Рішення № 94014501, 30.12.2020, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/1024/20

Провадження №2-а/472/13/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2020 року смт. Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Ставніченко А.П.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Гусарова С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №3 смт. Веселинове адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, поліцейського взводу 1 батальону 2 роти 7 капрала поліції Бузило Вікторії Валеріївни, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, поліцейського взводу 1 батальону 2 роти 7 капрала поліції Бузило Вікторії Валеріївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що капралом патрульної поліції Бузило В.В. 21 вересня 2020 року складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 № 622959 від 21.09.2020 року, в якій зазначено, що 21 вересня 2020 року о 16 год. 20 хв. на трасі автодороги М-28 Одеса-Южний, 41 км., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MAN 26414, державний номерний знак НОМЕР_1 , у якого шини мають місцеві пошкодження (розриви), що оголюють корд, чим порушив п.п. 31.4.5.б.

До позивача застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 121 КУпАП.

Вважає дану постанову такою, яка не відповідає дійсності, оскільки шини його автомобіля не мали таких пошкоджень, що оголюють корд, а інспектор поліції виніс постанову без будь-яких доказів щодо вчинення ним правопорушення.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача Гусаров С.Д. в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали в тому ж обсязі і з тих же підстав і зокрема зазначили, що правил дорожнього руху, які зазначені в оскаржуваній постанові, позивач не порушував, а шини автомобіля не мали таких пошкоджень, що оголюють корд. Інспектор при винесенні постанови не керувався жодними допустимими доказами, які б підтверджували вину позивача у вчиненні даного правопорушення. Крім того, представник позивача Гусаров С.Д. вказав, що фотофайли та відеозапис, які надав відповідач, не можуть вважатись належними та допустимими доказами по справі, оскільки оскаржувана постанова не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення, що є порушенням ч. 3 ст. 283 КУпАП, на що неодноразово в своїх постановах вказував Верховний Суд. Крім того, на фотофайлах зазначено час огляду 16:14 год., тоді як в постанові зазначається, що позивач керував автомобілем о 16:20 год., і в даній постанові містяться необумовлені виправлення в даті вчинення правопорушення. Також, в постанові не вказно найменування нормативного акту, правила якого порушив позивач.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції та відповідач поліцейський взводу 1 батальону 2 роти 7 капрал поліції Бузило В.В. в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Про причини неявки не повідомили суд.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Ігор Димон 08 грудня 2020 року надав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав в повному обсязі, та зазначив, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення зафіксовано на портативний відеореєстратор та підтверджується відеозаписом та фотофайлами, які долучив до відзиву.

Заслухавши вступне слово позивача ОСОБА_2 та представника позивача Гусарова С.Д., з урахуванням відзиву на позовну заяву, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів, суд дійшов наступного висновку.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» безпосередньо встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, ч. 2 ст. 222 КУпАП наділяє працівників патрульної служби повноваженнями щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, в тому числі і передбаченими ч.1 ст.121 КУпАП.

Відповідно до вимог ч.ч. 2-4 ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених ч.ч. 1,2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу

Згідно із приписами п.4 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 року №1395, у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання протоколу.

З огляду на це, розглядаючи справу та приймаючи оскаржувану постанову без складання протоколу на місці вчинення такого правопорушення, інспектор патрульної поліції Бузило В.В. діяв відповідно до чинних на час виникнення спірних відносин положень КУпАП.

Судом встановлено, що постановою ДПО18 № 622959 від 21.09.2020 року капралом поліції УПП в Одеській області Бузило В.В. застосовано до позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

За змістом постанови 21 вересня 2020 року о 16 год. 20 хв. на трасі автодороги М-28 Одеса-Южний, 41 км., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MAN 26414, державний номерний знак НОМЕР_1 , у якого шини мають місцеві пошкодження (розриви), що оголюють корд, чим порушив пункт 31.4.5.б. (без зазначення найменування нормативного акту).

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту б) пункту 31.4.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини.

За приписами частини 1 статті 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За приписами ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частинами 2, 4 вказаної статті визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 статті 74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановлено законом.

Крім того, за приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Згідно з статтею 31 Закону №580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Дослідженням відеозапису та фотофайлів, наданих відповідачем, судом встановлено, що в ході розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем здійснено огляд шин автомобіля та напівпричепу.

Однак, якість відеозапису та фотофайлів не дозволяє суду зробити однозначний висновок, що шини напівпричепу на передній осі мали місцеві пошкодження (розриви), що оголюють корд.

Суд зазначає, що шини напівпричепу дійсно мають певні місцеві пошкодження, проте з відеозапису та фотофайлів судом не встановлено, що шини на передній осі мають розриви та фрагменти дроту.

Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Матеріали справи свідчать, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення.

Таким чином, в порушення частини 3 статті 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, та не надано інших доказів вчинення правопорушення.

З цього приводу суд зазначає, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП.

У ній, зокрема, необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, надані відповідачем відеофайли та фотофайли, не можуть вважатися належними та допустимими доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 05 березня 2020 року справа №607/7987/17.

Приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У разі відсутності ж в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, з точки зору процесуального законодавства, зокрема статті 74 КАС України, відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Також, суд зауважує про процесуальний обов`язок відповідача, передбачений частиною 2 статті 77 КАС України, щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Крім того, суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Зважаючи на вищевикладене, суд не може визнати відеозапис та фотофайли, надані представником відповідача, належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами у розумінні статей 73-76 КАС України факту порушення позивачем підпункту б) пункту 31.4.5 Правил дорожнього руху.

Інших будь-яких доказів відповідачами до суду не надано.

Також, варто зазначити, що оскільки візуально неможливо встановити факт пошкодження шини, як описано в постанові, а позивач заперечував такі обставини, відповідач мав підстави для призначення перевірки транспортного засобу за процедурою, встановленою наказом МВС України від 13.10.2008 р. № 534, який був чинним на момент винесення оскаржуваної постанови, чого відповідачем не зроблено, не складено відповідного акту, яким зафіксовано факт пошкодження, характер пошкодження.

Крім того, на фотофайлах зазначено час огляду 16:14 год., тоді як в постанові зазначається, що позивач керував автомобілем о 16:20 год., і в даній постанові містяться необумовлені виправлення в даті вчинення правопорушення, спочатку вказано "16", а зверху над даним числом записано "21". Також, в постанові не вказно найменування нормативного акту, правила якого порушив позивач, що також вказує на недотримання інспектором вимог ст. 283 КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи, що відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування, не надано до суду жодних належних доказів, які б беззаперечно підтвердили факт вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, то суд вважає притягнення останнього до адміністративної відповідальності шляхом винесення спірної постанови не може вважатися законним і обґрунтованим, внаслідок чого оскаржувана постанова підлягає скасуванню, як протиправна, а справа про адміністравтине правопорушення - закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 420,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 19, 73, 74, 75, 76, 77, 79, 139, 241 - 246, 271, 286, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, поліцейського взводу 1 батальону 2 роти 7 капрала поліції Бузило Вікторії Валеріївни, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити повністю.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 622959 від 21.09.2020 року, винесену поліцейським взводу 1 батальону 2 роти 7 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції капралом поліції Бузило Вікторією Валеріївною, про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень, - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП, - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м.Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , сплачений ним судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко