Рішення № 94010095, 07.12.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/18009/19

Провадження № 2/234/589/20

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Сухоручко Ю.О.,

за участю секретаря Хоменко А.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

справа № 234/18009/19; провадження №2/234/589/20;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Краматорську Донецької області цивільну справу за позовом

Акціонерного товариства КБ «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50)

до

ОСОБА_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 )

про стягнення боргу кредитором спадкодавця,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

АТ «КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до відповідача. Згодом до суду надійшла уточнена позовна заява, яка мотивована тим, що 18.02.2008 між банком та ОСОБА_3 укладений кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, спадкоємцем є ОСОБА_2 . Станом на дату смерті ОСОБА_3 його заборгованість перед банком за кредитним договором від 18.02.2008 року становить 1893,18 грн., з яких: 215,42 грн. - заборгованість за кредитом, 227,56 грн. - заборгованість за відсотками; 60,20 грн. - заборгованість з комісії, 1390,00 грн. - заборгованість з пені.

Посилаючись на вказані обставини, АТ «КБ «ПриватБанк» просило стягнути на свою користь із спадкоємця ОСОБА_2 вказану заборгованість за кредитним договором та понесені витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 05.11.2019 року провадження по справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 09.11.2020 року здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Суду пояснив, що ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину, тому він зобов`язан задовольнити вимоги кредитора.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, проте надав суду заяву, відповідно до якої просив розглянути справу без його участі, відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки він не набув спадкових прав на майно після смерті свого батька та просив застосувати загальний строк позовної давності. Крім того, надав суду копію постанови державного нотаріуса Першої краматорської державної нотаріальної контори Уварової Г.І. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.11.2020 року, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

РОЗГЛЯНУВШИ МАТЕРІАЛИ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ, СУД ВСТАНОВИВ:

Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Правовідносини по даній цивільній справі регулюються Цивільним Кодексом України.

Судом встановлено, що 18.02.2008 року між АТ КБ "Приватбанк" укладено кредитний договір із ОСОБА_3 , згідно якого останній отримав кредит у розмірі 5000,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно копії актового запису про смерть № 90, наданого на запит суду відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області позичальник ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.32)

Згідно із розрахунком заборгованості загальна заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором б/н від 18.02.2008 року станом на 10.01.2013 року складає 1893,18 грн., з яких: 215,42 грн. - заборгованість за кредитом, 227,56 грн. - заборгованість за відсотками; 60,20 грн. - заборгованість з комісії, 1390,00 грн. - заборгованість з пені.

З відповіді державного нотаріуса Першої краматорської державної нотаріальної контори Уварової Г.І. від 13.02.2020 року вбачається, що згідно інформаційної довідки №59399848 зі спадкового реєстру від 13.02.2020 року в виробництві нотаріальної контори відкрито спадкову справу 06.07.2013 року №531/2013 рік до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 . Заява про прийняття спадщини на житловий будинок, розташований у АДРЕСА_1 надійшла від сина спадкодавця - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З копії постанови державного нотаріуса Першої краматорської державної нотаріальної контори Уварової Г.І. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.11.2020 року вбачається, що ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 608 ЦК України, зобов`язання припиняється зі смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину незалежно від настання строку вимоги.

Згідно ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Оскільки позичальник (боржник) помер, то відповідати перед АТ КБ «Приватбанк» на підставі ст.ст. 1281-1282 ЦК України за борги спадкодавця мають спадкоємці у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Також, згідно роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року, при вирішенні спорів щодо виконання зобов`язань за кредитним договором у випадку смерті боржника позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати, що з урахуванням положення ст.1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 76 , ч. 1, 2 ст. 77, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1,3 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Відсутність відомостей щодо наявності та вартості майна, отриманого у спадщину, визначеного його ринковою вартістю на час відкриття спадщини, в свою чергу, позбавляє суд можливості вирішити позовні вимоги.

Вказаний висновок суду узгоджується з висновком Верховного суду України, викладеного в постанові від 06.06.2018 року по цивільній справі №533/370/16-ц.

Оскільки свідоцтво про право на спадщину не видавалось, а навпаки було відмовлено у його видачі, інформація стосовно спадкового майна та вартості майна відсутня, позивач не надав доказів існування спадкового майна і його вартості, просить стягнути заборгованість, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором б/н від 18.02.2008 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ «Приватбанк», у зв`язку з недоведеністю позивачем обґрунтованості позовних вимог.

Відповідачем заявлено клопотання про застосування строків позовної давності, але суд дійшов до висновку про відсутність підстав для застосування строків позовної давності, оскільки відмовляє у задоволенні позову по суті.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до відповідачів у спорі, які заявляють про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами сплила, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Отже, правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв`язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Таким чином, розглянувши справу в межах визначених позивачем предмету спору та підстав для задоволення позову, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню та водночас прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити по суті заявлених позовних вимог у зв`язку з недоведеністю належними та допустими доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 95, 141, 263-268, 288, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 1268, 1269, 1281, 1282, 1296 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,- відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Донецькій апеляційний суд через Краматорський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було врученим у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Позивач: АТ КБ «Приватбанк» код ЄДРПОУ 14360570, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50.

Відповідач: ОСОБА_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 )

Суддя Краматорського міського

суду Донецької області Ю.О. Сухоручко