Ухвала суду № 94014199, 05.01.2021, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/971/20

Провадження № 2/147/199/21

УХВАЛА

про залишення позову без руху

05 січня 2021 року смт.Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Натальчук О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Тростянецького районного суду Вінницької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

До позовної заяви позивачем також було долучено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Дане клопотання мотивоване тим, що у позивача відсутні будь-які доходи, тому вона фізично неспроможний сплатити судовий збір в розмірі 840,80 грн. за подачу даної позовної заяви. Також зазначила, що вона є багатодітною матір`ю і на її утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей, а тому просила звільнити її від сплати судового збору.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною третьою статті 136 ЦПК України визначено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року(зі змінами).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840,80 грн.

Положенням частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається, даною статтею Закону передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, пунктом 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені судом і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року викладено позицію, відповідно до якої «обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою».

Таким чином, у вказаному рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

На підтвердження свого права на відстрочення, звільнення від сплати судового збору позивач ОСОБА_1 посилається у клопотанні на долучені до нього додатки, а саме: посвідчення батьків багатодітної сім`ї, копію Витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) за період з 2010 по 2019 р. та відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів, з якої вбачається, що за період з І-ІІ квартал 2020 року інформації про доходи ОСОБА_1 відсутні.

В пункті 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Надані позивачем копії документів на підтвердження свого майнового стану належним чином не підтверджують неможливість сплати нею судового збору при зверненні до суду з даним позовом, оскільки не містять повної інформації про дійсний майновий стан позивача та членів її сім`ї станом на момент звернення до суду з даним позовом, а саме: щодо належності їй на праві власності рухомого та нерухомого майна, відкритих рахунків в банківських установах тощо; позивачем не надано відомості про відсутність доходів за ІІІ квартал 2020 року.

Крім того, суд при вирішенні даного клопотання враховує також те, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою працездатного віку, на обліку в центрі зайнятості як безробітна не стоїть, обмежень в працевлаштуванні не має, доказів протилежного нею суду не надано. Посилання на те, що на утриманні ОСОБА_1 перебуває троє дітей не може вважатися достатньою підставою для зменшення, звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору. Також даний факт не підтверджений належними та допустимими доказами.

Сума судового збору 840,80 грн за подання позовної заяви про розірвання шлюбу не є вкрай обтяжливою та її не можна розцінювати як таку, що призведе до скрутного матеріального становища.

З огляду на вищезазначене та враховуючи те, що належних письмових доказів на підтвердження викладених у клопотанні про звільнення від сплати судового збору обставин до клопотання позивачем не долучено, а несплата судового збору веде до втрат відповідного бюджету, доходжу висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн. та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору, який необхідно перерахувати або внести на рахунок:

Отримувач коштів: ГУК у Він.обл./смт Тростянець/22030101,

Код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 37979858

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку (IBAN): UA188999980313151206000002844

Код класифікації доходів бюджету: 22030101,

Найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (ДСА України 050).

Окрім того, згідно ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя до позовної заяви про розірвання шлюбу додається свідоцтво про реєстрацію шлюбу.

У зв`язку із цим, позивачу необхідно надати оригінал свідоцтва про укладення шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 .

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним і може підлягати обмеженням, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року, «Наталія Михайленко проти України» від 30 травня 2013 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року. Відтак в кожному випадку позивач (заявник) при зверненні до суду із позовом (заявою) повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин подана позовна заява підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

постановив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу — залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення указаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає (за виключенням вимог щодо сплати судового збору).

Суддя О.А. Натальчук