Ухвала суду № 94002743, 05.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 січня 2021 року м. Київ № 640/24971/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., здійснюючи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи розгляд адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити дії ,-

УСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський,6, код ЄДРПОУ 00034022), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо необ`єктивного складання на позивача скороченої оцінної картки військовослужбовця за 2018 рік;

- зобов`язати Міністерство оборони України скласти на позивача об`єктивну скорочену оцінну картку військовослужбовця за 2018 рік;

- зобов`язати Міністерство оборони України публічного вибачення перед позивачем за необ`єктивне складання скороченої оцінної картки військовослужбовця за 2018 рік;

- стягнути з Міністерства оборони України моральні та матеріальні збитки у сумі 2 млн 378 тис 766 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.12.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

10.01.2020 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку з пропуском строків звернення до суду з даним позовом.

Вказане клопотання мотивовано тим, що днем, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав є день ознайомлення позивача із складеною на нього скороченою оцінною карткою, а саме - 01.12.2018, а отже строк звернення до суду закінчився 01.01.2019.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Одночасно, ч. 13 цієї ж статті КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Як зазначено позивачем на сторінці першій позовної заяви, 1 грудня 2018 року позивач був ознайомлений зі складеною на нього скороченою оцінною карткою військовослужбовця, яка була підписана начальником Кадрового центру Збройних Сил України полковником Вороніним Йосипом Олексійовичем. Надалі позивачем зазначено, що 9 квітня 2019 року він надіслав на ім`я Міністра оборони України запит па інформацію, в якому вимагав надати йому наступну інформацію:

витяг із протоколу засідання атестаційної комісії Головного управління персонал)' Генерального штабу Збройних Сил України від 08.01.2019;

копію скороченої оцінної картки щорічного оцінювання за 2018 рік.

На запит на інформацію позивач отримав лист-відповідь, датовану 16 квітня 2019 року за №321/2370 за підписом Думенко разом із завіреними копіями документів, які вимагав надіслати, а після вивчення документів, що надійшли, позивач зрозумів, що надіслана копія скороченої оцінної картки військовослужбовця не відрізняється від тієї, що було йому зачитано під час проведення засідання атестаційної комісії.

Таким чином, з наведених у позові обставин справи вбачається, що позивач ще в квітні місяці 2019 року був обізнаний про порушення його прав та інтересів, а саме складання скороченої оцінної картки військовослужбовця за 2018 рік, яка на його переконання є необ`єктивною.

В той же час, зі штампу вхідної кореспонденції Окружного адміністративного суду м. Києва, проставленого на позовній заяві видно, що позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправними дій Міністерства оборони України щодо необ`єктивного складання на позивача скороченої оцінної картки військовослужбовця за 2018 рік; зобов`язання Міністерство оборони України скласти на позивача об`єктивну скорочену оцінну картку військовослужбовця за 2018 рік та наступних похідних вимог лише 16.12.2019 року, тобто з порушенням місячного строку.

Водночас, клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду та/чи визнання поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, позивачем суду не надано.

Відповідач в своєму клопотанні про залишення позову без розгляду також наполягає на пропущенні позивачем строків звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно частини другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів.

Водночас, суд попереджає позивача про те, що якщо визначені судом недоліки не буде подано особою, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Г. Вєкуа