Рішення № 94007057, 05.01.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

415/8669/18

2/415/73/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2021 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря - Кравченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лисичанська цивільну справу за позовною заявою військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Зміст позовних вимог

Військово-цивільна адміністрація міста Лисичанськ Луганської області в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 звернулася до Лисичанського міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та про стягнення аліментів.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З травня 2011 року родина перебувала на обліку служби у справах дітей, як сім`я, яка опинилася в складних життєвих обставинах.

У травні 2011 року ОСОБА_1 потрапив до Лисичанського притулку для дітей у зв`язку тим, що батьки не приділяли достатньої уваги вихованню дитини через зловживання алкогольними напоями. Після проведення профілактичної роботи з батьками дитини ОСОБА_1 був повернутий на виховання в сім`ю.

23.11.2011 року та 03.06.2011 року батькові та матері було винесено офіційні попередження про невиконання батьківських обов`язків.

У 2012 році хлопчик потрапив до КЗ «Лисичанський центр соціально-психологічної реабілітації» у зв`язку з тим, що мати дитини продовжує зловживати спиртними напоями, ухиляється від виконання батьківських обов`язків, вихованням сина не займається.

23.04.2012 року, громадянка ОСОБА_3 пройшла лікування від алкогольної залежності у Лисичанському комунальному лікувально-профілактичному закладі центральної міської лікарні ім. Тітова.

23.04.2012 року ОСОБА_3 повторно було винесено офіційне попередження про невиконання батьківських обов`язків.

27.08.2018 року ОСОБА_1 було влаштовано до Комунального закладу «Лисичанський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» інспектором з ювенальної превенції сектору превенції Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області.

Згідно з наданою інформацією від адміністрації Лисичанської загальноосвітньої школи №12 мати та батько не приймають участі у вихованні сина. Мати та батько не підтримували зв`язок зі школою. Батьки не працюють, зловживають алкогольними напоями. Стан житла незадовільний, відрізані газ та водопостачання. Перебування дитини в цих умовах несе загрозу його життю та здоров`ю. У дитини не має умов для навчання та відпочинку. Мати не приділяє уваги стану здоров`я сина.

За весь час перебування ОСОБА_1 у Комунальному закладі «Лисичанський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 жодного разу не відвідували дитину, не телефонували, долею не цікавилися. Вони не зверталися до служби у справах дітей з проханням надати інформацію щодо долі свого сина.

Відповідачі ухиляються від виконання батьківських обов`язків, продовжують зловживати алкогольним напоями, не відвідують дитину, не цікавляться його життям, що свідчить про небажання виховувати та утримувати дитину.

Дитина дорослішає, йому хочеться мати теплу родину, люблячих батьків, відчувати турботу та піклування, але, нажаль, його дитинство проходить без цього, тому що він не має правових підстав для усиновлення, не має змоги потрапити на виховання до родини. Орган опіки та піклування Лисичанської міської ради вважає, що у цьому випадку порушуються права дитини на виховання у родині, тому клопоче про позбавлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно їх малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного просили суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав у відношенні їх малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передати органу опіки та піклування Лисичанської міської ради до встановлення опікуна над ним.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Саранська республіки Мордовії, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , аліменти на користь тієї особи або установи, де буде виховуватись його дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 всіх видів його доходів на дитину відповідного віку до досягнення ним повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Челябінська Російської Федерації, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , аліменти на користь тієї особи або установи, де буде виховуватись її дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 всіх видів її доходів на дитину відповідного віку до досягнення ним повноліття.

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду

26.02.2020 року ухвалою суду прийнято до свого провадження справу 3415/8669/18 та призначено справу до розгляду.

20.07.2020 року позивачем було надано письмове клопотання про долучення довідки № 95 від 02.07.2020 року.

17.11.2020 року позивачем надано письмове клопотання про розгляд справи за їх відсутності, підтримання висновку органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , додані письмові докази та залучення у справі правонаступника позивача, яке було задоволено на підставі ухвали суду від 14.12.2020 року.

Доводи особи, яка подала позов

Позовна заява мотивована тим, що позивач Виконавчий комітет Лисичанської міської ради як органу опіки та піклування вважає відповідачів такими, що не виконують належним чином своїх батьківських обов`язків по відношенню до своєї дитини.

Представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення справи від неї не надходило.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяв про відкладення справи від неї не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за наявності всіх наступних умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечував проти такого вирішення справи.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

З матеріалів справи встановлено, що згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого 29.06.2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції Луганської області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис № 432. Батьком дитини записаний ОСОБА_2 , матір`ю дитини записана ОСОБА_3 .

