Рішення № 94001245, 04.01.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5180/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаря Любімової О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дачно-будівельний кооператив "Науковий працівник Держуніверситету", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд зобов`язати ОСОБА_1 знести самочинно збудований об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що звернення до суд з даним адміністративним позовом обумовлено тим, що відповідачем не виконано вимоги припису Управління № 280/19 від 26.04.2019 року, а саме не усунуто порушення вимог законодавства шляхом отримання права на виконання будівельних робіт у встановленому законодавством порядку, шляхом отримання будівельного паспорта та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт у встановленому законодавством порядку або приведення земельної ділянки у первинний стан шляхом знесення самочинного збудованого об`єкта 26.06.2019 року; не зупинено виконання будівельних робіт до усунення порушень вимог законодавства та не виконано вимогу отримати право на виконання будівельних робіт, відповідно не здійснено перебудову будівлі з дотриманням вимог щодо висотності та протипожежних відстаней згідно п. 15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій». Надані документи, на думку позивача, свідчать про здійснення ОСОБА_1 самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Представником відповідача ОСОБА_1 до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує, що у відповідача були всі підстави продовжувати будівельні роботи у зв`язку із реєстрацією Управлінням ДАБК Одеської міської ради декларації № ОД061192471991 від 04.09.2019 року про початок будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , а тому твердження позивача про проведення будівельних робіт без отримання дозволу суперечить технічній документації. При цьому, ОСОБА_1 набуто право власності на дачний будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а тому садовий будинок не можливо вважати самочинним будівництвом в розумінні ст. 376 ЦК України, що є підставою для відмови у позові.

Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дачно-будівельного кооперативу "Науковий працівник Держуніверситету" до суду надано пояснення, в яких представник третьої особи вказує, що в даному випадку наявні всі обставини, які свідчать про самочинність об`єкта, за адресою: АДРЕСА_1 , а також про необхідність усунення виявлених порушень шляхом знесення спірного об`єкта будівництва, оскільки відповідач без розроблення проектної документації та відповідних дозвільних документів провів будівництво багатоповерхового будинку на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети та має інше цільове призначення, що відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України дає підстави для визначення будинку об`єктом самочинного будівництва. Також, будівництво чотирьохповерхового будинку здійснювалось без дозвільного документа, передбаченого ст. ст. 35-37 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», без отримання відповідних вихідних даних для розроблення проектної документації та відповідно без проектної документації. Крім того, ОСОБА_1 не виконано вимоги припису щодо отримання дозвільних документів на будівництво, перебудови будівлі з дотриманням вимог висотності та протипожежних відстаней, згідно пункту 15.2.2 ДБН Б. 2.2.-12:2018 «Планування і забудова території». Побудований будинок має 5 поверхів, його загальна площа більше, ніж заявлено в декларації та технічному паспорті, що свідчить про надання ОСОБА_1 неправдивих відомостей до Управління ДБК ОМР. Таким чином, враховуючи неможливість здійснення перебудови самочинно забудованого відповідачем об`єкта та з огляду на здійснення позивачем у справі усіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності, наявні підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_1 знести самочинно збудований об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Представником третьої особи ОСОБА_2 до суду надано письмові пояснення, в яких представник третьої особи просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, щодо наявності у об`єкта ознак самочинного будівництва. Крім того, Управління ДБК ОМР самостійно після подання позову про знесення об`єкту як самочинного зареєстрував декларацію про початок будівельних робіт та в подальшому декларацію про готовність об`єкта до експлуатації. На підставі яких відповідачем було зареєстровано право власності на дачний будинок, а у ОСОБА_2 виникли права іпотеки.

Ухвалою суду від 30 вересня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 13 листопада 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дачно-будівельний кооператив "Науковий працівник Держуніверситету".

Ухвалою суду від 28 листопада 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 20 грудня 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 28 січня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення строку для надання відзиву на позову та долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якості письмових пояснень.

Ухвалою суду від 28 січня 2020 року відмовлено Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради в прийнятті до провадження уточненого адміністративного позову та клопотання про зміну предмета позову по справі № 420/5180/19.

Ухвалою суду від 28 січня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі № 420/5180/19.

Ухвалою суду від 31 січня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 24 березня 2020 року зупинено провадження по справі.

Ухвалою суду від 24 грудня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 24 грудня 2020 рокувідмовлено в задоволенні клопотань представників відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про зупинення провадження по справі № 420/5180/19 до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 420/928/20.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи Дачно-будівельного кооперативу "Науковий працівник Держуніверситету" позовну заяву підтримав, просив її задовольнити.

