Рішення № 94001789, 05.01.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2021 року Справа № 480/6504/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6504/20 за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури про стягнення вихідної допомоги,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької обласної прокуратури, в якому просить стягнути із Запорізької обласної прокуратури вихідну допомогу в зв`язку із звільненням в розмірі 169670,60 грн. 60 коп.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що наказом прокурора Запорізької області від 29.04.2020 №726к позивача звільнено з 30.04.2020 з посади начальника управління нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України та Державної прикордонної служби прокуратури Запорізької області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру», тобто у зв`язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому позивач обіймав посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Позивач зазначає, що прокуратурою Запорізької області безпідставно не виплачено йому при звільнені вихідну допомогу, оскільки така виплата передбачена загальними нормами трудового законодавства за відсутності спеціальних норм, які б таку виплату обмежували.

Позивач вважає, що оскільки Законом України "Про прокуратуру" не врегульовано питання виплати вихідної допомоги у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, підлягають застосуванню норми Кодексу законів про працю України. Право на вихідну допомогу передбачене ст. 44 Кодексу законів про працю України.

Ухвалою суду від 13.10.2020 відкрито провадження у даній справі та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на наступне.

Представник відповідача зазначає, що законом, що регулює статус прокурорів, та відповідно має статус спеціального, є Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ).

Позивача звільнено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону № 1697-VІІ, а не на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. При цьому, нормами вказаного спеціального Закону № 1697-УІІ не передбачено нарахування та виплата вихідної допомоги у разі звільнення на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 цього ж Закону.

Позивач своїм правом щодо надання відповіді на відзив не скористався.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, 13 грудня 2019 року позивач був призначений прокурором Запорізької області на посаду начальника управління нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України та Державної прикордонної служби прокуратури Запорізької області (а.с. 17).

Наказом прокурора Запорізької області від 29.04.2020 № 726к ОСОБА_1 звільнено з посади начальника управління нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України та Державної прикордонної служби прокуратури Запорізької області на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» з 30.04.2020 (а.с. 18).

При цьому, на день звільнення позивачу не була виплачена вихідна допомога при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку відповідно до положень ст. 44 Кодексу законів про працю України, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 123 Конституції України організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

На виконання вимог ст.123 Конституції України прийнято Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон України №1697-VII), який містить спеціальні норми щодо організації та порядку діяльності органів прокуратури України, особливостей розгляду трудових спорів (зокрема, питання проходження служби в органах прокуратури, звільнення з неї, права і обов`язки прокурорів, їх соціальні гарантії та ін.)

Отже норми Закон України №1697-VII являються пріоритетними перед нормами Кодексу законів про працю України і трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального закону не врегульовані спірні правовідносини або коли про застосування приписів трудового законодавства прямо йдеться у спеціальному законі.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закон України №1697-VII, прокурор може бути звільнений лише з підстав та в порядку, передбачених цим Законом.

Згідно з п.9 ч.1 ст.51 цього Закону прокурор звільняється з посади зокрема у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

19.09.2019 прийнято Закон України № 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон № 113-ІХ), яким передбачено створення у системі органів прокуратури Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур. Зазначений закон набув чинності 25.09.2019.

Законом України № 113-ІХ статтю 40 КЗпП України доповнено частиною п`ятою такого змісту: «Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої та третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус».

Також відповідно до п. 19 розділу II Закону № 113-ІХ, звільнення прокурорів, відносно яких є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором, відбувається на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VІІ.

Суд зазначає, що виплата вихідної допомоги при звільненні з підстав, передбачених ст.ст.36, 38-41 КЗпП визначено статтею 44 КЗпП України.

У постанові від 03.06.2020 у справі № 808/685/16 Верховний Суд дійшов висновку, що звільнення прокурора з публічної служби може відбуватись як за спеціальними нормами, якими є норми Закону № 1697-VІІ, так і за загальними правилами Кодексу законів про працю України. Саме в останньому випадку роботодавцем мають бути дотримані і гарантії при звільненні, передбачені трудовим законодавством.

З матеріалів справи суд вбачає, що наказ прокурора Запорізької області від 29.04.2020 № 726к про звільнення ОСОБА_1 прийнято на підставі рішення кадрової комісії №2 від 08.04.2020 №273 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами проведеної співбесіди» (а.с. 44-59)

Відповідно до зазначеного наказу ОСОБА_1 звільнено з посади начальника управління нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України Запорізької області на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону № 1697-VІІ, а не на підставі норм Кодексу законів про працю України.

Враховуючи те, що позивача звільнено з підстав та в порядку, передбачених Законом України №1697-VII, яким не передбачено виплати вихідної допомоги при звільненні, позивач не набув права на її отримання. Аналогічні правові висновки, які згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України мають бути враховані судами при виборі і застосуванні норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 820/1119/16.

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Запорізької обласної прокуратури несплаченої позивачу суми вихідної допомоги у розмірі 169670,60 грн. є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Разом з ти суд зазначає, що у зв`язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури про стягнення із Запорізької обласної прокуратури вихідної допомоги у зв`язку із звільненням в розмірі 169670,60 грн. 60 коп. - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек