Рішення № 94001886, 05.01.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3392/20

05 січня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), в якій просить:

визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо незарахування до трудового (страхового) стажу для призначення пенсії ОСОБА_1 періодів її трудової діяльності з 06.05.1982 року по 01.08.1983 року на Бережанському хлібокомбінаті, з 08.12.1989 року по 03.06.21990 року та з 04.06.1993 року по 01.12.1994 року в об`єднанні виробничих підприємств райСТ та з 22.03.2000 року по 31.12.2000 в сільськогосподарському виробничому кооперативі "Україна", з 28.05.2019 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 періоди її трудової діяльності з 06.05.1982 року по 01.08.1983 року на Бережанському хлібокомбінаті, з 08.12.1989 року по 03.06.1990 року та з 04.06.1993 року по 01.12.1994 року в об`єднанні виробничих підприємств райСТ та з 22.03.2000 року по 31.12.2000 року в сільськогосподарському виробничому кооперативі "Україна", з 28.05.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 28.05.2019 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", проте до страхового стажу віднесено не всі періоди його роботи.

Відповідно до параграфу 4 наказу №25-к від 03.05.1982 року позивача з 06.05.1982 року прийнято на роботу в Бережанський хлібокомбінат. Згідно наказу Тернопільського виробничого об`єднання хлібопекарської промисловості від 15.08.1983 року №232 "Про Бережанський хлібозавод і Бережанську макаронну фабрику" на базі Бережанського хлібокомбінату створено дві виробничі одиниці - Бережанський хлібозавод і Бережанську макаронну фабрику (пункт 1). Також зазначено, що до 25.08.1983 року трудові книжки і особові картки робітників і службовців фактично будуть знаходитися у списковому складі новостворених хлібозаводу і макаронної фабрики (пункт 5). Факт роботи позивача з 06.05.1982 року по 01.08.1983 року на Бережанському хлібокомбінаті також підтверджується довідкою про заробітну плату від 22.10.2020 року №2, виданою ВАТ "Бережанський хлібозавод", яке є правонаступником державного підприємства "Бережанський хлібозавод", та архівною довідкою архівного відділу Бережанської районної державної адміністрації від 21.08.2019 року№262/03-02.

Водночас позивача відповідно до наказу від 08.12.1989 року №394 прийнято на посаду завідувача цехом в об`єднанні виробничих підприємств райСТ та звільнено згідно із наказом від 01.12.1994 року №349, про що вказано і в довідці Бережанського районного споживчого товариства.

Записи трудової книжки позивача серії НОМЕР_2, виданої 01.02.2000 року колгоспом "Україна", свідчать про прийняття в члени сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна" на посаду бухгалтера 22.03.2000 року і звільнення 30.06.2001 року у зв`язку із реформуванням господарства. Робота позивача і виплата йому заробітної плати у вказаний період також підтверджується витягом із відомостей заробітної плати, тоді як ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачає зарахування періоду трудової діяльності на підставі трудового мінімуму лише для членів колгоспу.

Беручи до уваги те, що періоди трудової діяльності ОСОБА_1 з 06.05.1982 року по 01.08.1983 року на Бережанському хлібокомбінаті, з 08.12.1989 року по 03.06.1990 року та з 04.06.1993 року по 01.12.1994 року в об`єднанні виробничих підприємств райСТ та з 22.03.2000 року по 31.12.2000 року в сільськогосподарському виробничому кооперативі "Україна", підтверджуються необхідними поданими документами, позивач вважає відмову відповідача у зарахуванні вказаних періодів до страхового стажу протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 03.11.2020 року визнано неповажними підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду, у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду відмовлено. Позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення, до 10 (десяти) днів з моменту вручення даної ухвали.

Ухвалою суду від 24.11.2020 року позовну заяву в частині позовних вимог - визнати протиправними дії та зобов`язати зарахувати ОСОБА_1 періоди її трудової діяльності з 06.05.1982 року по 01.08.1983 року на Бережанському хлібокомбінаті, з 08.12.1989 року по 03.06.21990 року та з 04.06.1993 року по 01.12.1994 року в об`єднанні виробничих підприємств райСТ та з 22.03.2000 року по 31.12.2000 року в сільськогосподарському виробничому кооперативі "Україна", з 28.05.2019 року по 29.04.2020 року, повернуто позивачеві.

Ухвалою суду від 24.11.2020 року прийнято позовну заяву в частині позовних вимог - визнати протиправними дії та зобов`язати зарахувати ОСОБА_1 періоди її трудової діяльності з 06.05.1982 року по 01.08.1983 року на Бережанському хлібокомбінаті, з 08.12.1989 року по 03.06.1990 року та з 04.06.1993 року по 01.12.1994 року в об`єднанні виробничих підприємств райСТ та з 22.03.2000 року по 31.12.2000 року в сільськогосподарському виробничому кооперативі "Україна", та провести перерахунок і виплату пенсії з 30.04.2020 року, до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На адресу суду 30.11.2020 року надійшла заява про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач просить: визнати протиправними дії та зобов`язати зарахувати ОСОБА_1 періоди її трудової діяльності з 08.12.1989 року по 03.06.1990 року та з 04.06.1993 року по 01.12.1994 року в об`єднанні виробничих підприємств райСТ та з 22.03.2000 року по 31.12.2000 року в сільськогосподарському виробничому кооперативі "Україна", та провести перерахунок і виплату пенсії з 30.04.2020 року.