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.. 126,133,135 Сімейного кодексу України №00010259313 від 22.03.2012 року, наданими Відділом реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції Луганської області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис № 432. Батьком дитини записаний ОСОБА_2 , матір`ю дитини записана ОСОБА_3 . Державна реєстрація проведена відповідно до ст.. 126 СК України.

Згідно з офіційним попередженням від 03.06.2011 року, ОСОБА_3 попереджена про те, що у випадку невиконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, вона може бути позбавлена батьківських прав.

Згідно з офіційним попередженням від 23.02.2011 року, ОСОБА_2 попереджений про те, що у випадку невиконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, він може бути позбавлений батьківських прав.

Згідно з довідкою від 23.04.2012 року, виданою ОСОБА_3 , вона пройшла курс протиалкогольного лікування строком на один рік.

Згідно з заявою вх. №37 від 24.02.2012 року, завідуюча ДУЗ №8 «Світлячок», ОСОБА_6 звернулась до начальника служби у справах дітей Лисичанської міської ради Логвиненко С.В. з проханням влаштувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до центру соціально-психологічної реабілітації дітей. Батьки не займаються вихованням дитини, забирають дитину з дитячого садочка у стані алкогольного сп`яніння. 24.02.2012 року батьки взагалі не прийшли за дитиною.

Згідно з актом обстеження умов проживання дитини від 11.11.2020 року, щодо результатів перевірки умов проживання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , склад сім`ї: батько - ОСОБА_2 працює на ПП «Елітстройпроект», з родиною не проживає, мати - ОСОБА_3 не працює. Інші члени родини - ОСОБА_7 - брат. Умови проживання: двокімнатна квартира, потребує в якій розпочато косметичний ремонт, є світло і вода. Опалення в квартирі відсутнє. В квартирі дуже холодно. Газу в квартирі також не має, їжа готується на електроплиті. Санітарний стан незадовільний, в квартирі брудно.

З 27.08.2020 року до 27.08.2020 року неповнолітній ОСОБА_1 перебував у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей, у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 зловживає алкогольними напоями, не виконує батьківських обов`язків. ОСОБА_3 відвідувала сина в Центрі, приходила до ССД, встала на облік в ЦЗН, навела порядок в квартирі. 28.08.2020 року її дитина повернута в сім?ю. Матері наданий шанс виправити ситуацію. Втім, ОСОБА_3 не виконала обіцянки не зловживати спиртними напоями.

Згідно з офіційним попередженням від 23.04.2012 року, ОСОБА_3 попереджена про те, що у випадку невиконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, вона може бути позбавлена батьківських прав.

Згідно з характеристикою, наданою Головою будинкового комітету, на ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , про те що вони зловживають спиртними напоями, вчиняють сварки, не працюють, за дитиною не доглядають, дитина постійно голодна. Вважає доцільним позбавити їх батьківських прав.

Згідно з поясненнями, наданими ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , він прийшов до дитячого садка «Світлячок» за своїм сином ОСОБА_1 , у нетверезому стані, дитину йому не віддали. Сина забрала мати - ОСОБА_3 . 19.05.2011 року Дитину забрали до притулку.

Згідно з поясненнями, наданими ОСОБА_3 , 19 травня 2011 року її син потрапив до притулку з причин сварки у родині. Сусіди викликали працівників міліції.

Згідно з довідкою №129 від 29.08.2018 року, виданою КЗ «Лисичанська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.. №12», ОСОБА_1 навчається у 7-Б класі КЗ «Лисичанська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.. №12».

Згідно з характеристикою, наданою класним керівником ОСОБА_1 , ОСОБА_3 за період з 01.09.2016 року по 25.05.2018 року, дуже часто влаштовувала сварки та розбори з дітьми, де навчався ОСОБА_1 . На батьківських зборах завжди була присутня, у ремонті класу брала участь. При відвідуванні родини ОСОБА_1 , двері ніхто не відчинив.

Згідно з характеристикою, наданою класним керівником ОСОБА_1 , він навчається у 6-Б класі за програмою інклюзивного навчання. У ОСОБА_1 емоційно-вольова сфера стабільна. Чітко виражені позитивні та негативні емоції. Звужений обсяг сприйняття, фрагментарність. Має напружені стосунки з однокласниками. Не завжди контролює та оцінює власні вчинки.

Згідно з актом відвідування сім`ї ОСОБА_1 , від 28.11.2017 року за адресою: АДРЕСА_1 , дитина виховується матір`ю ОСОБА_3 . Квартира без ремонту, без опалення, ванна та туалет відсутні. В кухні відрізаний газ. Дитина спить з матір`ю в маленькій кімнаті на одному дивані. Їжі та продуктів в квартирі не має. У ОСОБА_1 є робоче місце, відсутні іграшки за віком, засоби особистої гігієни. Комісія вважає, що умови для проживання і виховання не відповідають нормі. ОСОБА_1 потребує втручання в його долю.

Згідно з довідкою № 747 від 11.10.2018 року, наданою КЗ «Лисичанський Центр соціально-психологічної реабілітації дітей», ОСОБА_1 перебуває в КЗ «Лисичанському Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей» на повному державному забезпеченні з 27.08.2018 року.

Згідно з інформацією № 748 від 11.10.2018 року, наданою КЗ «Лисичанський Центр соціально-психологічної реабілітації дітей», ОСОБА_1 перебуває в КЗ «Лисичанському Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей» на повному державному забезпеченні з 27.08.2018 року по теперішній час. За час перебування ОСОБА_1 у центрі, мати жодного разу дитину не відвідувала.

Згідно з висновком Органу опіки та піклування Лисичанської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , № 998/01-16 від 18.02.2019 року, Орган опіки та піклування Лисичанської міської ради прийшов до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відносно їх малолітньої дитини ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частині від доходу її матері, батька та (чи) в твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка, заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися в якості аліментів на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти, на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР N 789-XII від 27.02.1991р., Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 СК України, якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 СК України, дитина-сирота і дитина, позбавлена батьківського піклування, яка проживає у закладі охорони здоров`я, навчальному або іншому дитячому закладі, прийомній сім`ї, має право: на всебічний розвиток, виховання, освіту, повагу до її людської гідності; на збереження права користування житлом, у якому вона раніше проживала. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону; на пільги, встановлені законом, при працевлаштуванні після закінчення строку перебування у зазначеному закладі.

Відповідно до ч. 2 ст. 248 СК України, влаштування дитини до закладу, зазначеного у частині першій цієї статті, не припиняє права дитини на аліменти, пенсії, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

У зв`язку з цим необхідно звернутися до правових позицій Європейського суду з прав людини, а саме в розумінні пункту 1 ст. 8 Конвенції, яка гарантує кожній особі, окрім інших прав, право на повагу до її сімейного життя.

Суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олссон проти Швеції» (Olsson v. Sweden) від 27.11.1992 р., статус рішення - остаточне), і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Йогансен проти Норвегії» (Johansen. v. Norway) від 07.08.1996 р., статус рішення - остаточне).

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов`язанні виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до п.п. 15, 16. Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступ до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повністю ухилилась від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню своєї дитини, суд вважає, що позов заявлено обґрунтовано, доводи, викладені позивачем на підтвердження своїх вимог, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню. Позовні вимоги щодо позбавлення відповідачів батьківських прав та стягнення аліментів не суперечать закону та відповідають інтересам дітей.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 14) ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Приймаючи до уваги вимоги ч. 6 ст. 141 ЦПК України, та враховуючи те, що позивачем заявлені вимоги немайнового (позбавлення батьківських прав) та майнового (стягнення аліментів) характеру, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір у сумі 4540 гривень 00 копійок.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-284, 430 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, рішення у справі «Олссон проти Швеції» (Olsson v. Sweden) від 27.11.1992 р., статус рішення - остаточне), рішення у справі «Йогансен проти Норвегії» (Johansen. v. Norway) від 07.08.1996 р., статус рішення - остаточне, Декларацією прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР N 789-XII від 27.02.1991р., ст.ст. 150, 164-167, 180-183, 191, 193, 248 СК України, п.п. 15, 16. Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та про стягнення аліментів задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав у відношенні їх малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передати органу опіки та піклування військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області до встановлення опікуна над ним.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Саранська Республіки Мордовії, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , аліменти на користь тієї особи або установи, де буде виховуватись його дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 всіх видів його доходів на дитину відповідного віку до досягнення ним повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Челябінська Російської Федерації, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , аліменти на користь тієї особи або установи, де буде виховуватись її дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 всіх видів її доходів на дитину відповідного віку до досягнення ним повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судовий збір на користь держави у сумі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень 00 копійок по 2270 гривень з кожного.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 5 ст. 164 СК України, копію рішення суду, після набрання законної сили, надіслати до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Лисичанського міського управління юстиції у Луганській області.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку в Луганському апеляційному суді шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: - військово-цивільна адміністрація міста Лисичанськ Луганської області, місце знаходження за адресою: буд. 7, вул. ім. М.Грушевського, м. Лисичанськ, Луганська область, Україна, реєстраційний номер 04051951.

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 номер НОМЕР_2 .

Дата виготовлення повного судового рішення 05.01.2021 року.

Суддя Ю. О. Калмикова