Ухвала суду № 94010930, 31.12.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/18113/20

Провадження №: 1-кс/755/6104/20

"31" грудня 2020 р.

м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі слідчої судді Бірси О.В., за участю секретаря судових засідань Ірклієнко М.А. та сторін кримінального провадження: прокурора Базни Р.В., захисника Оверчук Ю.О., підозрюваного ОСОБА_1 , перекладача Радачинського І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання захисника підозрюваного про зміну запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кракова, громадянина Республіки Польща, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040005909 від 29.11.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 200 КК України, установив:

Оверчук Ю.О., будучи захисником підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020100040005909 від 29.11.2020, звернулася до слідчого судді,у порядку ст. 201 КПК, з цим клопотанням про зміну запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 525 500 грн. на домашній арешт цілодобово, яке умотивоване дійсністю у провадженні обставин визначених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст.ст. 177, 184, 201 КПК.

Також автор звернення у разі не можливості зміни запобіжного заходу на альтернативний захід утриманню під вартою порушує питання по зменшення розміру застави визначеного за судовим рішенням від 01.12.2020 до 70 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яке умотивовується тим, що розмір застави в сумі 525 500 грн. є об`єктивно непосильним для родини ОСОБА_1 .

У судовому засіданні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заявлене клопотання підтримали у повному обсязі, просили задовольнити, з підстав викладених у його мотивувальній частині, у т.ч. з урахуванням того, що обставини визначені п.п. 2-3 ч. 1 ст. 194, ст.ст. 177, 184 КПК не є дійсними. Що у свою чергу указує на наявність у справі передумов окреслених ст. 201 указаного Кодексу для зміни заходу забезпечення кримінального провадження.

Сторона обвинувачення - прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 Базна Р.В. заперечував проти зміни застосуваного заходу забезпечення кримінального провадження відносно підозрюваного у розрізі не доведення, на його переконання, обставин регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 194 та ст. 201 КПК.

Слідча суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК).

Так, останній (порядок) визначає, що запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження (ч. 2 ст. 131 КПК).

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК).

При цьому, порядок, встановлений КПК (процесуальний порядок, форма, процедура),як певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій (Верховний суд України постанова від 16.03.2017 у справі № 671/463/15-к), з питання порушеного заявниками у даному зверненні (зміни запобіжного заходу) регламентує таке.

Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, відповідно до ст. 201 КПК, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

До клопотання мають бути додані: 1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання ; …

Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Указані правила в свою чергу обумовлюють те, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК), відповідно останні застосовуються тільки при дійсності цих даних.

Метою застосування запобіжного заходу, згідно ч. 1 ст. 177 КПК, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 передбачених цим Кодексом.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний, згідно ст. 178 КПК, оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

В цій ситуації установлено, що СВ Дніпровського УП ГУ ПН у м. Києві здійснюється досудове розслідування (див. з цього питання ухвалу від 01.12.20 у справі № 755/18113/20) у наведеному кримінальному провадженні в ході якого встановлено, що ОСОБА_1 діючи умисно та переслідуючи мету власного збагачення за рахунок неправомірних дій у сфері банківської діяльності, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, в результаті чого дізнався про способи та методи незаконного отримання кодів захисту інформації (далі - ПІН-коди) та електронних даних, що містяться на платіжних картках, їх підробки для доступу до банківських рахунків, а саме: використання, у тому числі спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також технічних засобів для зчитування і зберігання електронної інформації та відео фіксації ПІН-кодів, пристроїв з комп`ютерними програмами для запису інформації на магнітні стрічки пластикових карток.

28.11.2020 приблизно о 06 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, 2-а, ОСОБА_1 підійшов до банкомату АТ КБ «ПриватБанк», заздалегідь заготовивши знаряддя злочину, маючи прямий умисел на встановлення скрімінгового електронно-обчислювального пристрою для зчитування відомостей, що містяться на банківських картках клієнтів АТ КБ «ПриватБанк», а також металеву пластину зеленого кольору з встановленою міні-камерою та двома акумуляторами для відео фіксації числових комбінацій (паролів) клієнтів АТ КБ «ПриватБанк».

Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 встановив електронно-обчислювальний пристрій (скімер) до штатного пристрою для зчитування банківських карт клієнтів АТ КБ «ПриватБанк», окрім цього, замінив штатну панель освітлення на заздалегідь заготовлену панель з встановленою міні-камерою.

З метою запобігання виявленню електронно-обчислювального пристрою (скімер), ОСОБА_1 здійснював зчитування відомостей, що містяться на банківських картках клієнтів АТ КБ «ПриватБанк» за допомогою скімеру на протягом 24 годин.

Метою зазначеного було виготовлення дублікату банківських карток клієнтів АТ КБ «ПриватБанк» та подальшої реалізації їх, чим було завдано збитків АТ КБ «ПриватБанк» на загальну суму понад 614 тисяч гривень.

29.11.2020 приблизно о 11 год 50 хв. ОСОБА_1 маючи прямий умисел на закінчення усіх дій, який вважав необхідним для доведення злочину до кінця, направленого на заволодіння чужим майном за допомогою електронного-обчислювального пристрою (скімер) та з корисливих мотивів, підійшов до банкомату АТ КБ «ПриватБанк» за адресою : м. Київ, вул. Андрія Малишка, 2-а, для зняття скрімеру та флеш-накопичувача з зафіксованими за допомогою відео-зйомки відомостей щодо числових комбінацій (паролів) клієнтів АТ КБ «ПриватБанк».

Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, почав здійснювати зняття електронного-обчислювального пристрою (скімеру) з банкомату АТ КБ «ПриватБанк» за допомогою раніше заготовленої кустарно виробленої пластини та пінцетів, але був затриманий оперативними працівниками УПК у м. Києві ДКП НП України, тобто не вчинив усіх дій, з причин що не залежали від його волі, які вважав за потрібними для закінчення кримінального правопорушення.

30.11.2020 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 200 КК України.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном, шляхом незаконних операцій з використання електронно-обчислювальної техніки та підробки платіжних карток з метою доступу до банківських рахунків клієнтів АТ КБ «ПриватБанк», а також зберігання з метою збуту підроблених платіжних карток, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст.190, ч. 1 ст. 200 КК України.

01.12.2020 слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 755/18113/20 застосував до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» МЮ України строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 29 січня 2021 року, включно із визначенням розміру застави останньому достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК, у виді 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить - 525 500 гривень 00 копійок та покладенням у разі внесення застави таких обов`язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду (в залежності від стадії кримінального провадження); не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суду про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застосовуючи даного типу захід забезпечення кримінального провадження слідчий суддя вказав, що у провадженні є дісними обстаивн визначені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК у розірзі даних про особу підозрюваного визначених ст. 178 КПК.

У т.ч. виходячи з даних наведених в ухвалі від 01.12.20 (дослівно) указано таке: «…слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи … вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки останні підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити ці правопорушення.

… слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного, в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання, репутацію підозрюваного, майновий стан підозрюваного, наявність судимостей у підозрюваного, дотримання підозрюваним, умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Отже, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 200 КК України, також слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що йому загрожує, у разі визнання виним, його молодий вік, стан здоров`я, відсутність соціальних зв`язків, та постійного місця проживання в Україні, відсутність місця роботи або навчання, відсутність даних про його репутацію, даних про майновий стан, відсутність судимостей на території України, розмір завданої шкоди, а також враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, можливість ухилитися від слідства і суду, а тому вважає, що клопотання слідчого є обґрунтованим, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної поведінки підозрюваного, крім того, будь-які докази, про те, що за станом здоров`я підозрюваний не може перебувати під вартою, слідчому судді надано не було.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

… відповідно до ст. 183 КПК України до підозрюваного ОСОБА_1 слід також визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та у разі внесення застави, покласти на нього обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України…».

