Рішення № 94017319, 23.12.2020, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/765/20

Номер провадження 2/739/381/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року м.Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Іващенка А.І. за участю секретаря Неживець К.В. відповідача - позивача ОСОБА_1 , представника відповідача-позивача адвоката Костюченка В.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «СІМПЛ МАНІ» про визнання окремих положень кредитного договору недійсними

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося із позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову позивач посилався на ту обставину, що 24 січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІМПЛ МАНІ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №SM-00010122 на суму 30 000 гривень. 29.05.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІМПЛ МАНІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №20190529, відповідно до умов якого ТОВ «СІМПЛ МАНІ» відступило ТОВ «ФК ЄАПБ» право грошової вимоги до ОСОБА_1 , у сумі 40 435,90 грн. з яких: 9847,49 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 16620,41 грн. – сума заборгованості за комісіями (щомісячний процент; 0,00 грн. – сума заборгованості за процентами; 13 968,00 грн – сума заборгованості за пенею. Оскільки відповідач порушив умови договору щодо повернення заборгованості, а позивач набув права грошової вимоги, тому Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просило стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати. Відповідач проти позову заперечувала, подавши зустрічний позов про визнання недійсними пункти 2.9, 4.13, 4.14 договору від 24 січня 2018 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІМПЛ МАНІ» та ОСОБА_1 пославшись на ту обставину, що дійсно за умовами договору №SM-00010122 від 21.01.2018 року вона отримала споживчий кредит, де певні положення якого суперечать актам цивільного законодавства, в зв`язку з чим мають бути визнані недійсними. Вона скориставшись правом дострокового повернення позики здійснила погашення боргу в сумі 36223,25 грн. в період з 26.03.2018 по 21.05.2018 року, а загальна сума сплачених платежів становить 42423,25 грн. В телефонному режимі неодноразово зверталася то ТОВ «СІМПЛ МАНІ» з вимогою провести коригування боргу за кредитом з наданням їй відповідного перерахунку та суми остаточного платежу для погашення, про те, ТОВ «СІМПЛ МАНІ» ігноруючи вимоги договору та закону свідомо допустив ситуацію, не довівши суми залишку для остаточного погашення позики, просила зустрічний позов задовольнити. Ухвалою суду від 03.09.2020 року, зустрічний позов ОСОБА_1 прийнято та об`єднано в одне провадження з первісним позовом .

У судове засідання представник позивача-відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не з`явився, надавши заяви про розгляд справи без їх участі. У судове засідання представник відповідача за зустрічним позовом ТОВ «СІМПЛ МАНІ» не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом в установленому законом порядку, ніяких заяв та клопотань про розгляд справи без їх участі не надав. В судовому засіданні відповідач – позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Костюченко В.К. первісний позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні в повному обсязі, натомість зустрічний позов просили задовольнити в повному обсязі. Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що первісні позовні вимоги є частково обґрунтованими, а тому позов підлягає частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити з огляду на наступне. Суд встановив, що за договором факторингу №20190529 від 29.05.2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІМПЛ МАНІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ТОВ «СІМПЛ МАНІ» відступив ТОВ «ФК ЄАПБ» право грошової вимоги у тому числі щодо кредитного договору №SM-00010122, що вбачається з витягу з реєстру боржників. Також встановлено, що 24.01.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІМПЛ МАНІ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах фінансового кредиту №SM-00010122, за умовами якого сума кредиту за договором становила 30 000,00 грн (п.2.1.); плата за оформлення договору складала 1 170,00 грн. (п.2.2); загальна сума страхового платежу становила 7020,00 грн за укладення договору добровільного страхування життя № SM-00010122 від 24.01.2018 року (п.2.3.1 Договору). Також, п.2.5 договору передбачено, що платежі, визначені п.2.2 п.2.3 та сума кредиту, вказана в п.2.1 договору, формують загальну суму кредиту за договором, яка становить 38 790,00 грн. З інформації про умови кредитування та заяви вбачається, що сторони погодили умови кредитування, зокрема суму кредиту, загальну суму кредиту, річний процент, щомісячний процент, реальну річну ставку. За заявою дорученням від 24.01.