Ухвала суду № 94000908, 04.01.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 січня 2021 р. № 400/2177/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Фульги А.П., розглянувши адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Військової частини А2227, вул. 40 років Перемоги, 4, м.Первомайськ, Миколаївська область,55202

про:заява про судовий контроль,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Військової частини А2227, в якій просив: визнати протиправними дії Військової частини А 2227 щодо нарахування та виплати не в повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 14.09.2016 по 14.07.2019, включно з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців; стянути з відповідача на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 14.09.2016 року по 14.07.2016 року як базових місяців в сумі 119044,52 грн з урахуванням відрахувань.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 р. позовну заяву задоволено частково: визнано протиправними дії Військової частини А 2227 щодо нарахування та виплати не в повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 14.09.2016 по 14.07.2019, включно з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців; зобов`язанно Військову частину А 2227 здійснити перерахунок ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 14.09.2016 по 14.07.2019, включно з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду від 08.09.2020 року було оскаржено до апеляційного суду.

Рішення суду від 08.09.2020 року по справі 400/2177/20 набрало законної сили 08.10.2020 року. 13.10.2020 року на виконання рішення суду видано виконавчий лист.

22.12.2020 року від позивача надійшло клопотання в порядку ст.382 КАС України, в якому просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 р. у справі № 400/2177/20; зобов`язати відповідача у десятиденний строк подати до суду звіт про виконання судового рішення від 08.09.2020 р. по справі № 400/2177/20 .

При розгляді даного клопотання суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Норми частини першої статті 382 КАС України кореспондують з положеннями частини шостої статті 246, пункту 4 частини першої статті 322 названого Кодексу, згідно з якими у

резолютивній частині рішення суду першої інстанції зазначається, відповідно, встановлений судом порядок та строк виконання рішення, встановлений судом строк для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про огляд практики застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України" від 13.03.2017 № 3, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.

Пленум Вищого адміністративного суду України також наголосив, що наведене є правом, а не обов`язком суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту із накладенням штрафу.

Отже, у разі звернення позивача із заявою про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття рішення у справі суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду 10 грудня 2018 року у справі №807/2358/15 (адміністративне провадження №К/9901/45276/18).

З огляду на викладене, зважаючи, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень можливе лише під час прийняття такого рішення, та враховуючи, що встановлення зазначеного зобов`язання є правом суду, а не його обов`язком, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України по справі № 400/2177/20.

Керуючись статтями 241, 243, 246, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 2227 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А. П. Фульга