Також, слідчим суддею в судовому рішенні від 01.12.20 щодо особи, у порядку ст. 178 КПК, відмічено таку інформацію (дослівно): «… ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кракова, громадянина Республіки Польща, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого…».

У порядку ст. 201 КПК захисником подано клопотання про зміну запобіжного заходу, яке умотиване у т.ч. тим, що відповідно до заяви ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнім надано згоду на проживання ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , та дана обставина, як указує автор звернення, є новою і не була предметом розгляду під час судового розгляду 01.12.20.

Також у зверненні вказується, що є дійсними наступні обставини у відношенні підозрюваного, котрі характеризують його особу, відповідно до ст. 178 КПК, як-то те, що він має місце проживання в Україні за адресою: АДРЕСА_3 ; має гарантоване місце проходження стажування та працевлаштування ТОВ «ГРАНД - МЕДІА ТАЙМ»; має середню - спеціальну освіту; має міцні соціальні зв`язки родину, зокрема, матір ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є пенсіонаром і особою похилого віку, проживає в м. Одеса; дійсною є необхідність проведення операції у зв`язку з невірно консолідованим переломом середньої третини лівої стегнової кістки.

Враховуючи наведене слідчий суддя уважає установленими дійсні передумови щодо зменшення підозрюваному розмірі альтернативного запобіжного заходу у виді застави у питанні її розміру, а саме з 250 нмдг до 150 нмдг, у порядку ст. 201 КПК.

Указані висновки судом обумовляюються тим, що дійсним є факт, що з часу застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного установлено, додаткові (більш повні та об`ємні) дані, котрі характерирузють його особу, відповдіно до ст. 178 КПК, у т.ч. те, що він

(1) має середню - спеціальну освіту;

має місце проходження стажування та працевлаштування ТОВ «ГРАНД - МЕДІА ТАЙМ»;

матір ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є пенсіонером і особою похилого віку, проживає в м. Одеса;

(2) не має порушень дотримання умов застосованих запобіжних заходів, які б застосовувалися до нього раніше, з огляду на відсутність факту їх застосування,

відсутність даних про його повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, з огляду на не установленість цих фактів узагалі,

наявність соціальних зв`язків,

наявність постійного місця проживання в Україні,

наявність місця роботи (див. дані надані ТОВ «ГРАНД - МЕДІА ТАЙМ»);

дані про його прийнятну репутацію.

При визначенні розміру застави слідча суддя виходить з наступного.

Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Також, положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «середовище»; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин; (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

У контексті обставин цього кримінального правопорушення Суд вважає, що застава в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна буде забезпечити виконання покладених на підозрюваного обов`язків згідно ухвали від 01.12.20 та запобігти встановленим ризикам відповдіно до судового рішення від 01.12.20.

Така сума (застави) оцінена враховуючи дані про особу та його поведінку, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, розміром імовірного збитку, іншими словами, розмір застави, вцій ситуації, обумовлюється судом тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також, судом зауважується, що аналізуючи указані фактори у цьому провадженні слідча суддя ураховує, що застосування до підозрюваного будь-якого запобіжного заходу першочергово передбачає наявність обґрунтованої підозри.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК), а відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).

Тобто, вимога щодо розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином; вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

З урахуванням того, що (1) докази - це єдність фактичних даних (даних про факти) та їх процесуальних джерел. Фактичні дані - це не факти об`єктивної дійсності, а відомості про них, що утворюють зміст доказів, за допомогою яких встановлюються факти і обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (див. постанову ККС ВС від 28.03.2019 у справі № 154/3213/16), у той час, як процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч. 2 ст. 84 КПК), а (2) слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Проаналізувавши долучені до даного клопотання документи слідча суддя ураховує факт того, що судом в ухвалі від 01.12.20 установлено, що наявні у провадженні фактичні дані, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, висновки експертиз, документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, у якому йому повідомлено про таку підозру, оскільки в своїй сукупності указують на існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що цей підозрюваний, міг вчинити правопорушення.