На виконання вимог вказаної ухвали про відкриття провадження, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області подано до суду 17.12.2020 року відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, на підставі заяви від 09.11.2020 року та додатково поданих документів ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії із дорахуванням стажу за період 06.05.1982 року по 15.07.1983 року, оскільки в довідці від 22.10.2020 року не зазначено число місяця звільнення, та відсутній наказ про звільнення/переведення.

Згідно довідки №324 від 16.08.2019 року, виданої Тернопільською споживспілкою Бережанське районне споживче товариство, у архівних документах є відомості що ОСОБА_1 з 08.12.1989 року по 01.12.1994 року працювала зав. цехом в об`єднанні виробничих підприємств райСТ. Оскільки вказані прізвище та ім`я не відповідає даним паспорта серії НОМЕР_1 , виданого 15.05.1996 Бережанським РВ УМВС на ім`я ОСОБА_1 , відсутні підстави зарахувати періоди роботи з 08.12.1989 року по 03.06.1990 року, з 04.06.1993 року по 01.12.1994 року в об`єднанні виробничих підприємств Бережанський райСТ.

Період роботи з 22.03.2000 року по 31.12.2000 року в сільськогосподарському виробничому кооперативі "Україна" не зарахований до страхового стажу, оскільки позивачем не надані жодні відомості про встановлений та виконаний мінімум трудової участі (трудодні) та відсутня інформація в системі персоніфікованого обліку про сплату страхових внесків.

За даних обставин, вважає, що підстав для зарахування вказаних періодів роботи до страхового стажу немає. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, і це не заперечується сторонам, позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 28.05.2019 року.

Листами Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 15.06.2020 року №1115-1113/Р-02/8-1900/20 та від 04.08.2020 року №1757-1634/ Р-02/8-1900/20, за результатами розгляду звернень позивача, повідомлено про неможливість врахувати періодів роботи з 08.12.1989 року по 03.06.1990 року та з 04.06.1993 року по 01.12.1994 року в об`єднанні виробничих підприємств райСТ та з 22.03.2000 року по 31.12.2000 року в сільськогосподарському виробничому кооперативі "Україна" до страхового стажу (а.с.42, 46).

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно із ч.3 ст.4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до змісту ст.5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

За змістом ч.1 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч.4 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Приписами ч.1, 2 ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Аналогічна норма передбачена постановою Кабінету Міністрів "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637).

Згідно з п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Отже, основним документом, який підтверджує наявність у особи трудового стажу, є трудова книжка.

При цьому, чинним законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах, а також необхідність надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відповідні відомості.

Відмовляючи позивачу у зарахуванні до страхового стажу спірних періодів відповідач послався на невідповідність прізвища та ім`я в архівних документах за періоди роботи з 08.12.1989 року по 03.06.1990 року та з 04.06.1993 року по 01.12.1994 року в об`єднанні виробничих підприємств райСТ згідно довідки №324 від 16.08.2019 року, виданої Тернопільською споживспілкою Бережанське районне споживче товариство, а також відсутність відомостей про встановлений та виконаний мінімум трудової участі (трудодні) та інформація в системі персоніфікованого обліку про сплату страхових внесків за період роботи з 22.03.2000 року по 31.12.2000 року в сільськогосподарському виробничому кооперативі "Україна".

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу від 08.12.1989 року №394 ОСОБА_1 прийнято на посаду завідувача цехом в об`єднанні виробничих підприємств райСТ (а.с.20). Згідно із наказом від 01.12.1994 року №349 ОСОБА_1 звільнена із посади завідувача цехом в об`єднанні виробничих підприємств райСТ (а.с.21).

Довідкою Бережанського районного споживчого товариства від 16.08.2019 року №74 підтверджено, що ОСОБА_1 з 08.12.1989 року (наказ про прийняття №394 від 08.12.1989 року) по 01.12.1994 року (наказ про звільнення №349 від 01.12.1994 року) працювала завідувачем цехом в об`єднанні виробничих підприємств райСТ (а.с.22).

За результатами розгляду звернення позивача щодо зазначення імені з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 " та прізвища " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 " (а.с.23), Бережанське районне споживче товариство листом від 04.03.2020 року №25 повідомило про неможливість внести зміни, оскільки об`єднання виробничих підприємств Бережанського райСТ було самостійною юридичною особою з відповідним веденням кадрових документів і у 2003 році ліквідоване. В ході ліквідації об`єднання виробничих підприємств Бережанського райСТ документи довгострокового (довічного) зберігання були передані на зберігання, а тому вносити зміни, виправлення чи інші дії з документами ліквідованого товариства, Бережанського районного споживчого товариства не уповноважене (а.с.24).

