
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 січня 2021 року місто Київ №320/8481/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 до третя особаприватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами"провизнання протиправними та скасування постанов від 01.07.2020 про відкриття виконавчого провадження та від 15.07.2020 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи у ВП №62435904, зобов`язання вчинити дії,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", в якій просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.07.2020 ВП №62435904, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Табінським О.В.;
- визнати протиправною та скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 15.07.2020 ВП №62435904, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Табінським О.В.;
- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського О.В. повернути ОСОБА_1 кошти, які стягнуто за весь період виконавчого провадження №62435904.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що оскаржувані постанови прийняті відповідачем всупереч положенням Закону України "Про виконавче провадження", оскільки за наслідками розгляду його скарги від 27.07.2020 щодо дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича, спрямованих на прийняття постанов про відкриття виконавчого провадження від 01.07.2020 та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 15.07.2020 у виконавчому провадженні №62435904 Міністерство юстиції України своїм листом від 27.08.2020 №8583/Д-21543/20.5.1 повідомило позивача про те, що шляхом проведення перевірки вказаних дій відповідача встановлено порушення вимог п. 10 ч. 4 ст. 4, ч. 2 ст. 24, ч. 1 та 3 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", ч. 2 ст. 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", п. 1 розділу VII Інструкції щодо примусового виконання рішень. Також позивач зауважив, що приватним виконавцем при прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.07.2020 ВП №62435904 не прийнято до уваги, що виконавчий документ не відповідає вимогам, встановлених чинним законодавством України. Крім того, позивачем акцентовано увагу на тому, що місцезнаходження майна боржника є не місце розташування самого банку, в якому відкритий рахунок, а самі банківські рахунки чи електронні гаманці, на яких обліковуються кошти та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою відповідних платіжних інструментів, однак такі рахунки або електронні гаманці не є майном у розумінні положень статті 190 Цивільного кодексу України, оскільки вони не є окремими речами чи їх сукупністю, а фактично вони є засобом обліку руху грошових коштів та призначені для виконання клієнтами платіжних систем певних операцій.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 матеріали справи №320/8481/20 за позовом ОСОБА_1 передано до Окружного адміністративного суду міста Києва за підсудністю.
Листом Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 вих.№01-19/7563/20 матеріали справи №320/8481/20 скеровано до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи перереєстровано в порядку, визначеному пунктом 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", матеріали адміністративної справи передано на розгляд судді Іщуку І.О .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивач у встановлені судом строки усунула недоліки позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2020 прийнято до розгляду та відкрито провадження з урахуванням приписів статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, призначено адміністративну справу №320/8481/20 до судового розгляду, а також витребувано від відповідача належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №62435904.
На виконання вимог ухвали суду від 23.11.2020 від відповідача 09.12.2020 до суду надійшли належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №62435904.
Правом щодо надання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
У зв`язку з перебуванням судді Іщука І.О. на лікарняному, розгляд справи, призначеної до слухання на 30.11.2020, не відбувся.
В судовому засіданні 21.12.2020, враховуючи наявне клопотання позивача про розгляд справи без його участі та неявку у судове засідання без поважних причин представника відповідача та третьої особи, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розгляд справи здійснено із урахуванням особливостей розгляду даної категорії спорів, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Як встановлено матеріалами справи, позивачу стало відомо, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича перебуває виконавче провадження №62435904 щодо примусового виконання виконавчого напису №908, вчиненого 20.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" заборгованість в сумі 37628, 34 грн за кредитним договором від 30.07.2012 №500293939, укладеного з Публічним акціонерним товариством "Альфа Банк".
Так, постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича від 01.07.2020 відкрито виконавче повадження №62435904 щодо виконання виконавчого напису від 20.01.2020 №908.
Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, відповідачем прийнято постанову від 01.07.2020 ВП №62435904 про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 3762, 83 грн.
В подальшому приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Табінським О.В. прийнято постанови від 15.07.2020 ВП №62435904 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 600, 00 грн та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Вважаючи, що при прийнятті оскаржуваних постанов відповідач порушив приписи Закону України "Про виконавче провадження", позивач звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою від 27.07.2020 щодо дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського О.В., які полягають у протиправності прийнятих оскаржуваних постанов.
Листом від 27.08.2020 №8583/Д-21543/20.5.1 Міністерство юстиції України повідомило позивача про те, що на підставі зазначеної скарги, відповідно до пунктів 19, 26 розділу ІІІ Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.10.2018 №3284/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 №1195/32647, Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) проведена позапланова невиїзна перевірка діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського О.В. щодо здійснення виконавчого провадження №62435904, за результатами проведення якої встановлено порушення вимог пункту 10 частини четвертої статті 4, чаастини другої статті 24, частини першої та третьої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" та частини другої статті 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", пункту 1 розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802.
Таким чином, не погоджуючись із прийнятими відповідачем постановами про відкриття виконавчого провадження від 01.07.2020 ВП №62435904 та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 15.07.2020 ВП №62435904, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Спірні правовідносини врегулювано Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України "Про виконавче провадження" від від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі по тексту - Закон № 1404), Законом України від 02.06.2016 №1403 "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі по тексту - Закон №1403).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За посиланням позивача, виконавчий напис від 20.01.2020 №908 має містити, зокрема, найменування, адресу, дату і місце народження боржника; строк, за який провадиться стягнення.
Крім того, відповідно до доводів позивача, останній акцентує увагу на тому, що виконавчий напис нотаріуса визнається таким, що не підлягає виконанню при відсутності оригіналів фінансового чеку та опису вкладення, які підтверджують направлення боржнику вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання.
Так, вимоги до виконавчого документу регулюються статтею 4 Закону №1404-VIII, відповідно до якої у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред`явлення рішення до виконання.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частиною першою статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Так, пунктом 7 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до статті 90 Закону України "Про нотаріат" стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
При цьому вимоги до виконачого напису нотаріуса встановлені статтею 89 Законом України "Про нотаріат", відповідно до якої у виконавчому написі повинні зазначатися:
- дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;
- найменування та адреса стягувача;
- найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);
- строк, за який провадиться стягнення;
- суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;
- розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;
- номер, за яким виконавчий напис зареєстровано;
- дата набрання юридичної сили;
- строк пред`явлення виконавчого напису до виконання.
Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Так, відповідно до матеріалів справи, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. від 20.01.2020 №908 містить всю, визначену статтею Закону України «Про нотаріат» інформацію, а тому, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. виконавчий напис від 20.01.2020 №908 є виконавчими документом у розумінні положень Закону України «Про виконавче провадження».
Одночасно суд роз`яснює, що відповідно до статті 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальні дії можуть бути оскаржені, зокрема, у судовому порядку.
Пунктом 4 частини 2 статті 23 Закону №1403 передбачено, що в Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Відповідно до статті 25 Закону №1403 виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Інформація про приватних виконавців виконавчого округу та реквізити їхніх офісів розміщуються у всіх судах та в органах державної виконавчої служби, розташованих у межах відповідного виконавчого округу. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Згідно частини 2 статті 24 Закону №1403 приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що Закон України "Про виконавче провадження" і Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому згідно з частиною 3 статті 25 Закону№1403 право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.
При цьому, зі змісту частини 2 статті 24 Закону №1403 слідує, що у разі якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.
Згідно частини 4 статті 24 Закону №1404 виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
Частиною 5 статті 24 Закону №1404 визначено, що у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.
Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини 1 статті 26 Закону №1404).
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (частина 3 статті 26 Закону №1404).
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина 5 статті 26 Закону №1404).
Згідно витягу з Єдиного реєстру приватних виконавців, приватний виконавець Табінський О.В. здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва.