Захист у даному клопотанні ці висновки не піддає сумнівам, відповідно і слідча суддя в цій справі погоджується та сприймає з цього питання висновки суду указані в ухвалі від 01.12.20, як дійсні, котрі не оспорююється сторонами.

Щодо ризиків, передбачених статтею 177 КПК, то слід відмітити, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання наявним ризикам, у той час, як підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) Суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного.

Та з його урахуванням слідчий суддя уважає реальними ризики установлені судом в ухвалі від 01.12.20, зокрема вони є дійсними не тільки, однак у тому числі і в світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Відповідно доводи захисту з цього питання спримаються судом критично в цей час, тим паче, що у справі не минув той період, після закінчення якого можливо б було говорити про недостаність аргументів на підвердження таких ризиків.

У той час, як наявність ризику є підставою для застосування запобіжного заходу, а тому визначаючись з тим, який саме запобіжний захід на даному етапі у кримінальному провадженні убезпечить від його настання, слідчий суддя ураховує таке.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з утримання під вартою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

З огляду на викладене слідча суддя у ракурсі установлених фактичних обставин уважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді тримання під вартою достатнім, таким, потреба у застосуванні якого, на сьогодні є дійсною, та сприймає, як доречним (слушним), адже саме він (1) буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та (2) зможе запобігти ризикам, які передбачені статтею 177 КПК, та які були встановлені судом 01.12.20.

На перекання слідчої судді на цій стадії провадження запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не здатний запобігти ризикам, які передбачені статтею 177 КПК, та які були встановлені судом 01.12.20 при застосуванні запобіжного заходу.

Питання застосування запобіжного заходу у виді поруки через призму його доречності не аналізувалося з огляду на положення ст. 180 КПК та відсутності реальних осіб, які б мали бажання бути поручителями.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту також не може бути визначений у силу процесуальних перепон у т. ч. відсутності адреси за якою підозрюваний міг би відбувати цей захід, адже відповідно до заяви ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнім надано згоду на проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , але це житло є орендованим у ОСОБА_5 з 18.12.20 та згода орендодавця цього житла на проживання в приміщенні підозрюваного в матеріалах справи відсутня.

Також, судом зауважуєтсья, що щонайменше, аби уважати дійсною певну адресу потрібно, аби в договір оренди стосувався особисто підозрюваного, адже сьогодні він може мати доволі теплі дружні стосунки з орендарем певного житла, а уже завтра (після зміни запобіжного заходу) такі відносини можуть зіписуватися, відповідно Суд не може обуомвлювати свої висновки дружніми відносинами певних осіб, останні мають грунтуватися на конкретних беззаперечних фактичних даних, котрі переконають обєктивного спостерігача у тому що певний факт є дійсним та триваючим у часі.

З огляду на викладене слідчий суддя у ракурсі установлених фактичних обставин вважає, що саме захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою є дійсним, адже саме він (1) буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та (2) зможе запобігти ризикам, які установлені судом.

Запобіжний захід у виді застави, як альтернативний, і так визначений підозрюваному та її розмір зменшено судом до розмірі, котрий на переконання суду в цьому складі є дійсним та прийнятним, тим самим на сьогодні відсутні процесуальні перепони для його реалізації шляхом унесення відповідної суми застави.

Щодо питання медичного забезпечення в умовах слідчого ізолятора, то слід зауважити, що стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, покладає на державу обов`язок дбати про фізичний добробут осіб, яких позбавлено волі.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях: «Пєтухов проти України», «Ухань проти України», «Віслогузов проти України», державний орган, повинен забезпечити ув`язненій особі достатній медичний нагляд для вчасного діагностування та лікування хвороб.

