачу строк для подання відзиву - 15 днів з дня вручення ухвали та 10 днів на подання запперече6ньо на відповідь на відзив з моменту отримання відповіді на відзив; запропонував позивачу у строк 15 днів з моменту отримання відзиву надати Суду відповідь на відзив.

Учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме ухвали про відкриття провадження у справі №826/11186/18 від 18.06.2020 (поштове відправлення №0105473330489 отримано позивачем 24.06.2020, поштове відправлення №0105473330497 отримано відповідачем 24.06.2020, поштове відправлення №0105473330500 отримано третьої особою 30.06.2020).

09.07.2020 до Господарського суду міста Києва на виконання ухвали суду від 18.06.2020 надійшов супровідний лист позивача з доказами направлення копії позовної заяви (нова редакція) з додатками на адресу третьої особи.

15.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки Наказом Фонду державного майна України від 26.07.2019 №745 визнано таким, що втратив чинність наказ Фонду від 02.05.2018 №590 «Про прийняття рішення про приватизацію державного підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів», а відтак, на думку відповідача, у справі №826/11186/18 відсутній предмет спору.

20.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки рішення про приватизацію державного підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів» прийняте у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», а отже, без порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, в межах, визначених для цього суб`єкта владних повноважень та в передбачені законом порядок і спосіб. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», на який посилається позивач, не є спеціальним і таким, що має пріоритет перед іншими законодавчими актами, у процесі приватизації майна підприємства-боржника, а також не містить такої норми. Відповідач також повідомив, що Закон України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» містить вичерпний перелік таких об`єктів і державне підприємство «Черкаський державний завод хімічних реактивів» у зазначеному переліку не перебуває. На думку відповідача, права позивача жодним чином не порушені оскаржуваним наказом, а відповідач, приймаючи рішення про приватизацію об`єкта права державної власності, дотримався всіх вимог, встановлених законом, у зв`язку з чим, підстави для скасування спірного рішення відповідача відсутні.

Позивач правом на подання відповіді на відзив, а третя особа правом на подання письмових пояснень не скористались.

В судовому засіданні 11.08.2020 Господарський суд міста Києва зобов`язав відповідача направити клопотання про закриття провадження з усіма додатками позивачу, докази чого надати суду та відклав розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 10.09.2020, про що учасники справи повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 10.09.2020 Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі, на місці ухвалив закрити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду по суті на 27.10.2020, про що учасники справи повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 27.10.2020 Господарський суд міста Києва на місці ухвалив відкласти підготовче судове засідання до 24.11.2020, про що учасники справи повідомлені належним чином.

20.11.2020 та 11.12.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли клопотання третьої особи ідентичного змісту про розгляд справи без участі сторони, в задоволенні позову просить відмовити.

20.11.2020 Господарський суд міста Києва повідомив учасників справи про перенесення судового засідання на 15.12.2020.

В судове засідання 15.12.2020 прибули представник позивача та представник відповідача, третя особа або її уповноважений представник не прибув, не явка останнього в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши та дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується первісний позов та зустрічний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи Суд -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів даної справи вбачається, що наказом Фонду державного майна України № 447 від 27.03.2018 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації в 2018 році» (із змінами) затверджено Перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі, що передані в оренду, до якого включено державне підприємство «Черкаський державний завод хімічних реактивів», яке наразі перебуває в процедурі санації.

Відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та на виконання пункту 2 наказу № 447 від 27.03.2018 Фондом державного майна України видано наказ № 590 від 02.05.2018 «Про прийняття рішення про приватизацію державного підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів» (код за ЄДРПОУ 00205104), згідно з яким прийнято рішення про приватизацію вказаного підприємства шляхом продажу єдиного майнового комплексу на аукціоні з умовами.

Заперечуючи правомірність винесеного відповідачем наказу № 590 від 02.05.2018 «Про прийняття рішення про приватизацію державного підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів» та вказуючи на його незаконність, позивач стверджує, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.10.2009 порушено провадження у справі №05/14/2617 про банкрутство підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів».

Матеріалами справи встановлено, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.02.2011 у справі №14/2617 було затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів ДП «Черкаський державний завод хімічних реактивів» до яких, зокрема, було включено грошові вимоги Кіровоградського регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.08.2012 введено процедуру санації (відновлення платоспроможності) боржника.

Разом з тим, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.11.2019 провадження у справі №05/14/2617 про визнання банкрутом ДП «Черкаський державний завод хімічних реактивів» закрито, у зв`язку з прийняттям рішення про приватизацію підприємства боржника наказом Регіонального відділення Фонду по Черкаській області від 05.08.2019 року №82-МП.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що згідно ізЗаконом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013), який є спеціальним та має пріоритет перед іншими законодавчими актами, зокрема, Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна», можливий продаж лише частини майна боржника виключно згідно з планом санації на відкритих торгах; можливість продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу визначена Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» лише для недержавних підприємств, у зв`язку з чим наказ Фонду державного майна України № 590 від 02.05.2018 є протиправним, та як наслідок підлягає скасуванню, оскільки: суперечить інтересам держави; позбавляє будь-якої можливості відновити роботу підприємства; суперечить інтересам кредиторів боржника на своєчасне та належне погашення наявної заборгованості та на повернення незаконно відчуженого майна, суперечить нормам ст. 1, 12, 17, 18, 20, 28 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який у правовідносинах щодо реалізації майна боржника є спеціальним.

Відповідач в свою чергу, у відзиві на позовну заяву зазначає, що наказ прийнято у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», а Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» містить вичерпний перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, і ДП «Черкаський державний завод хімічних реактивів» у зазначеному переліку не перебуває, тому підстав для скасування спірного наказу Фонду державного майна України не має.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Державної інноваційної фінансово-кредитної установи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи спірним у даній справі є питання про наявність або відсутність підстав для визнання протиправним та скасування наказу Фонду державного майна України №590 від 02.05.2018 «Про прийняття рішення про приватизацію державного підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів».

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, регулюються Законом України від 18.01.2018 року №2269-ХIII «Про приватизацію державного і комунального майна» (суд враховує редакцію, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», основною метою приватизації є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об`єктів приватизації ефективному приватному власнику.

Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації. Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", Закону «Про приватизацію державного і комунального майна», інших актів законодавства (частина перша статті 7 «Про приватизацію державного і комунального майна»).

Статтею 10 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» визначений порядок приватизації державного і комунального майна, який передбачає:

- формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації;

- опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі;

- прийняття рішення про приватизацію;

- прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності;

- опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта та у випадках, передбачених цим Законом, інформації про вивчення попиту для визначення стартової ціни;

- проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства;

- проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об`єкта приватизації;

- перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом;

- затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання;

- затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об`єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією;

- опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об`єкта приватизації;

- проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу;

- укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу;

- опублікування інформації про результати приватизації;

- прийняття рішення про завершення приватизації.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» перелік об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджується Фондом державного майна України.

Згідно із класифікацією об`єктів приватизації, визначеною статтею 5 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», до об`єктів малої приватизації належать:

1) єдині майнові комплекси державних і комунальних підприємств, їх структурних підрозділів, у тому числі єдині майнові комплекси та їх структурні підрозділи, що передані в оренду, крім єдиних майнових комплексів державних і комунальних підприємств, що належать до об`єктів великої приватизації;

2) окреме майно.

Окремим майном вважається рухоме та нерухоме майно державних або комунальних підприємств (у тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення), майно, що залишилося після закінчення процедури ліквідації державних або комунальних підприємств, визнаних банкрутами; майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним або комунальним майном; майно державних або комунальних підприємств, що не були продані як єдині майнові комплекси; державне або комунальне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств та перебуває на обліку господарських товариств, створених унаслідок приватизації або корпоратизації;

3) об`єкти незавершеного будівництва (будівлі, споруди, передавальні пристрої, які не введені в експлуатацію), законсервовані об`єкти;

4) об`єкти соціально-культурного призначення.

До об`єктів соціально-культурного призначення належать об`єкти освіти, охорони здоров`я, культури, фізичної культури та спорту, туризму, мистецтва і преси, телебачення, радіомовлення, видавничої справи; санаторно-курортні заклади, будинки і табори відпочинку, профілакторії; інші об`єкти, призначені для задоволення соціальних та культурних потреб громадян незалежно від вартості майна; об`єкти соціально-культурного призначення, що не включені до статутного капіталу господарських товариств;

5) пакети акцій акціонерного товариства, утвореного у процесі приватизації або корпоратизації, акції (частки), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об`єднання майна різних форм власності та розташованих на території України або за її межами, крім пакетів акцій акціонерних товариств, що належать до об`єктів великої приватизації;

6) інші об`єкти, що не належать до об`єктів великої приватизації.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», рішення про приватизацію об`єкта, який включено до переліку державної власності, що підлягають приватизації, приймається державним органом приватизації шляхом видання наказу, але не пізніше 30 днів з дня включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, за винятком випадку, передбаченого частиною другою цієї статті. Опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта здійснюється протягом п`яти робочих днів з дня видання державним органом приватизації відповідного наказу в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» у місячний строк з моменту прийняття рішення про приватизацію уповноваженими органами управління передаються державним органам приватизації функції з управління пакетами акцій (частками), функції з управління майном державних підприємств. У разі не передачі об`єкта державної власності в установлений строк рішення про передачу такого об`єкта державної власності приймає Кабінет Міністрів України. Проект зазначеного рішення Кабінету Міністрів України готує Фонд державного майна України.

Відповідно до положень частини четвертої статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» з дня прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства або пакета акцій (частки) господарського товариства і до переходу права власності до покупця або припинення приватизації об`єкта приватизації для вказаних підприємств (товариств), їх уповноважених органів управління встановлюється ряд обмежень на вчинення щодо такого майна правочинів та інших дій без згоди органів приватизації.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», одним із способів приватизації державного або комунального майна є продаж об`єктів права державної або комунальної власності на аукціоні, у тому числі на аукціоні з умовами.