Таким чином, відповідач має право здійснювати дії, пов`язані з відкриттям виконавчого провадження, у територіальних межах міста Києва. Це можливо у випадку, якщо місце проживання або місцезнаходження боржника зареєстроване у м. Києві або ж майно боржника знаходиться у місті Києві.
Як вбачається із заяви стягувача ТОВ "Фінансова компанія управління активами" від 17.06.2020 №20518,останній просив відповідача відкрити виконавче провадження за місцем відкриття рахунку боржником, який відкритий в ПАТ "Альфа-Банк", що знаходиться за адресою: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, в межах виконавчого округу приватного виконавця міста Києва Табінського Олега Володимировича.
При цьому, суд звертає увагу на тому, що довідка банківської установи, яка б підтверджувала наявність грошових коштів на рахунку в банку, на момент відкриття виконавчого провадження стягувачем надана не була.
Крім того, виходячи з положень зазначених норм законодавства варто зауважити, що приватний виконавець мав право прийняти до виконання виконавчий напис та відкрити виконавче провадження №62435904 у разі, якщо боржник або його майно знаходяться по територіальності у виконавчому округу, у якому він здійснює свою діяльність.
У виконавчому написі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. від 20.01.2020 №908 зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а місцезнаходження ТОВ "Фінансова компанія управління управління активами": 08200, Київська обл, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, 9А, оф 203.
Аналогічні адреси також зазначені в заяві ТОВ "Фінансова компанія управління активами" від 17.06.2020 №20518 про примусове виконання рішення та, відповідно, в постанові відповідача про відкриття виконавчого провадження від 01.07.2020 ВП№62435904.
Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону України №1404 виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Вказана норма свідчить, що при відкритті виконавчого провадження на виконавця покладено обов`язок перевірити чи такий виконавчий документ пред`явлено до виконання за належним місцем виконання.
Натомість, відповідачем такі обставини у відповідності до ч. 5 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" не були перевірені та враховані під час винесення оскаржуваної постанови, що свідчить про прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження з порушенням норм чинного законодавства.
Приватним виконавцем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів того, що позивач (боржник) або стягувач, на дату прийняття оскаржуваної постанови, проживав (знаходився) за адресою, на території якої приватний виконавець здійснює свою діяльність.
Крім того, у постанові про відкриття виконавчого провадження відсутні будь-які посилання про наявність у боржника іншого майна, місцезнаходження якого підпадає під виконавчий округ приватного виконавця.
З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова приватного виконавця Табінського О.В. про відкриття виконавчого провадження від 01.07.2020 у виконавчому провадженні №62435904, є протиправною та такою, що прийнята не у межах повноважень та не у спосіб, визначений Конституцією України та ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження".
Як наслідок, постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 15.07.2020 ВП №62435904 також підлягає скасуванню.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 01.07.2020 ВП №62435904 та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 15.07.2020 ВП №62435904, винесених приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Табінським О.В.
З приводу позовних вимог в частині зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського О.В. повернути ОСОБА_1 кошти, які стягнуто за весь період виконавчого провадження №62435904, суд зазначає наступне.
Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за №1650/24182, затверджено Порядок повернення коштів помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який прийнято на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, статті 301 Митного кодексу України, статті 7 Закону України «Про судовий збір» та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375.
В даному випадку, після набрання рішенням законної сили у даній адміністративній справі, кошти, сплачені позивачем на виконання спірної постанови, будуть вважатися помилковими, а тому останній не буде позбавлений можливості звернутися в порядок та спосіб, встановлений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787 з метою їх повернення.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги щодо зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського О.В. повернути ОСОБА_1 кошти, які стягнуто за весь період виконавчого провадження №62435904, є передчасними та станом на час вирішення спору по суті є необґрунтованими.
У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат розгляду не підлягає.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.07.2020 ВП №62435904, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Табінським О.В.
3. Визнати протиправною та скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 15.07.2020 ВП №62435904, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Табінським О.В.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Іщук І.О.
Судове рішення № 94002852, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 05.01.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/8481/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: