Рішення № 94010091, 07.12.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/3186/18

Провадження № 2/234/50/20

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Сухоручко Ю.О.,

за участю секретаря Хоменко А.С.,

представника позивача Федченко М.Л. ,

представника відповідачки ОСОБА_2 ,

справа № 234/3186/18; провадження №2/234/50/20;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Краматорську Донецької області цивільну справу за позовом

Акціонерного товариства КБ «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д)

до

ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 )

про стягнення боргу кредитором спадкодавця,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

АТ «КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця. У позовній заяві позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 25.02.2008 року ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 6580,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 16.08.2008 року. На виконання вимог ч. 2 ст. 1281 ЦК України позивачем 07.12.2016 року була направлена претензія кредитора до Другої Краматорської державної нотаріальної контори. 29.12.2016 року позивачем було отримано відповідь Першої Краматорської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємцем померлої ОСОБА_4 , яка звернулась із заявою про прийняття спадщини є ОСОБА_3 . Згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. 16.01.2017 року до спадкоємця ОСОБА_3 було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано. Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком становить 10572,91 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом в сумі 5436,87 грн., заборгованості по процентам в сумі 79,63 грн., заборгованість з комісії в сумі 5056,41 грн.

Посилаючись на вказані обставини, АТ «КБ «ПриватБанк» просило стягнути на свою користь із спадкоємця ОСОБА_5 вказану заборгованість за кредитним договором та понесені витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 27.03.2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 30.05.2018 року позовні вимоги позивача задоволені частково.

20.06.2018 року представник відповідачки ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про скасування заочного рішення.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 06.07.2018 року заочне рішення суду від 30.05.2018 року було скасовано.

В судовому засіданні представник позивача Федченко М.Л. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог просила відмовити, оскільки позовну заяву подано до суду з порушенням строків, встановлених ст. 1281 ЦК України.

РОЗГЛЯНУВШИ МАТЕРІАЛИ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ, СУД ВСТАНОВИВ:

Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Правовідносини по даній цивільній справі регулюються Цивільним Кодексом України.

Судом встановлено, що 25.02.2008 року між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір б/н від 25.02.2008 року, за умовами якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3% на місяць на залишок заборгованості за кредитом, з можливістю в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. (а.с.9-15)

Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.17)

Відповідно до розрахунку за кредитним договором б/н від 25.02.2008 року станом на 31.07.2017 року утворилася заборгованість в розмірі 10572,91 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом в сумі 5436,87 грн., заборгованості по процентам в сумі 79,63 грн., заборгованість за пенею та комісією в сумі 5056,41 грн. (а.с.4-8).

Суд не погоджується з розрахунком заборгованості, наданим позивачем. Так, з наданого розрахунку вбачається, що банк проводив нарахування процентів за користування кредитом після дати смерті позичальника, тобто після 16.08.2008 року і до 31.07.2017 року включно (а.с. 8). Однак, нарахування процентів за користування кредитом, пені та комісії після дати смерті не відповідає чинному цивільному законодавству, зокрема, ст.608 ЦК України, оскільки настання смерті фізичної особи тягне за собою припинення зобов`язання. Крім того, згідно із п.32 Постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні спорів щодо виконання зобов`язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати таке. З урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Тож, нарахування позивачем процентів за користування кредитом, пені та комісії за період з 16.08.2008 року і до 31.07.2017 року суд вважає протиправним.

ПАТ КБ «Приватбанк» на адресу Другої Краматорської державної нотаріальної контори було направлено претензію кредитора від 29.11.2016 року щодо боржника ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.18-19,20)

Відповідно до листа Першої Краматорської державної нотаріальної контори від 22.12.2016 року № 416/02-14 на претензію кредитора ПАТ КБ «Приватбанк», в виробництві Першої Краматорської державної нотаріальної контори заведено спадкову справу номер 1038/2008 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Свідоцтво про право на спадщину за законом було видане 18.02.2009 року на ім`я доньки спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Інших заяв до нотаріальної контори не надходило. На теперішній час інших свідоцтв про право на спадщину не видавалося. (а.с.21)

АТ КБ «ПриватБанк» 11.01.2017 року направив відповідачу лист-претензію, в якому повідомив про наявність заборгованості за кредитним договором із спадкодавцем ОСОБА_4 на дату її смерті в розмірі 10192,32 грн. Вказаним листом відповідачу було запропоновано сплатити вказану заборгованість в порядку ст.1282 ЦК України.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1268 ч.1 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування», звернуто увагу на те, що отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця. Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконання обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця, розмір якої може бути визначений за правилами статті 625 цього Кодексу.

Згідно п. 32 Постанови Пленуму ВССУ №5 від 30 березня 2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішені спорів, що виникають із кредитних правовідносин» з урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми. Саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України кредитор заявив вимоги до спадкоємців.

Тобто, стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов`язань.

Поняття «строк пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців» не тотожне поняттю «позовна давність». Так, частина четверта статті 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред`явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті. Тоді як згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відтак, визначені статтею 1281 ЦК України строки пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Натомість, сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, якщо про застосування позовної давності у суді заявила одна зі сторін.

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18) від 17.04.2018 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так судом встановлено, що позивач станом на грудень 2016 року знав, що боржник ОСОБА_4 померла. (а.с. 21)

Вимогу про погашення боргу позивач надіслав відповідачу листом від 11.01.2017 року, яку відповідно до реєстру було відправлено 16.01.2017 року. Проте доказів отримання вказаної вимоги суду надано не було.

Таким чином, суд приходить до переконливого висновку про те, що кредитодавець станом на грудень 2016 року достеменно знав про смерть позичальника ОСОБА_4 . В січні 2017 року банк направив претензію відповідачу щодо сплати заборгованості спадкодавця за кредитом.

Саме з цього розпочався перебіг строку пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців, який сплинув у липні 2017 року, що позбавляє кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права, оскільки кредитор пред`явив свої вимоги до спадкоємця з порушенням строків, встановлених ст. 1281 ЦК України, які є присічними (преклюзивними), а тому суд приходить до переконливого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати позивача не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 95, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 1268, 1269, 1281, 1282, 1296 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Донецькій апеляційний суд через Краматорський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було врученим у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Позивач: АТ КБ «Приватбанк» код ЄДРПОУ 14360570, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50.

Відповідач: ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 )

Суддя Краматорського міського

суду Донецької області Ю.О. Сухоручко