Рішення № 94018021, 23.12.2020, Франківський районний суд м. Львова

465/5720/16-а

2-а/465/3/20

РІШЕННЯ

Іменем України

23.12.2020 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Марків Ю.С.

за участі секретаря судового засідання Галімурки О.І.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Крет О.І.

представника відповідача Чміленко Н.Ю.

представника відповідача Кріль Т.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, ЛКП "Навколо базару" про визнання протиправним та скасування розпорядження №142-к від 02.07.2016 року та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, ЛКП "Навколо базару" про визнання протиправним та скасування розпорядження №142-к від 02.07.2016 року та стягнення моральної шкоди

Позовну заяву мотивує тим, що 02.07.2016 року Франківською районною адміністрацією ЛМР винесено розпорядження №142-к від 02.07.2016 року «Про переукладання контракту з директором ЛКП «Навколо базару». Зі змісту вказаного розпорядження вбачається, що у зв`язку з закінченням терміну дії контракту з директором ЛКП «Навколо базару» ОСОБА_2 , головою Франківської адміністрації ЛМР ОСОБА_3 прийнято рішення переукласти контракт з вказаною особою. Приймаючи рішення щодо необхідності переукладання контракту саме з вказаною особою - ОСОБА_2 , голова Франківської районної адміністрації ОСОБА_3. посилається на рішення комісії з питань укладення контрактів з керівниками комунальних підприємств району (протокол від 23.06.2016 року №08). Натомість, інформація про те, якій саме структурі належить комісія з питань укладення контрактів з керівниками комунальних підприємств району в розпорядженні №142-к від 02.07.2016 року Франківської районної адміністрації ЛМР за підписом голови ФРА ОСОБА_3., відсутня. За таких обставин, відсутня можливість з`ясування повноважень, структури, а також комісії, на протокол якої посилається голова ФРА ЛМР ОСОБА_3. в підписаному розпорядженні №142-к від 02.07.2016 року, відсутня можливість ретельного з`ясування відповідності дій такої комісії процесуальним нормам, що, в кінцевому результаті, дає підстави стверджувати про грубе порушення головою Франківської районної адміністрації ЛМР вимог закону. Тобто, при наявності в розпорядженні №142-к посилання на протокол №08 від 23.06.2016 року неможливо встановити назву організації (структури), якою створено комісію з питань укладення контрактів з керівниками комунальних підприємств району, що ставить такий документ - протокол, поза нормами Закону, а відтак, і розпорядження №142-к від 02.07.2016 року голови Франківської районної адміністрації ЛМР ОСОБА_3 .

Окрім цього, позивач зазначає, що Франківським ВП ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12015140080003644 від 03.12.2015 року по факту вчинення кримінального правопорушення директором ЛКП «Навколо базару» ОСОБА_2 . Будучи обізнаним про факт проведення досудового розслідування щодо директора ЛКП «Навколо базару» ОСОБА_2 , голова Франківської районної адміністрації ОСОБА_3 при винесенні розпорядження №142-к від 02.07.2016 року грубо порушив антикорупційне законодавство, прийнявши рішення щодо продовження перебування на посаді директора ЛКП особи, яка причетна до корупційних схем.

Просить визнати протиправним і скасувати розпорядження №142-к від 02.07.2016 року Франківської районної адміністрації Львівської міської ради «Про переукладання контракту з директором ЛКП «Навколо базару».

Окрім цього, 19.06.2019 року до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, якою позивач просить суд стягнути з відповідача 1000000 (один мільйон) гривень на її користь за неправомірні дії, вчинені під час виконання розпорядчих функцій та в зв`язку з порушенням процедури призначення керівника підприємства.

