Рішення № 94006394, 28.10.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3559/20

Провадження № 2-а/369/135/20

РІШЕННЯ

Іменем України

28.10.2020 року

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі :

Головуючого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Одинцов О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за позовом Начальника Комунального підприємства «Боярське головне виробниче управління житлово- комунального господарства» Камінського Віктора Анатолійовича до інспектора ВБДР Управління патрульної поліції у Київській області Цвєткова Максима Сергійовича третя особа Управління патрульної поліції в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови серії ДПО18 № 695212 від 05.03.2020 року про накладення адміністративного стягнення,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ВБДР Управління патрульної поліції у Київській області Цвєткова Максима Сергійовича про скасування постанови. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05.03.2020 року в м. Боярка по вул. Молодіжна, 1Г, відносно позивача було винесено постанову серії ДПО18 №695212 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою визнано позивача винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1020,00 грн.

Відповідно до вказаною постанови серії ДПО18№ 695212, зазначено, що ОСОБА_1 будучи посадовою особою, відповідальною за експлуатаційний стан, не вжив заходів, щодо ліквідації ям на «проїзній частині вулиці глубиною більше 0,06 м., не огородив їх та не позначив дорожніми знаками, чим порушив стандарти утримання доріг п. 3.1.1. ДСТУ 3587-97, ЗУ «Про дорожній рух» п. 1.5 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 140 КУпАП.

Позивач зазначає, що керуючись ст. 33 та 284 КУпАП, відповідач постановив застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020,00 грн.

На підставі викладеного позивач просив скасувати постанову інспектора ВБДР УПП у Київській області старшого лейтенанта поліції Цвєткова Максима Сергійовича у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №695212 від 05.03.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1020,00 грн. та закрити провадження у справі.

Ухвалою від 23.03.2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

08.05.2020 року на адресу суду надійшов відзив відповідача по справі, відповідно до якого вказує, що відповідача діяв відповідно до норм чинного законодавства, оскільки ОСОБА_1 , є посадовою особою і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання робіт з експлуатаційного утримання обстеженої ділянки дороги. Також відповідно до Акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, встановлено, що експлуатаційний стан дороги по вулиці Молодіжна,1 . м. Боярка не відповідає вимогам ДСТ 358-97 та є аварійною. З приводу тверджень позивача, що вулиця Молодіжна в м. Боярка не перебуває на балансі КП «БГВУЖКГ», зазначають рішенням Боярської міської ради №8/310 від 19 квітня 2016 року було доручено виконавчому комітету Боярської міської ради забезпечити передачу доріг ( в перелік якого увійшла також вулиця Молодіжна) , що знаходиться на території Боярської міської ради у господарське відання та на баланс КП «БГВУЖКГ». На підставі викладеного. Просили відмовити в задоволенні позову.

29.05.2020 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначає, що до постанови серії ДПО18 №695212, не було додано жодних доказів, фотокарток із зображенням ям на дорозі, копії рішення Боярської міської ради про те що дана ділянка дороги перебуває на балансі КП «БГВУЖКГ». З приводу акту обстеження зазначає, що 05.03.2020 року позивач підписав постанову серії ДПО 18 №695212 від 05.03.2020 року та схему до акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, однак самого акту позивач не підписував, про існування дізнався з відзиву відповідача. З приводу ділянки дороги в м. Боярка, по вул. Молодіжна, 1Г, зазначають, що вона не належить КП «БГВУЖКГ», на баланс підприємства не передавалась, а тому КП «БГВУЖКГ» не повинно ліквідовувати ями та належно утримувати дороги, якщо на балансі вони не перебувають.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №695212 від 05.03.2020 р., позивача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн.

Відповідно до постанови ОСОБА_1 05.03.2020 року, будучи посадовою особою, а саме начальником КП «БГВУЖКГ», відповідальною за експлуатаційний стан, не вжив заходів, щодо ліквідації ям на «проїзній частині вулиці глибиною більше 0,06 м., не огородив їх та не позначив дорожніми знаком, чим порушив стандарти утримання доріг п. 3.1.1. ДСТУ 3587-97, ЗУ «Про дорожній рух» п. 1.5 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 140 КУпАП.

У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Стаття 251 КУпАП передбачає, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Таким чином протокол, на рівні з поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями свідків, є одним із засобів встановлення фактичних даних на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Згідно зі статтею 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення повинна бути вказана суть правопорушення.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач посилається на те, що вказана ділянка дороги була передана КП «БГВУЖКГ» , однак матеріали справи не містять акту прийому даної ділянки дороги уповноваженим особами вищевказаного підприємство. Роздруківку з електронного ресурсу , суд оцінує критично.

Таким чином, можна прийти до висновку, що об`єктивна сторона правопорушення не розкрита, а позивачу пред`явлені неконкретні звинувачення у скоєнні адміністративного правопорушення, оскільки при винесенні постанови не надав доказів, що дана ділянка дороги знаходиться на утриманні КП «БГВУЖКГ»

Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Враховуючи те, що відповідачем не було наведено жодного доказу того, що саме ОСОБА_1 як посадова особа КП «БГВУЖКГ» повинен нести відповідальність за невідповідність стану дорожнього покриття проїзної частини вимогам ДСТУ 3587-97. Також відповідач не надав будь-яких належних та допустимих доказів, що ділянка дороги по АДРЕСА_1 перебуває на балансі позивача. Самі посилання відповідача, на рішення Боярської міської ради №8/310 від 19 квітня 2016 року про взяття на баланс автомобільних доріг в м. Боярка, не можуть бути належним доказам, оскільки матеріали справи не містять акту приймання-передачі доріг: вул. Білогородська, Шевченка, Хрещатик, C/г технікум, Садова, Молодіжна, Незалежності (50р.Жовтня), 40р.Жовтня, Маяковського КП «БГВУЖКГ».

Виходячи із норм, викладених в ст. 77 КАС України, встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод та інтересів.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що дана ділянки автодороги не перебуває на балансі відповідача суд приходить до обґрунтованого висновку що є підстави для скасування спірної постанови про адміністративне правопорушення, оскільки доказів правомірності притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.140 КУпАП відповідачем суду не надано, а судом не здобуто.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Щодо задоволення позовних вимог в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, то суд виходить з наступного.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення від 05.03.2020 року серії ДПО18 №695212 прийнята відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стаття 247 КУпАП визначає обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, зокрема, згідно з п.1 ч.1 даної норми Закону провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення;

Згідно статті 1 КАС України Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Отже, закриття провадження у адміністративній справі може мати місце лише з підстав, визначених КАС України.

А тому вимоги про закриття провадження у справі не підлягають задоволенню, оскільки повноваженням щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, закриття провадження у такій адміністративній справі, наділений виключно державний орган, а суд в адміністративному судочинстві лише перевіряє законність і обґрунтованість спірного рішення, а не приймає рішення замість нього, що повністю узгоджується з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року.

Закриття провадження по справі, постанова по якій прийнята в рамках іншого Закону, чиним Кодексом адміністративного судочинства не передбачено.

Статтею 245 КАС України визначені повноваження суду при вирішення справи. Зазначена норма Закону не передбачає ухвалення судом рішення про закриття провадження по справі, яка розглядалась за іншим Законом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 280, 289 КУпАП та ст.ст. 2, 6, 77, 78, 90, 242, 243, 244, 245, 246, 257-263, 271, 286 КАС України, суд

ухвалив :

Позов Начальника Комунального підприємства «Боярське головне виробниче управління житлово- комунального господарства» Камінського Віктора Анатолійовича до інспектора ВБДР Управління патрульної поліції у Київській області Цвєткова Максима Сергійовича третя особа Управління патрульної поліції в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови серії ДПО18 № 695212 від 05.03.2020 року про накладення адміністративного стягнення задоволити частково.

Скасувати постанову серії ДПО18 №695212 від 05.03.2020 р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1020,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.С. Пінкевич