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 доручила ТОВ «Сімпл Мані» перерахувати за рахунок отриманого кредиту суми коштів: 30 000,00 грн. на отримання кредиту на її рахунок НОМЕР_1 у ПАТ «Державний ощадний банк України, 7020 грн. на сплату страхового платежу ТОВ «Смарт-Фінанс» та 600 грн. на сплату страхового платежу ПАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування». За додатком №1 Графіку платежів вбачається, що щомісячний платіж сплачується з 24.02.2018 року по 24.01.2021 року та становить 2625,25 грн, з яких: - загальна сума кредиту 1077,50 грн, з яких: 833,33 грн сума кредиту; 32,50 грн плата за оформлення договору, 211,67 грн страховка; щомісячний процент 1547,72 грн . Як вбачається з досліджених в судовому засіданні оригіналів квитанцій сплачених ОСОБА_1 на рахунок ТОВ «СІМПЛ МАНІ» в рахунок погашення кредиту №SM-00010122 від 24.01.2018 року за період з 28.02.2018 року по 19.11.2018 року було сплачено 42423 грн.25 коп. В судовому засіданні відповідач-позивач ОСОБА_1 зазначала, що вона скористалась правом дострокового погашення договору позики сплативши суму більшу ніж нею було взято та в телефонному режимі неодноразово намагалася провести коригування боргу за кредитом з надання їй відповідного перерахунку та суми остаточного платежу для погашення, про те ТОВ «Сімпл Мані» її звернення були проігноровані та допустив прострочення кредитора, після чого вона перестала сплачувати по кредиту. Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні розрахунку заборгованості по договору про споживчий кредит №SM-00010122 від 24.01.2018 року що сума необхідна для повного погашення становить 9847,49 грн. Таким чином, між сторонами виникли кредитні правовідносини, де відповідачем порушено право позивача на отримання заборгованості, тому при вирішенні вказаного спору суд керувався ст.526 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також, суд до вказаних правовідносин застосував норми Закону України «Про споживче кредитування», оскільки сторони уклали договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. За позовними вимогами вбачається, що позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 40 435,90 грн, що складається з наступного: -9847,49 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; -16620,41 грн – сума заборгованості за комісіями (щомісячний процент); -0,00 грн – сума заборгованості за процентами; -13968,00 – сума заборгованості за пенею. Суму розрахованої заборгованості позивач також відобразив у розрахунку заборгованості. Вирішуючи питання про часткову обґрунтованість позовних вимог, суд керувався наступним. За статтею 15 Закону України «Про споживче кредитування», споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів (ч.1 вказаної статті). Про намір відмовитися від договору про споживчий кредит споживач повідомляє кредитодавця у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) до закінчення строку, встановленого частиною першою цієї статті (ч.2 вказаної статті). Також, протягом семи календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит споживач зобов`язаний повернути кредитодавцю грошові кошти, одержані згідно з цим договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит (ч.3 ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування»). З матеріалів справи вбачається, що відповідач повернув кредитні кошти на протязі десяти місяців 2018 року на рахунок ТОВ «СІМПЛ МАНІ» у розмірі 42423,25 грн., однак не звернув уваги, що загальну суму кредиту становлять: сума кредиту 38 790,00 грн.; плата за оформлення договору 1 170,00 грн; загальна сума страхових платежів 7 620,00 грн. Таким чином, загальна сума кредиту за договором становила 38790,00 грн., а відтак саме в такому розмірі підлягали поверненню кошти ТОВ «СІМПЛ МАНІ» у зв`язку з відмовою від договору про споживчий кредит у перший місяць 2018 року. ОСОБА_1 здійснювала дострокові погашення в період з 28.02.2018 року по 19.11.2018 року, загалом на суму 42423,25 грн. частина з яких йшла на погашення відсотків, інших платежів та обов`язкового щомісячного платежу. Тому, позовні вимоги у частині стягнення суми заборгованості за основною сумою боргу підлягають частковому задоволенню, а саме підлягає задоволенню вимога про стягнення основної суми боргу у розмірі 9 847,49 