Рішення № 94018955, 24.12.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.12.2020Справа № 910/8311/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участі секретаря судового засідання Єременок О.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім Прирічна 5", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: фізичних осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: фізичних осіб ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , - про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації юридичної особи,

за участі:

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Козачук Н.Ю.,

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 ,

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_11 , ОСОБА_14 ,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2020 року фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім Прирічна 5" (далі - ОСББ) про визнання недійсним рішення установчих зборів відповідача, оформленого протоколом від 22 липня 2016 року № 1, а також скасування державної реєстрації ОСББ, як юридичної особи, проведеної 12 вересня 2016 року державним реєстратором Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації Цукренко Іриною Миколаївною за № 10691020000037730.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняття рішень установчих зборів відповідача та проведення державної реєстрації ОСББ відбулися із порушенням вимог чинного законодавства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30 червня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

9 липня 2020 року через загальний відділ канцелярії суду позивачем на виконання вимог даної ухвали подано документи для усунення її недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 липня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8311/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27 серпня 2020 року.

У судовому засіданні 27 серпня 2020 року протокольною ухвалою без виходу до нарадчої кімнати строк підготовчого провадження у даній справі було продовжено на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 17 вересня 2020 року.

16 вересня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву ОСББ, в якому останнє заперечило проти задоволення позовних вимог та просило відмовити в їх задоволенні з огляду на те, що, на його думку, позивачкою не було надано суду належних доказів, в обґрунтування даного позову.

Ухвалою суду від 17 вересня 2020 року підготовче засідання відкладено на 1 жовтня 2020 року. Крім того, даною ухвалою залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: фізичних осіб ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

1 жовтня 2020 року до суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на вищевказаний відзив на позовну заяву, в якій остання заперечила проти викладених відповідачем доводів.

У судовому засіданні 1 жовтня 2020 року протокольною ухвалою без виходу до нарадчої кімнати підготовче засідання відкладено на 8 жовтня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 8 жовтня 2020 року залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: фізичних осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , а також закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22 жовтня 2020 року.

Ухвалою суду від 22 жовтня 2020 року розгляд справи відкладено на 19 листопада 2020 року.

18 листопада 2020 року через відділ канцелярії до суду надійшла заява відповідача про застосування строку позовної давності.

Судове засідання у справі № 910/8311/20, призначене на 19 листопада 2020 року, не відбулося в зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Павленка Є.В.

Оскільки підстави, у зв`язку з якими не відбулося вказане судове засідання, відпали, суд, ухвалою від 15 грудня 2020 року призначив розгляд цієї справи по суті на 24 грудня 2020 року.

До початку вказаного судового засідання до суду надійшла заява ОСОБА_1 про вирішення питання щодо її клопотань про витребування письмових доказів та залучення експерта. У даному судовому засіданні суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даних клопотань у зв`язку з їх необґрунтованістю.

У судовому засіданні 24 грудня 2020 року ОСОБА_1 підтримала вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягала на їх задоволенні. Також під час свого вступного слова вона наголосила на тому, що не підписувала лист письмового опитування, виданого на ім`я ОСОБА_15 .

Представник відповідача проти задоволення позову заперечила з підстав, зазначених у відзиві.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, підтримали позовні вимоги ОСОБА_1 , зазначивши, що вони також не підписували листки письмового опитування, видані на їх ім`я.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, заперечили проти задоволення позовних вимог позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов ОСОБА_1 , об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

З 7 липня 2016 року по 22 липня 2016 року відбулись установчі збори ОСББ, оформлені протоколом № 1, в яких взяли участь співвласники (власники квартир та нежитлових приміщень) багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до змісту даного протоколу загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку становила 1 765 осіб, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень - 47 085,36 кв.м. У зборах взяли участь особисто та/або через представників власники квартир та/або нежитлових приміщень будинку - 134 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 3 213 кв.м., проголосували на установчих зборах - 125 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 3 049 кв.м; у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників власники квартир та/або нежитлових приміщень будинку - 581 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 27 120,2 кв.м.