Представник ЛКП «Навколо базару» в поданому до суду поясненні просить відмовити в задоволенні позову за безпідставністю мотивуючи це тим, що позивач жодним чином не доводить, у який саме спосіб було порушено її інтереси як позивача, оскільки на час прийняття оскаржуваного розпорядження позивач не проходив стажування на зайняття посади директора, не перебувала у кадровому резерві та жодним чином не претендувала на зайняття посади, на яку оскаржуваним розпорядженням є призначений ОСОБА_2 . Крім цього, оскаржуючи розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради №142-к від 02.07.2016 «Про прийняття на роботу директора ЛКП «Навколо базару» керується лише підозрами у незаконних діях директора ЛКП «Навколо базару».

Представник відповідача Франківської районної адміністрації Львівської міської ради подав до суду заперечення на позовну заяву, в які просить у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради та Львівського комунального підприємства «Навколо базару» про визнання протиправним та скасування розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 02.07.2016 року «Про переукладення контракту з директором ЛКП «Навколо базару» відмовити за безпідставністю мотивуючи це тим, що ОСОБА_2 у 2012 році прийнятий на посаду директора ЛКП «Навколо базару» з випробувальним терміном . За даний період проявив організаторські та професійні здібності керівника. Підставою для укладення з ним контракту було знання законодавчих актів, в тому числі житлово-комунальної системи. За період роботи зауважень, які могли би бути підставою для звільнення ОСОБА_2 з займаної посади немає.

Окрім цього, представник відповідача вказує на те, що в позовній заяві жодним чином не доводиться у який спосіб було порушено інтереси позивача, так як позивач просить визнати протиправним та скасувати розпорядження Франківської районної адміністрації №142-к від 02.07.2016 року, при цьому вказане розпорядження не містить будь-якого рішення чи вказівки щодо самого позивача.

Представник відповідача також зазначає, що з урахуванням ухвали Львівської міської ради від 10.01.2016 року №977 « Про затвердження положень про районні адміністрації Львівської міської ради та їх структур», голова Франківської районної адміністрації Львівської міської ради наділений необхідним обсягом повноважень в частині прийняття на роботу директорів Львівських комунальних підприємств, зокрема і директора ЛКП «Навколо базару».

У судовому засіданні позивач позов підтримала, просила задовольнити його повністю з підстав, зазначених у поданому позові.

Представники відповідачів у судовому засіданні з позовом не погодилися, просили відмовити у його задоволенні з підстав, вказаних у поданому запереченні на позовну заяву та поясненні.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини та перевіривши їх доказами, дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України,органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 22 Конституції України, передбачає, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Згідно із ст. 8 Конституції України, така має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Позивач звернулася до суду, вважаючи винесене розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради «Про переукладення контракту з директором ЛКП «Навколо базару» №142-к від 02.07.2016 року протиправним та таким, при винесенні якого посадовою особою органу місцевого самоврядування грубо порушено процесуальні норми, порядок переукладення контрактів.

Судом встановлено, що 02.07.2016 року Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради було винесено розпорядження «Про переукладення контракту з директором ЛКП «Навколо базару» відповідно до якого вбачається, що у зв`язку з закінченням терміну дії контракту з директором ЛКП «Навколо базару», враховуючи рішення комісії з питань укладення контрактів з керівниками комунальних підприємств району, рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 15.04.2016 року №296 «Про затвердження примірної форми контракту з керівником ЛКП та Порядку укладення (переукладення) контракту з керівником ЛКП» вирішено переукласти контракт із ОСОБА_2 , директором ЛКП «Навколо базару», від 11 липня 2016 року до 31 грудня 2016 року.

Відповідно до витягу з кримінального провадження №12015140080003644 вбачається, що 01.12.2015 року у Франківський відділ поліції надійшла ухвала судді Франківського районного суду ОСОБА_4 про внесення відомостей в ЄРДР по зверненні ОСОБА_1 , в якому остання вказує на шахрайські дії ОСОБА_2 03.12.2015 року відомості щодо цього були внесені до ЄРДР за ч.1 ст.190 КК України.

