Ухвала суду № 94008776, 05.01.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

05.01.2021

Справа № 642/5795/20

Провадження № 1-і/642/1/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Вікторова В.В.

за участю секретаря Самотой В.С.

прокурора Ольхового Б.С.

захисника Крутько С.С.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12020220510001709, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Караван, Нововодолажського району Харківської області, громадянина України, з професійно- технічною освітою, не одруженого, проживає у цівільному шлюбі, офіційно не працюючого, раніше судимого: 09.04.2019 Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України, до 3 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 2 роки, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 186 КК України,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Ленінського районного суду м. Харкова передуває кримінальне правадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12020220510001709, відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України.

Ухвалою суду від 05 листопада 2020 року було призначено підготовче судове засідання.

Щодо обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін дії якого спливає 08.01.2021 року.

Пунктом 20-5 Розділу XІ Перехідні положення КПК України передбачено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.

Розгляд питань, які віднесено до повноважень слідчого судді (крім розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій і скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування), та окремих питань під час судового провадження здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

05.11.2021 року автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючого суддю для здійснення судового провадження - суддю Гримайло А.М.

Головуючий суддя Гримайло А.М. знаходиться на лікарняному.

Тому розгляд клопотання процесуального прокурора Ольхового Б.С. про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 проводиться іншим суддею Ленінського районного суду м. Харкова визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, що відповідає положенням п.20-5 Розділу XІ Перехідні положення КПК України.

Вирішуючи питання доцільності тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, суд виходить з такого.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Крутько С.С. не заперечували проти продовження строку тримання обвинуваченого під вартою .

В судове засідання потерпілий ОСОБА_2 не з`явився, надав суду письмову заяву з проханням розглянути кримінальне провадження за його відсутністю.

Відповідно до ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити злочинну діяльність.

Суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше судимий, інкримінований злочин вчинено у період іспитового строку, проживає у цівільному шлюбі,офіційно не працює.

Суд вважає, що ступінь ризиків, які стали підставою для обрання та продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час не зменшились.

Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обгрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Враховуючи те, що з дня надходження до суду обвинувального акту судове провадження не завершене, тяжкість покарання, що може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, характер та обставини інкриміновано злочину, суд приходить до переконання, що наведені обставини у своєму взаємозв`язку дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Продовжуючи строк тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Встановлені під час обрання запобіжного заходу ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який, обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою, продовживши строк застосованого запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою до 03 березня 2020 року.

Також суд констатує, що при обранні ОСОБА_1 в ході досудового розслідування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ухвали слідчого судді від 16.09.2020 року, останньому був визначений розмір застави, при внесінні якого він підлягає звільненню з місця утримання. Таким чином обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запробіжний захід у вигляді тримання під вартою не є безальтернативним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 369, 376 КПК України, п.20-5 Розділу XІ Перехідні положення КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 186 КК України, строк тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, до 03.03.2021 року включно.

Строк дії даної ухвали в частині продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою до 03 березня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена стороною захисту безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня оголошення, а обвинуваченим - з дня вручення йому копії ухвали.

Суддя В.В. Вікторов