До порядку денного установчих зборів було винесені наступні питання: обрання голови зборів, секретаря збрів та лічильну комісію зборів; створення ОСББ, розгляд та затвердження його назви; затвердження статуту ОСББ; вибори правління об`єднання; вибори ревізійної комісії об`єднання; прийняття рішень про обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників згідно з Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"; надання повноважень щодо підписання протоколу та інших документів установчих зборів об`єднання, статуту об`єднання та державної реєстрації об`єднання.

За результатами проведення установчих зборів прийняті наступні рішення: обрано головою установчих зборів власника квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_16 , секретарем установчих зборів обрано власника квартири АДРЕСА_3 - ОСОБА_11 (голосували "за" - 29 896,4 голосів, "проти" - 0 голосів, "утримались" - 273,3 голосів); вирішено створити об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та затвердити його назву - "Наш дім Прирічна 5" ("за" - 29 962,1 голосів, "проти" - 103 голосів, "утримались" - 104,6 голосів), затверджено статут ОСББ ("за" - 29839,6 голосів, "проти" - 135,4 голосів, "утримались" - 194,7 голосів); обрано правління ОСББ у кількості 5 осіб: голову правління, власника квартири АДРЕСА_2 , - ОСОБА_16 , власника квартири АДРЕСА_4 - ОСОБА_17 , власника квартири № НОМЕР_1 - ОСОБА_11 , власника квартири АДРЕСА_5 - ОСОБА_18 , власника квартири АДРЕСА_6 - ОСОБА_10 ("за" - 28 731,8 голосів, "проти" - 103 голосів, "утримались" - 334,9 голосів); обрано склад ревізійної комісії ОСББ у кількості 3 осіб: голову ревізійної комісії, власника квартири, № НОМЕР_2 - ОСОБА_9 , власника квартири АДРЕСА_7 - ОСОБА_19 , власника квартири № НОМЕР_3 - ОСОБА_20 ("за" - 29 725,5 голосів, "проти" - 35 голосів, "утримались" - 409,2 голосів); вирішено уповноважити ОСОБА_21 підготувати, підписати та подати всі необхідні документи для державної реєстрації ОСББ ("за" - 29 839,6 голосів, "проти" - 52,5 голосів, "утримались" - 277,6 голосів).

Відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 12 вересня 2016 року було проведено державну реєстрацію відповідача, як юридичної особи.

Разом із цим, позивач вважає, що внаслідок порушень вимог чинного законодавства створення та реєстрація ОСББ є незаконними, оскільки під час проведення вказаних установчих зборів було враховано дані листа письмового опитування на ім`я ОСОБА_15 (колишнє прізвище позивачки ОСОБА_1 ), який остання не підписувала. Також були враховані дані листків письмового опитування на ім`я: ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ., ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 . та ОСОБА_27 , які на час проведення вказаних установчих зборів померли. Крім того, були враховані дані листків письмового опитування на ім`я: ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_30 , які на час проведення зазначених установчих зборів не досягли повноліття.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон) об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (частина 1 статті 4 Закону).

Згідно з частиною 4 статті 4 Закону основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Частиною 1 статті 6 Закону визначено, що об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що вирішення питань про створення та діяльність об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, а також прийняття відповідних рішень належить виключно власниками квартир та нежитлових приміщень у цьому будинку. Відтак, оскільки прийняті установчими чи загальними зборами об`єднання рішення стосуються лише його діяльності, тобто є актами внутрішнього характеру, то оскарження таких рішень також можливо лише самими співвласниками будинку, а не третіми особами.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

З урахування положень статті 4 ГПК України, наведені приписи законодавства визначають об`єктом захисту, у тому числі судового, порушене, невизнане або оспорюване право.

Звертаючись з даним позовом ОСОБА_1 вказувала, що вона є власницею квартири АДРЕСА_8 , якою володіє спільно з двома своїми доньками, на підставі договору купівлі-продажу.

Разом із тим, на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються визначеним останнім відповідачем, а тому потребують захисту.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Водночас судом встановлено, що в порушення вищезазначених приписів чинного законодавства позивачкою не було надано жодних доказів, які підтверджують право власності останньої на вищезазначену квартиру. Такі докази відсутні й у матеріалах даної справи.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону для створення об`єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень (частина 3 статті 6 Закону).

За частиною 7 статті 6 Закону кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників (частина 9 статті 6 Закону).

Згідно з частиною 10 статті 6 Закону якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (частина 14 статті 6 Закону).

Судом встановлено, що загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 складає - 47 085,36 кв.м. За змістом протоколу установчих зборів ОСББ від 22 липня 2016 року № 1 вбачається, що за прийняття рішень, які були винесені на порядок денний вказаних зборів, було віддано від 29 725,5 до 29 962,1 голосів, що дорівнює 63,13 % - 63,63 % від загальної їх кількості.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 вказувала на те, що лист письмового опитування від її імені було підписано невстановленою особою. Крім того, в даному листі зазначено її попереднє прізвище - ОСОБА_31 , яке вона змінила ще до виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону та частини 10 статті 14 Закону реалізація або здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.

У той же час сама позивачка зазначала, що загальна площа квартири АДРЕСА_9 , яка була зазначена у вказаному листі, дорівнює 61,5 кв.м., що складає лише 0,0013 % від загальної кількості голосів, а відтак дана обставина не може суттєво вплинути на результат прийнятих оспорюваних рішень.

Що стосується посилань ОСОБА_1 на недостовірність даних листів опитування, в яких зазначено інформацію про: ОСОБА_22 , що проживала у квартирі АДРЕСА_10 (67,5 кв.м), ОСОБА_23 , яка проживала у квартирі АДРЕСА_11 (60,6 кв.м), ОСОБА_24 , яка проживала в квартирі АДРЕСА_12 (61,4 кв.м), ОСОБА_25 , яка проживала в квартирі АДРЕСА_13 (68,0 кв.м), ОСОБА_26 , яка проживала в квартирі АДРЕСА_14 (61,7 кв.м), ОСОБА_27 , який проживав в квартирі АДРЕСА_15 (45,2 кв.м), оскільки, за твердженням позивачки, вказані особи померли до дати призначення оспорюваних установчих зборів, то такі посилання також не беруться судом до уваги, оскільки загальна площа вказаних квартир дорівнює 364,4 кв.м, що складає 0,77 % від загальної кількості голосів.

Надані позивачкою копії свідоцтв про народження на ім`я ОСОБА_30 , ОСОБА_29 та копії паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_28 , також не беруться судом до уваги, оскільки ОСОБА_1 не доведено у встановленому законом порядку, що саме ці особи є власниками квартир у спірному будинку.

Під час розгляду справи треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, також вказували на те, що вони не підписували листки письмового опитування від свого імені, які були враховані під час проведення установчих зборів відповідача. Відтак, дані особи вважають, що оспорюваними рішеннями установчих зборів порушено їх права та інтереси.

Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

За змістом частини 2 статті 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

У судовому засіданні дані особи вказували, що з відповідними окремими позовами щодо захисту своїх прав до суду не зверталися. Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що ці особи не уповноважували вказаного позивача на захист їх інтересів в рамках даного спору. За таких обставин зазначені треті особи, враховуючи їх процесуальний статус, позбавлені можливості захистити свої порушені права та інтереси в межах розгляду даної справи.

Інші доводи, на які посилалася ОСОБА_1 під час розгляду даної справи, не знайшли свого підтвердження.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про визнання недійсними оспорюваних рішень установчих зборів відповідача.

Оскільки позовна вимога про скасування державної реєстрації ОСББ має похідний характер від основної вимоги про визнання недійсними рішень установчих зборів вказаного об`єднання, що не підлягає задоволенню, у задоволенні такої похідної вимоги також слід відмовити.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, у зв`язку з чим у задоволенні даного позову слід відмовити.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Беручи до уваги те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на недоведеність порушених прав позивача, підстави для застосування позовної давності відсутні.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати у зв`язку з відмовою в задоволенні позову залишаються за позивачем та компенсації останньому не підлягають.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 4 січня 2021 року.

Суддя Є.В. Павленко