Представник відповідача та представник третьої особи ОСОБА_2 до судового засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені відповідно до вимог КАС України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

02 січня 2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради видано наказ № 01-13/1ДАБК про організацію проведення позапланових перевірок у І півріччі 2019 року, яким уповноважено заступника начальника Управління - начальника інспекційного відділу № 1 Якименко Р.К. направляти головних спеціалістів на проведення позапланових перевірок, а також підписувати направлення на проведення позапланових перевірок протягом 1 півріччя 2019 року (а.с. 20 т. 1).

16 квітня 2019 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Сідор Д.Ю. на ім`я в.о. начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подано службову записку щодо направлення його на проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ № 553 від 23.05.2011 року (а.с. 18-19 т. 1).

16 квітня 2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради видано направлення про проведення планового (позапланового) заходу № 000775, яким доручено головному спеціалісту інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Сідору Д.Ю. провести позапланову перевірку на об`єктів будівництва: «будівництво індивідуального дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 » щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і справи, строк дії з 18.04 по 25.04.2019 року (а.с. 21 т. 1).

25 квітня 2019 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Сідор Д.Ю. на ім`я в.о. начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подано доповідну записку про продовження строку проведення перевірки за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два робочі дні (а.с. 24 т. 1).

25 квітня 2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради видано направлення про проведення планового (позапланового) заходу № 000824, яким доручено головному спеціалісту інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Сідору Д.Ю. провести позапланову перевірку на об`єктів будівництва: «будівництво індивідуального дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 » щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і справи, строк дії з 26.04 по 26.04.2019 року (а.с. 25 т. 1).

В період з 18 квітня 2019 року по 26 квітня 2019 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Сідор Д.Ю. проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва - «будівництво індивідуального дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 », замовник - ОСОБА_1 , за результатом якого складено акт № 000775, в якому зазначено, що ОСОБА_1 наведено недостовірні відомості в повідомленні стосовно виданого Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради будівельного паспорта та фактично самочинно будується чотирьохповерхова будівля, чим порушено п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою КМУ від 13.04.2011 року № 446 та встановлено, що ОСОБА_1 будується чотирьох поверхова будівля на земельній ділянці з цільовим призначенням «для індивідуального дачного будівництва» без отримання відповідних вихідних даних та з порушенням нормативних відстаней між житловими будинками, чим порушено ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про архітектурну діяльність» та п. 15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» (а.с. 33-53 т. 1).

26 квітня 2019 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Сідор Д.Ю. стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 96 КУпАП та протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 96 КупАП (а.с. 54-61 т. 1).

26 квітня 2019 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Сідор Д.Ю. стосовно ОСОБА_1 складено припис № 280/19 з вимогою усунути порушення вимог законодавства шляхом отримання права на виконання будівельних робіт у встановленому законодавством порядку шляхом отримання будівельного паспорта та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт у встановленому законодавством порядку або привести земельну ділянку у первинний стан шляхом знесення самочинного збудованого об`єкта 26.06.2019 року; зупинити виконання будівельних робіт до усунення порушень вимог законодавства з 26.04.2019 року; після отримання права на виконання робіт перебудувати будівлю з дотриманням вимог щодо висотності та протипожежних відстаней згідно п. 15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» (а.с. 62-65 т. 1).

02 травня 2019 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Сідор Д.Ю. на ім`я в.о. начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подано доповідну записку про розгляд питання щодо скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ОД 061183111539 від 06.11.2018 року, об`єкт будівництва - «будівництво індивідуального дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 » (а.с. 69-70 т. 1).

07 травня 2019 року наказом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-13/20/ДАБК скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництва яких здійснюється на підставі будівельного паспорта № ОД 061183111539 від 07.11.2018 року будівництво індивідуального дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_1 » (а.с. 71-72 т. 1).

14 травня 2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення № 389/19, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 4250,00 грн. (а.с. 74-78 т. 1).

15 травня 2019 року ОСОБА_1 сплачено штраф у розмірі 4250,00 грн. (а.с. 79 т. 1).

25 червня 2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради видано наказ № 01-13/273ДАБК про організацію проведення позапланових перевірок у ІІ півріччі 2019 року, яким уповноважено заступника начальника Управління - начальника інспекційного відділу № 1 Якименко Р.К. направляти головних спеціалістів на проведення позапланових перевірок, а також підписувати направлення на проведення позапланових перевірок протягом 2 півріччя 2019 року (а.с. 80 т. 1).

03 липня 2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради видано направлення про проведення планового (позапланового) заходу № 001272, яким доручено головному спеціалісту інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Сідору Д.Ю. провести позапланову перевірку на об`єктів будівництва: «будівництво індивідуального дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 » щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і справи та перевірки виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимого припису від 26.04.2019 року № 280/19, строк дії з 04.07 по 17.07.2019 року (а.с. 81 т. 1)

17 липня 2019 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Сідор Д.Ю. складено акт № 001272, яким встановлено, що ОСОБА_1 не усунула порушення вимог законодавства, виявлені за результатами позапланової перевірки від 26.04.2019 року, не зупинила будівельні роботи та не повідомила Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 280/19 від 26.04.2019 року, чим порушила положення підпункту «а» пункту 3 частини третьої статті 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 3 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23 травня 2011 року № 553 (а.с. 83-101 т. 1).

17 липня 2019 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Сідор Д.Ю. стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 188-42 КУпАП (а.с. 102-105 т. 1).

31 липня 2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення № 584/19, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн. (а.с. 109-112 т. 1).

04 вересня 2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД 061192471991, «Будівництво дачного будинку», за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_1 (а.с. 96-98 т. 2).

16 вересня 2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД 141192590165, «Будівництво дачного будинку», за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_1 (а.с. 99-103 т. 2).

30 вересня 2019 року державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради Кравцан Марини Миколаївни прийнято рішення індексний номер 48931029 про державну реєстрацію права власності на дачний будинок, загальною площею 440 кв.м., житлова площа 241,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 113-117, 124-126 т. 2).

13 листопада 2019 року між ОСОБА_1 (іпотекодавець) та ОСОБА_2 (іпотекодержатель) укладено іпотечний договір, згідно якого в забезпечення виконання зобов`язань іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно, що є власністю іпотекодавця, а саме дачний будинок під номером АДРЕСА_1 , загальна площа - 440 кв.м., житлова площа 241,2 кв.м. (а.с. 215-218 т. 2).

В період з 03 грудня 2019 року по 13 грудня 2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, на підставі наказу № 01-13/333ДАБК від 01.08.2019 року та направлення № 002007 від 26.11.2019 року проведено позапланову перевірку на об`єкті будівництва: «будівництво індивідуального дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 » щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатом якої складено акт від 13.12.2019 року № 002007 (а.с. 52-73 т. 2).

В акті перевірки від 13.12.2019 року № 002007 зазначено, що перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД 061192471991 «Будівництво дачного будинку», зареєстрованого Управлінням ДАБК ОМР від 04.09.2019 року, щодо містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, чим порушено п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13 квітня 2011 року № 466 та наведено недостовірні дані в декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № Од 141192590165 «Будівництво дачного будинку», за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованою Управлінням ДАБК ОМР від 16.09.2019 року, чим порушено ч. 10 ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз. 8 п. 22 «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів», затвердженому постановою КМУ № 461 від 13 квітня 2011 року.

13 грудня 2019 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Павловою Н.М. стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 96 КУпАП (а.с. 78-81 т. 2).

13 грудня 2019 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Павловою Н.М. стосовно ОСОБА_1 складено припис № 740/19, яким зобов`язано усунути порушення вимог містобудівного законодавства у термін до 13.01.2020 року (а.с. 82-85 т. 2).

18 грудня 2019 року наказом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-13/489ДАБК скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД 061192471991 від 04.09.2019 року «Будівництво дачного будинку», за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_1 (а.с. 93-94).

18 грудня 2019 року наказом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-13/490ДАБК скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД 141192590165 від 16.09.2019 року «Будівництво дачного будинку», за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_1 (а.с. 95-96 т. 2).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності, спрямованої на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів визначаються Законом України "Про архітектурну діяльність".

Згідно п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, у порядку, визначеному Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Статтею 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснюється для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI встановлені правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Однією з функцій управління у сфері містобудівної діяльності є контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації (п.6 ч.1 ст. 7 Закону України № 3038-VI).

Статтею 41 Закону України № 3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Рішенням Одеської міської ради № 3043-VII від 21.03.2018 року затверджено Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради в новій редакції.