Об`єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).

На офіційному веб-сайті Фонду державного майна України було розміщено оголошення про продаж об`єкта приватизації - Єдиного майнового комплексу державного підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів" (http://www.spfu.gov.ua/ua/sale-obj/2029 ).

Оцінюючи правомірність винесення відповідачем наказу № 590 від 02.05.2018 «Про прийняття рішення про приватизацію державного підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів», суд зазначає, що на момент звернення позивача до суду в 2018 році підприємство перебувало на етапі проведення процедури санації (ухвала Господарського суду Черкаської області від 29.08.2012).

Згідно із ст. 17 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (з наступними змінами і доповненнями, що були чинні на момент виникнення спірних правовідносин) з дня винесення ухвали про санацію, зокрема: припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією зобов`язані забезпечити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей.

Згідно ч. 9 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» власник майна боржника (орган управління майном боржника) не може обмежувати повноваження керуючого санацією щодо розпорядження майном боржника. Значні угоди та угоди, щодо яких є заінтересованість, укладаються керуючим санацією тільки за згодою комітету кредиторів, якщо інше не передбачено цим Законом або планом санації.

Разом з тим, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який є спеціальним та має пріоритет перед іншими законодавчими актами при розгляді справи про банкрутство, встановлено (ч. 9 ст. 17 Закону), що з моменту введення процедури санації, розпорядження майном боржника відбувається в порядку, визначеному планом санації.

В свою чергу, частиною 2 ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містять план санації, можуть бути: продаж частини майна боржника; продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу (для недержавних підприємств).

Таким чином, нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на момент видачі оскаржуваного наказу) визначено можливість продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу виключно для недержавних підприємств.

Разом з тим, згідно приписів ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в межах процедури санації передбачений лише продаж частини майна боржника.

Так, відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з метою відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів план санації може передбачати продаж частини майна боржника на відкритих торгах. Керуючий санацією після проведення інвентаризації та оцінки майна боржника має право почати продаж частини майна боржника на відкритих торгах. Заходи до забезпечення вимог кредиторів стосовно частини майна боржника, яка підлягає продажу згідно з планом санації, скасовується ухвалою господарського суду.

Майно боржника, щодо обігу якого встановлено обмеження, продається на закритих торгах. У закритих торгах беруть участь особи, які відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права.

Продаж частини майна боржника - державного підприємства в процедурі санації проводиться відповідно до законодавчих актів з питань приватизації з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з метою відновлення платоспроможності та задоволення вимог кредиторів боржника план санації може передбачати продаж майна - боржника недержавної власності як цілісного майнового комплексу.

Отже, з системного аналізу викладеного вбачається, що Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачає продаж боржника - державного підприємства як цілісного майнового комплексу.

Згідно абзацу 2 п. 1-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Щодо аргументу відповідача про відсутність предмета спору з огляду на те, що оскаржуваний наказ визнано таким, що втратив чинність на підставі наказу Фонду державного майна від 26.07.2019 №745, суд зазначає наступне:

Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади зобов`язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" (в редакції, що була чинна на момент визнання наказу №590 таким, що втратив чинність), Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

До основних завдань Фонду державного майна України, зокрема, належать: реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; управління об`єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план розміщення акцій; товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери його управління, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України.

Згідно часини першої та сьомої ст. 9 Закону України "Про Фонд державного майна України" - Фонд державного майна України у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України видає накази, що підписує Голова Фонду державного майна України. Накази Фонду державного майна України, видані у межах його повноважень, є обов`язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами. Накази Фонду державного майна України можуть бути скасовані Кабінетом Міністрів України повністю чи в окремій частині.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача повноважень з припинення процесу приватизації шляхом визнання таким, що втратив чинність попередньо виданого наказу про прийняття рішення про приватизацію підприємства.

Крім того, суд зазначає, що правові наслідки скасування наказу за рішенням суду як такого, що протирічить нормам закону, та визнання такого наказу нечинним на підставі рішення самого відповідача, є різними, а отже суд не вважає, що предмет спору у даній справі відсутній з моменту прийняття наказу Фонду державного майна від 26.07.2019 №745, яким визнано не чинним оскаржуваний у даній справі наказ.

Проаналізувавши обставини даної справи в контексті спірних правовідносин та дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ прийнято відповідачем 02.05.2018 всупереч норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який є спеціальним законом та мав пріоритет перед іншими законодавчими актами на момент прийняття оскаржуваного наказу, а тому заявлені позивачем вимоги суд знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частина 1 ст. 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з пункту 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державної інноваційної фінансово-кредитної установи до Фонду державного майна України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне підприємство "Черкаський державний завод хімічних реактивів" про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України (01113, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9) від 02.05.2018 №590 «Про прийняття рішення про приватизацію Державного підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів».

3. Стягнути з Фонду Державного майна України (01113, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, ідентифікаційний код: 00032945) на користь Державної інноваційної фінансово - кредитної установи (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького 65-б, ідентифікаційний код: 00041467) 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04.01.2021

Суддя Г. П. Бондаренко-Легких