Згідно з протоколом №08 засідання комісії з питань укладення контрактів з керівниками комунальних підприємств району від 23.06.2016 року, а саме з виступу ОСОБА_5 , з якого вбачається, що ОСОБА_2 належно організовує роботу підлеглих по виконанню поставлених завдань, своєчасно вживає заходи з ліквідації аварійних ситуацій, здійснює контроль за збором коштів, раціонального їх використання та розрахунків з підрядними організаціями за надані послуги, а отже, вирішено переукласти з 11 липня 2016 року до 31 грудня 2016 року контракт з директором ЛКП «Навколо базару» ОСОБА_6 .

Окрім цього, 18.05.2017 року ОСОБА_7 було подано заяву про вступ у справу як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповіддю Львівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції №1084/21.1-109 від 08.10.2020 року.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Таким чином, до адміністративного суду може звернутись особа, яка вважає, що її права, свободи або законні інтереси порушені суб`єктом владних повноважень, або суб`єкт владних повноважень повноважень на виконання наданих йому повноважень.

Відтак, позивач, оспорюючи право іншої фізичної особи на зайняття посади директора ЛКП «Навколо базару» не мотивує жодним чином, як оскаржуваним розпорядженням порушуються її особисті права, свободи чи інтереси.

Відповідно до матеріалів справи, позивач покликається на те, що Франківським відділом поліції проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12015140080003644 від 03.12.2015 року по факту вчинення кримінального правопорушення директором ЛКП «Навколо базару» ОСОБА_2 .

Відповідно до ст..62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Аналогічна норма міститься й у ст.17 Кримінального процесуального кодексу України щодо дотримання презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Згідно з ст.144 Конституції України,органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, прийняті в межах своїх повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Окрім цього, відповідно до п.10 ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Судом також встановлено, що ухвалою Львівської міської ради від 11.01.2016 року №977 «Про затвердження Положень про районні адміністрації Львівської міської ради та їх структур» у п.4.9. передбачено, що до повноважень Франківської районної адміністрації Львівської міської ради входить призначення керівників підприємств, установ та організацій, які перебувають у підпорядкуванні районної адміністрації, укладення з ними контрактів за попереднім погодженням Львівського міського голови.

Частиною 4 статті 16 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено, що порядок формування та ведення кадрового резерву посадових осіб визначається відповідною радою.

Щодо вимог позивача про стягнення на її користь моральної шкоди суд виходить з наступного.

Згідно з статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до положень статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих відносин через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У пункті 5 цієї ж Постанови Пленуму №4 зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Однак, як встановлено судом, позивачем не доведено, що зазначеними вище діями та бездіяльністю відповідача їй заподіяно моральну шкоду, а саме не надано жодних належних доказів того, в чому полягає моральна шкода, якими обставинами вона підтверджується (наявність душевних переживань, погіршення стану здоров`я тощо), наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача та заподіянням їй шкоди, з яких міркувань вона виходить, визначаючи розмір моральної шкоди тощо.

Водночас, суд зазначає, що сам по собі факт, наявної на думку позивача, протиправної поведінки відповідача, не свідчить про завдання позивачці моральної шкоди.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 31 липня 2019 року, у справі №804/6922/16.

За наведених обставин та усталеного правового врегулювання, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди слід відмовити за відсутністю підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, про безпідставність та необґрунтованість вимог позивача, які не доведені належними доказами, натомість суд вважає, що дії відповідача відповідають вимогам чинного законодавства, а тому правові підстави для визнання їх протиправними відсутні.

Керуючись ст. ст.241-246,286,293,295 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, ЛКП "Навколо базару" про визнання протиправним та скасування розпорядження №142-к від 02.07.2016 року та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку до Восьмого Апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в 10 денний строк з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, юридична адреса: 79057, м. Львів, вул. Г. Чупринки, 85, ЄДРПОУ 04056121;

Відповідач: Львівське комунальне підприємство "Навколо базару", юридична адреса: м.Львів, вул. Героїв УПА, буд.78.

Суддя Марків Ю.С.