Основним завданням Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради відповідно до п.2.1 Положення є здійснення на території м. Одеси державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності відповідно до законодавства України.

В п. 2.2. Положення зазначено, що Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах м. Одеси (п.п. 2.2.4). Здійснює контроль за виконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів держархбудконтролю (п.п. 2.2.5). Розглядає відповідно до законодавства України справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності з прийняттям відповідних рішень (п.п.2.2.8). Здійснює інші повноваження, визначені чинним законодавством України (п.п.2.2.9).

Пунктом 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, визначено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.п. 3 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабміну Міністрів України за № 553 від 23.05.2011 року, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівельних умов та обмежень, затвердженому проекту або будівельного паспорту забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Таким чином, положення ст. 38 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії: 1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; 3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Тобто, тягар доказування наявності вказаних фактів та умов покладається на суб`єкт владних повноважень, що звертається до суду, а їх перевірка покладена на суд.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року по справі № 2040/7234/18 (провадження № К/9901/15466/19), в постанові від 15 травня 2019 року по справі № 813/6423/14 (провадження № К/9901/13438/18), в постанові від 28 листопада 2018 року по справі № 815/2311/15 (провадження № К/9901/56040/18).

Відповідно до ч. 1, 4, 7 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Отже, положення статті 376 ЦК України визначають необхідність встановлення таких фактів як неможливість перебудови об`єкту та відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Крім цього, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

При цьому, знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Вказану правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема, у постановах від 06 березня 2019 року у справі № 810/5680/15, від 06 березня 2019 року у справі № 814/2645/15, від 28 листопада 2018 року у справі № 815/2311/15.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 21.11.2018 року по справі № 826/12372/17, від 12.12.2018 року по справі № 826/7203/17, за наслідками аналізу змісту частини 1 статті 38 та пункту 3 частини 4 статті 41 Закону № 3038-VI, статті 376 Цивільного кодексу України висловила правові позиції про те, що орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, уповноважений видати припис про усунення порушень, у тому числі шляхом знесення самочинного збудованого об`єкта. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу на звернення до суду на підставі частини 1 статті 38 Закону у зв`язку з його невиконанням.

Тобто, положення частини 1 статті 38 Закону № 3038-VI встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії: 1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; 3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку. Тобто, тягар доказування наявності вказаних фактів та умов покладається на суб`єкті владних повноважень, що звертається до суду, а їх перевірка покладена на суд. Зверненню суб`єкта владних повноважень з адміністративним позовом про зобов`язання знести самочинне будівництва передує саме наявність вищезазначених обставин.

В постанові від 21 жовтня 2020 року по справі № 420/228/19 Верховний Суд висловив правові позиції про те, що залежно від ознак самочинного будівництва особи, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво, знесення самочинно збудованого об`єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат. При цьому знесення самочинного будівництва можливе добровільно особою, яка його здійснила (здійснює), а також, за наявності для цього підстав, примусово, однак лише за рішенням суду, зокрема, ухваленим за позовом відповідного органу місцевого самоврядування та у разі неможливості здійснити перебудову такого будівництва.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного суду України, від 19 листопада 2014 року № 6-180цс14, від 24 червня 2015 року № 6-381цс15 та Верховного Суду від 17 липня 2018 року у справі № 20/3183/16, від 6 березня 2019 року у справі №814/2645/15, від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18.

Верховний Суд зазначає, що знесення самочинного будівництва є крайнім заходом відповідальності, який може бути застосовано до особи, що його здійснила, і лише за наявності визначених законодавством підстав, а саме: у разі порушення прав інших осіб, у випадку істотного відхилення від проекту, що порушує права інших осіб або істотного порушення будівельних норм, якщо буде встановлено неможливість проведення перебудови.

В постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18 суд на підставі аналізу положень статті 376 ЦК України, статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зробив висновок, що у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. Можливість перебудови та усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України). В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.

Натомість, для висновку про задоволення позову у цьому випадку визначальним та достатнім є той факт, що відповідач здійснив будівництво без документів, що дають право на це, і без належно затвердженого проекту та не виконав вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.

Як вбачається з акта перевірки № 000775 від 26.04.2019 року, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради встановлено, що згідно з інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка, кадастровий номер 5110137500:50:004:0291, належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування № 1180, виданого 26.10.2018 року Борисовою Н.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, цільове призначення - для ведення індивідуального дачного будівництва. Згідно з містобудівною документацією, а саме: «Детальний план території в межах вулиць: Посмітного, Фонтанська дорога, Тіниста в м. Одесі. Схема зонування території», земельна ділянка відноситься до зони Ж1 - зона індивідуальної житлової забудови. Відповідно до даних Єдиного реєстру документів, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ОД 061183111539, об`єкт будівництва - «Будівництво індивідуального дачного будинку». Відповідно до інформації наведеної в повідомленні, будівництво здійснюється на підставі будівельного паспорту № 01-07/283, виданого Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради 20.10.2018 року. На запит Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 22.04.2019 року № 01-18/226 и/в, Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради надано відповідь від 26.04.2019 року № 01-11/1297, щодо відсутності в архіві та відділу листування Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради інформації щодо видачі будівельного паспорту від 30.10.2018 року № 01-07/283 замовнику ОСОБА_1 . Також, встановлено, що замовником фактично збудовано три повноцінні поверхи та виконуються будівельні роботи з влаштування четвертого поверху. Зовнішні стіни виконані з газобетону, покрівля не влаштована. Відстань від зовнішньої стіни збудованого об`єкту до стіни збудованого сусіднього будинку, розташованого з правої сторони (з фасаду) будинку становить 1,46 м, що є порушенням п. 15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» (а.с. 33-53 т. 1).

Приписом від 26 квітня 2019 року № 280/19 зобов`язано ОСОБА_1 усунути порушення вимог законодавства шляхом отримання права на виконання будівельних робіт у встановленому законодавством порядку шляхом отримання будівельного паспорта та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт у встановленому законодавством порядку або привести земельну ділянку у первинний стан шляхом знесення самочинного збудованого об`єкта 26.06.2019 року; зупинити виконання будівельних робіт до усунення порушень вимог законодавства з 26.04.2019 року; після отримання права на виконання робіт перебудувати будівлю з дотриманням вимог щодо висотності та протипожежних відстаней згідно п. 15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» (а.с. 62-65 т. 1).

Під час проведення перевірки виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог припису від 26.04.2019 року № 280/19, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради встановлено, що ОСОБА_1 не усунула порушення вимог законодавства, виявлені за результатами позапланової перевірки від 26.04.2019 року, не зупинила будівельні роботи та не повідомила Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 280/19 від 26.04.2019 року, чим порушила положення підпункту «а» пункту 3 частини третьої статті 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 3 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23 травня 2011 року № 553 (а.с. 83-101 т. 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання будівельних робіт набувається після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Відповідно до п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 року будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що реєстрація декларації про початок будівництва є обов`язковою умовою для початку виконання будівельних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що 04 вересня 2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД 061192471991, «Будівництво дачного будинку», за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_1 (а.с. 96-98 т. 2).

16 вересня 2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД 141192590165, «Будівництво дачного будинку», за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_1 (а.с. 99-103 т. 2).

Таким чином, після винесення Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради припису від 26 квітня 2019 року № 280/19, ОСОБА_1 отримано право на виконання будівельних робіт, зокрема зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке видано безпосередньо Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

В той же час, з матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем, що земельна ділянка, кадастровий номер 5110137500:50:004:0291, належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування № 1180, виданого 26.10.2018 року Борисовою Н.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, цільове призначення - для ведення індивідуального дачного будівництва. При цьому, згідно з містобудівною документацією, а саме: «Детальний план території в межах вулиць: Посмітного, Фонтанська дорога, Тіниста в м. Одесі. Схема зонування території», земельна ділянка відноситься до зони Ж1 - зона індивідуальної житлової забудови.

Тобто, будівництво дачного будинку загальною площею 440 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , здійснено на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_1 на праві власності та в межах зони індивідуальної житлової забудови, тобто на земельній ділянці, яка була відведена для забудови.