грн. Щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за комісіями (щомісячними процентами) у розмірі 16 620,41 грн., суд зазначає наступне. Системний аналіз договору про надання коштів визначає два різних поняття: сума кредиту (30 000,00 грн.) та загальна сума кредиту (38790=30 000,00 грн. + 1 170,00 грн. + 7620,00 грн.), що підтверджується п.2.1, п.2.2, п.2.3, п.2.3.1, п.2.3.2, п.2.4, п.2.5, п.4.1, п.4.8 вказаного Договору та графіком погашення платежів. Так, за п.4.1 Договору, річний процент нараховується на залишок заборгованості по кредиту починаючи з дати видачі кредиту за календарний місяць та нараховується авансом на початок кожного місяця користування кредитом. Тобто, річний процент у розмірі 1 547,72 грн (кожного місяця) нараховується саме на залишок заборгованості по кредиту, а не на залишок заборгованості по загальній сумі кредиту. Тому, нарахування річного проценту у період починаючи з 19.11.2018 року є безпідставним, оскільки відповідач – позивач ОСОБА_1 повернула кредит через 10 місяців після його отримання, а законодавець передбачає обов`язок споживача сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит. Щодо стягнення 0,00 грн суми заборгованості за процентами; 13 968,00 суми заборгованості за пенею, суд зазначає, що вказані суми не обґрунтовані, позовна заява не містить посилання на умови договору, які б визначали порядок їх сплати та нарахування. Відповідно до ст.ст.627-629, 638 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами і є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Таким чином, ОСОБА_1 , укладаючи договір №SM-00010122 від 24.01.2018 року взяла на себе відповідні зобов`язання, та відмовляючись від кредитного договору, належним чином їх не виконала, тому вимоги позивача щодо стягнення заборгованості у розмірі 9847,49 грн (дев`ять тисяч вісімсот сорок сім гривень 49 копійки) за кредитним договором №SM-00010122 від 24.01.2018 року підлягають задоволенню. Щодо зустрічної позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними пункти 2.9, 4.13, 4.14 договору від 24 січня 2018 року укладеного між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІМПЛ МАНІ» суд приходить до наступного. ОСОБА_1 під час підготовчого судового засіданні 03.09.2020 року подала зустрічний позов до ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТзОВ "Сімпл Мані" про визнання недійсними пункти 2.9, 4.13, 4.14 договору від 24 січня 2018 року укладеного між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІМПЛ МАНІ», який ухвалою суду від 03.09.2020 року був прийнятий та об`єднаний в одне провадження. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24.01.2018 року між нею та ТзОВ "Сімпл Мані" було укладено договір про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту № SМ-00010122, за яким відповідач зобов`язався надати позивачу споживчий кредит в розмірі 30000 грн. 29.05.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІМПЛ МАНІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №20190529, відповідно до умов якого ТОВ «СІМПЛ МАНІ» відступило ТОВ «ФК ЄАПБ» право грошової вимоги до ОСОБА_1 , в сумі 40435,90 грн. Оскільки, на її думку певні положення договору, а саме, пункти 2.9, 4.13, 4.14 договору від 24 січня 2018 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІМПЛ МАНІ» та ОСОБА_1 суперечать актам цивільного законодавства, а саме ст.16 Закону України «Про споживче кредитування» просить суд визнати їх недійсними. В судовому засіданні відповідач – позивач та її представник зустрічні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити повністю. Представник відповідача за зустрічним позовом ТзОВ "Сімпл Мані" в судове засідання не з`явився, хоча про місце, день та час розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв, клопотань та відзиву на позовну заяву не надав. Представник відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» надало відзив на зустрічний позов, де на їх думку, дії ОСОБА_1 щодо оспорювання деяких положень кредитного договору через декілька років після його укладення, є намаганням позичальника уникнути належного виконання взятих на себе зобов`язань, тому у задоволенні позову слід відмовити. Як встановлено під час судового розгляду, позичальник ОСОБА_1 на час підписання даного оспорюваного договору підтвердила, що інформація в договорі була надана кредитодавцем в повному обсязі, всі положення їй зрозумілі і вона повністю з ними погоджується. Підписуючи договір, сторони підтвердили, що вони досягли згоди за всіма істотними умовами договору, які викладені в цьому договорі та додатках до нього. Позичальник повністю погодилася з умовами договору та його виконувала, сплативши на протязі десяти місяців 2018 року, в період строку дії договору, кошти у сумі 42423,25 грн., що підтверджується наданими нею суду квитанціями. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. В судовому засіданні встановлено, що 24.01.2018 року між ОСОБА_1 та ТзОВ "Сімпл Мані" було укладено договір про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту № SМ-00010122, за яким відповідач зобов`язався надати позивачу до 29.01.2018 року споживчий кредит в розмірі 30000 грн. Згідно вказаного договору плата за його оформлення складає 1170 грн., загальна сума страхового платежу становить 7620 грн. за укладеним договором добровільного страхування життя № SМ-00010122 від 24.01.2018 року. Річний процент становить 0,001%, щомісячний процент – 3,99%. Кредит надається строком на 36 фактичних місяців. Дата повернення кредиту 24.01.2021 року включно. Крім того в договорі обумовлені плата за користування кредитом та механізм розрахунків, права та обов`язки сторін, відповідальність сторін, інші умови. Згідно додатку № 1 до зазначеного договору розрахований графік платежів, згідно якого вбачається, що орієнтовна загальна вартість кредиту за увесь строк користування кредитом становить 94508 грн.52 коп. Судом встановлено, що разом з кредитним договором ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту, в якому відповідно до ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» міститься уся обов`язкова для надання інформація. Також у паспорті споживчого кредиту, у графі додаткова інформація, міститься інформація про те, що оформлення договору страхування здійснюється за бажанням споживача, а отже його укладення не є обов`язковою умовою. Відповідачем-позивачем ОСОБА_1 та її представником не надано суду жодних доказів про небажання ОСОБА_1 укладати договір. Також позивачем було підписано заяву клієнта про надання кредиту, в якій зазначається можлива сума кредиту, сума кредиту на страхування, загальна сума кредиту, розмір річних та місячних відсотків, розмір плати за оформлення договору, строк користування кредитом та реальну річну ставку. В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що отримала грошові кошти у розмірі 30000 грн. та на протязі десяти місяців здійснювала дострокові погашення та сплачувала кошти на погашення кредиту, розмір яких становить 42423,25 грн.

Відповідно до п. 10.5 оспорюваного договору позичальник надає кредитодавцю свою згоду на отримання від кредитодавця (його довірених осіб, партнерів, контрагентів) SMS повідомлень, інших повідомлень, телефонних дзвінків, в тому числі листів, стосовно будь-якої інформації, що пов`язана з договірними відносинами між ними. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних прав з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. На підставі викладеного, суд повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, надавши правову оцінку доказам, що містяться в матеріалах справи, встановив, що зі сторони ТзОВ "Сімпл Мані" відсутні факти порушення законодавства при укладенні оспорюваного договору з ОСОБА_1 , оскільки про всі істотні умови кредитного договору позивач була повідомлена та прийняла їх, про що свідчить її підпис на відповідних документах та сплата ОСОБА_1 коштів на погашення кредиту, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню. Щодо стягнення суми судових витрат, суд виходив з того, що ч.1 ст.141 ЦПК України передбачає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Первісний позов задоволено частково, тому з відповідача – позивача ОСОБА_1 на користь позивача-відповідача ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів», слід стягнути судові витрати в розмірі 511,84 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 203, 215, 526, 527, 610-612, 626-629,638, ЦК України, керуючись ст.ст.2, 10, 12, 76, 81, 89, 133, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 «ідн. НОМЕР_2 » на користь ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ – 35625014, заборгованість за кредитним договором №SM-00010122 від 24.01.2018 року у розмірі 9847 (дев`ять тисяч вісімсот сорок сім) гривень 49 копійок та судові витрати у розмірі 511 (п`ятсот одинадцять) гривень 84 копійок В іншій частині позовних вимог - відмовити. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «СІМПЛ МАНІ» про визнання окремих положень кредитного договору недійсними - відмовити. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя А.І.Іващенко.

Повний текст рішення виготовлено 04.01.2021р.