Це ж саме слідує і з норм Закону України "Про попереднє ув`язнення".

Тобто, саме адміністрація місць попереднього ув`язнення зобов`язана, зокрема, забезпечити осіб, взятих під варту, медичним обслуговуванням.

Таким чином, обов`язок по збереженню здоров`я особи, яка перебуває під вартою в умовах слідчого ізолятору покладається на керівника слідчого ізолятору.

Із цього випливає, що керівник слідчого ізолятору в силу своїх обов`язків, зобов`язаний забезпечити належне здійснення лікувально-профілактичних заходів відносно підозрюваного, а наявність хвороби у нього не може бути підставою для зміни запобіжного заходу, за відсутності для цього підстав, передбачених ст.ст. 177, 178 КПК.

При цьому, у ході розгляду цієї справи не установлено даних про неможливість перебування підозрбюваного в місцях попереднього ув`язнення, або ж неможливість надання йому належної медичної допомоги у межах відповдіного ізолятора.

Щодо питання доречності покладення обов`язків з числа регламентованих ч. 5 ст. 194 КПК України, то слід відмітити таке.

Згідно ст. 194 КПК, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, а тому, відповідно, з урахуванням установлених обставин цього кримінального провадження, на переконання слідчого судді слушним, у порядку ст. 201 КПК, є покладення наступних обов`язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду (в залежності від стадії кримінального провадження); не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду (в залежності від стадії кримінального провадження); повідомляти слідчого, прокурора або суду про зміну свого місця проживання (в залежності від стадії кримінального провадження); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (в залежності від стадії кримінального провадження), із визначенням 2 місячного терміну їх дії у разі внесення застави, з дня її внесення, в межах строку досудового розслідування.

Адже саме вони будуть пропорційними, помірними, та такими, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, у зв`язку з чим не суперечитимуть п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.).

За таких обставин, слідча суддя вважає за необхідне за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, наведене клопотання задовольнити частково, а саме

(1) застосований відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 01.12.2020, запобіжний захід у виді тримання під ватрою строком на 60 діб, а саме до 29 січня 2021 року, включно залишити без змін, однак

(2) визначений ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.12.2020 відносно нього ж, як альтернативний запобіжний захід, заставу у сумі 525 500 гривень 00 копійок зменшити до 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 315 300 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, які може бути внесені як самими підозрюваними, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва та покладенням у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язків визнаечних ч. 5 ст. 194 КПК протягом 2 місячного терміну дії обов`язківу разі внесення застави, з дня її внесення, в межах строку досудового розслідування та

(3) з моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваного вважати таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 1-29, 131-132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 199, 200, 309, 372-376, 395 КПК України, Суд постановив:

клопотання - задовольнити частково.

Застосований відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 01.12.2020, запобіжний захід у виді тримання під ватрою строком на 60 діб, а саме до 29 січня 2021 року, включно - залишити без змін.

Визначену ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.12.2020 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як альтернативний запобіжний захід, заставу у сумі 525500 гривень 00 копійок зменшити, до 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 315300 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, які може бути внесені як самими обвинуваченими, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (одержувач - ТУДСАУ у місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувач - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, розрахунковий рахунок - № р/р № UA128201720355259002001012089).

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду (в залежності від стадії кримінального провадження);

-не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду (в залежності від стадії кримінального провадження);

-повідомляти слідчого, прокурора або суду про зміну свого місця проживання (в залежності від стадії кримінального провадження);

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (в залежності від стадії кримінального провадження).

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення, в межах строку досудового розслідування.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В іншій частині у задоволенні клопотання - відмовити.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання, не можуть бути використані на доведення винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, з урахуванням того, що у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється, відповідно до висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеного у постанові від 27.05.2019 у справі № 461/1434/18, з дня оголошення резолютивної частини ухвали.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 12:30 год. 04.01.2021.

Слідча суддя Оксана БІРСА