В той же час, будь-яких належних та допустимих доказів в обґрунтування викладених в акті перевірки № 000775 від 26.04.2019 року тверджень про те, що будівництво будинку за адресою: АДРЕСА_1 , здійснено з істотним порушенням державних будівельних норм і правил, в тому числі ДБН Б.2.2.-12:2018 року, ДСТУ - Н Б В.2.6-202:2015 року, ДБН В.1.1-7.2016, позивачем, суб`єктом владних повноважень, суду не надано.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1, 2 ст. 104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертних досліджень та складення висновків експерта за результатами проведеного позасудового експертного дослідження визначається відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Так, до суду надано висновок судового експерта № 12/20 від 18.02.2020 року згідно якого, виконані будівельно-монтажні роботи конструктивних елементів житлового будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , забезпечують експлуатаційну надійність будівель. Якість виконаних будівельно-монтажних робіт конструктивних елементів відповідає вимогам діючих будівельних норм і правил, зокрема, ГОСТ 27751 - 88 «Надійність будівельних конструкцій і основ», СНиП 3.03.01-87 «Несучі та огороджувальні конструкції» ДБН В 1.2-2:2006 «Навантаження і впливи». Стан основних несущих та огороджувальних конструкцій не представляє небезпеки для перебування та життєдіяльності людей. Фактично на об`єкті дослідження виконуються оздоблювальні роботи, які не впливають на експлуатаційну надійність конструкцій будинку в цілому (а.с. 142-149 т. 3).

Разом з тим, позивачем під час розгляду справи жодних належних доказів в спростування висновків судового експерта № 12/20 від 18.02.2020 року не зазначено та не надано.

Суд також не приймає до уваги надані матеріали фотофіксації, оскільки вказані матеріали не містять жодних відомостей про те, який безпосередньо об`єкт зафіксований на них, коли та за якою адресою, ким були вчинена вказана фотофіксація (а.с. 119-131 т. 1).

Також, суд вважає необґрунтованими посилання представника третьої особи ДБК "Науковий працівник Держуніверситету" на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019160500006576, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч. 3 КК України, оскільки факт порушення кримінальної справи не є беззаперечним доказом здійснення ОСОБА_1 самочинно будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, суд не приймає до уваги надані копії документів, з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019160500006576, оскільки вказані докази не були використані Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради під час проведення перевірки об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, знесення самочинного будівництва як крайня міра можливе за умови, якщо цим будівництвом порушуються права третіх осіб, а перебудова не призведе до усунення їх порушених прав, а також у разі, якщо перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами неможлива, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови, тобто, використані усі передбачені законодавством України заходи реагування.

Разом з тим, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, суб`єктом владних повноважень, не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , порушує права інших осіб, в тому числі Дачно-будівельного кооперативу "Науковий працівник Держуніверситету".

Матеріали справи не містять відомостей щодо відмови відповідача у здійсненні перебудови об`єкта самочинного будівництва, як і відсутні докази про те, що проведення такої перебудови є неможливим. Також відсутні рішення суду щодо зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

При цьому, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, суб`єктом владних повноважень, не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що усунення порушень містобудівного законодавства можливо виключно шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 30 вересня 2019 року державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради Кравцан Марини Миколаївни прийнято рішення індексний номер 48931029 про державну реєстрацію права власності на дачний будинок, загальною площею 440 кв.м., житлова площа 241,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 113-117, 124-126 т. 2).

При цьому, саме декларація про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД 141192590165 від 16.09.2019 року, зареєстрована безпосередньо Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, слугувала підставою для набуття ОСОБА_1 права власності на дачний будинок, загальною площею 440 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

В пунктах 70-71 рішення по справі "Рисовський проти України" (заява N 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

При цьому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Разом з тим, доказів скасування реєстрації права власності ОСОБА_1 на дачний будинок, загальною площею 440 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату розгляду справи, суду не надано.

При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, оскільки за наявності чинного свідоцтва про право власності на новозбудований (реконструйований) об`єкт будівництва скасування зазначених декларацій не є достатньою підставою для застосування крайнього заходу у вигляді зобов`язання знести об`єкт будівництва.

Крім того, в провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа № 420/928/20 за позовом ОСОБА_1 щодо скасування наказів Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 18.12.2019 року № 01-13/489ДАБК, № 01-13/490ДАБК, якими скасовано право на початок виконання будівельних робіт та реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта. А отже правомірність винесення зазначених наказів, якими скасовано право на початок виконання будівельних робіт та реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта є предметом дослідження по іншій справі.

Таким чином, застосування до ОСОБА_1 заходів щодо зобов`язання знести об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , є передчасним.

За таких підстав, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради не доведено наявність підстав для зобов`язання ОСОБА_1 знести самочинно збудований об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728, адреса місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дачно-будівельний кооператив "Науковий працівник Держуніверситету" (код ЄДРПОУ 20993351, адреса місцезнаходження: 65062, м. Одеса, вул. Тіниста, 16), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 ) про зобов`язання ОСОБА_1 знести самочинно збудований об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 04 січня 2021 року.

Суддя О.А. Левчук

.