Отже, можливість отримати довідку для підтвердження вказаного трудового стажу у позивача відсутня з незалежних від нього причин.

Водночас право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки та іншої документації (вина позивача відсутня).

Вказане відповідає сталій правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 06.02.2018 по справі №677/277/17, від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, від 26.06.2019 року у справі №607/4243/17, яка враховується судом в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.

Більше того, відповідачем, ставлячи під сумнів періоди роботи з 08.12.1989 року по 03.06.1990 року та з 04.06.1993 року по 01.12.1994 року в об`єднанні виробничих підприємств райСТ, самостійно зараховано до страхового стажу позивача період з 04.06.1990 року по 03.06.1993 року, що в сукупності охоплюється періодом визначеним у довідці Бережанського районного споживчого товариства від 16.08.2019 року №74.

Таким чином, в сукупності наданих відомостей, суд вважає, що відповідачем протиправно не зараховано позивачу до стажу роботи в об`єднанні виробничих підприємств райСТ періоди з 08.12.1989 року по 03.06.1990 року та з 04.06.1993 року по 01.12.1994 року з підстав розбіжності у написанні однієї букви прізвища та ім`я позивача з його паспортними даними, оскільки наведена ситуація склалася не з вини позивача, який мав обґрунтовані очікування на належне виконання роботодавцем своїх обов`язків щодо ведення відповідних документів.

Що стосується періоду роботи з 22.03.2000 року по 31.12.2000 року, то записи трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , виданої 01.02.2000 року колгоспом "Україна" (а.с.25-26), свідчать про прийняття її в члени сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна" на посаду бухгалтера 22.03.2000 року і звільнення 30.06.2001 року у зв`язку із реформуванням господарства.

Факт роботи позивача і виплата йому заробітної плати у вказаний період також підтверджується витягом із відомостей заробітної плати, згідно якої ОСОБА_1 відпрацювала у березні 2000 року - 7 днів; у квітні 2000 року - 25днів; у травні 2000 року - 24 дні; у червні 2000 року - 24 дні; у липні 2000 року - 25 днів; у серпні 2000 року - 26 днів; у вересні 2000 року - 26 днів; у жовтні 2000 року - 22 дні; у листопаді 2000 року - 24 дні; у грудні 2000 року - 26 днів (а.с.27-37).

Водночас безпідставними є посилання відповідача на ненадання позивачем відомостей про встановлений та виконаний мінімум трудової участі (трудодні), оскільки такі необхідні для визначення права на пенсію за вислугу років, для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу, тоді як в спірних правовідносинах період роботи з 22.03.2000 року по 31.12.2000 року в сільськогосподарському виробничому кооперативі "Україна" позивач просить зарахувати до страхового стажу.

З приводу ж доводів відповідача про відсутність інформація в системі персоніфікованого обліку про сплату страхових внесків, слід відзначити, що обов`язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок згідно із ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" покладено на платника єдиного внеску. Відповідно до п.9 ч.2 ст.64 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду здійснюють контроль за достовірністю поданих страхувальниками і застрахованими особами відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.

З огляду на викладене, враховуючи записи трудової книжки, недостовірності або інших ознак юридичної дефектності якої не встановлено, а тому її належить розглядати як належний та допустимий доказ у справі, та витяг із відомостей заробітної плати, суд приходить до висновку, що період роботи з 22.03.2000 року по 31.12.2000 року в сільськогосподарському виробничому кооперативі "Україна" також підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

Оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку про протиправність, в контексті ч.2 ст.2 КАС України, дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її трудової діяльності з 08.12.1989 року по 03.06.1990 року та з 04.06.1993 року по 01.12.1994 року в об`єднанні виробничих підприємств райСТ та з 22.03.2000 року по 31.12.2000 року в сільськогосподарському виробничому кооперативі "Україна", та необхідність захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання відповідача зарахувати вказані періоди та, у зв`язку зі збільшенням страхового стажу, здійснити перерахунок пенсії з 30.04.2020 року

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то суд присуджує на користь позивача здійснені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору розмірі 840,80 грн. згідно квитанції №54 від 28.10.2020 року (а.с.10) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 08.12.1989 року по 03.06.1990 року та з 04.06.1993 року по 01.12.1994 року в об`єднанні виробничих підприємств райСТ та з 22.03.2000 року по 31.12.2000 року в сільськогосподарському виробничому кооперативі "Україна".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 08.12.1989 року по 03.06.1990 року та з 04.06.1993 року по 01.12.1994 року в об`єднанні виробничих підприємств райСТ та з 22.03.2000 року по 31.12.2000 року в сільськогосподарському виробничому кооперативі "Україна" та здійснити перерахунок пенсії, у зв`язку зі збільшенням страхового стажу, з 30.04.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок, сплачений відповідно до квитанції №54 від 28.10.2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 (47515, Тернопільська область, Бережанський район, село Жуків, РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, майдан Волі, будинок 3, код ЄДРПОУ 14035769).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05 січня 2021 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.