Рішення № 94000699, 28.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/9142/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у включенні до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стажу роботи в установі ВЛ-315/30 Львівської області з 03.08.1982 року по 06.01.1986 року;

- зобов`язати відповідача зарахувати до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стажу роботи в установі ВЛ-315/30 Львівської області з 03.08.1982 року по 06.01.1986 року та скерувати Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області оновлений розрахунок вислуги років для перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній на момент звільнення) для здійснення перерахунку пенсії з урахуванням всіх складових грошового забезпечення.

Ухвалою судді від 28.10.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Посилається на те, що 02.07.2020 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зарахувати до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стаж роботи позивача в установі ВЛ-315/30 УВС Львівської області з 03.08.1982 року по 06.01.1986 року та скерувати оновлений розрахунок вислуги років до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для перерахунку призначеної йому пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Втім, листом відповідача від 11.09.2020 року №8.2/2012 відмовлено позивачу у перерахунку вислуги років, мотивуючи тим, що посада інженера ОТК відносилась до категорії посад працівників, які не мають спеціальних звань. Вважаючи у зв`язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити повністю.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що під час розгляду заяви позивача від 02.07.2020 року працівниками Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції скеровано запит на адресу Голови Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з проханням надати завірені копії штатів установи ВЛ-315/30 УВС Львівської області за 1982-1989 роки. У результаті аналізу отриманих витягів з наказів УВС Львівської області про оголошення штатів ВТК-30 від 18.12.1979 року №0127н/т, 20.05.1986 року №043н/т та 25.06.1988 року №068н/т згідно архівних справ №№104/1-531, 104/1-545, 104/1-854, посада інженера ОТК відносилась до категорії посад працівників, які не мають спеціальних звань. За таких обставин вважає, що підстав для внесення змін у розрахунок вислуги років для призначення пенсії немає. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, надійшли пояснення, згідно яких з даним позовом не погоджується та вважає викладені в ньому мотиви та міркування такими, що не відповідають чинному законодавству та не підлягають до задоволення.

Окрім того, третьою особою подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, однак суд відмовляє у задоволенні такого, так як відповідно до п.1 ч.6 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

У період з 03.08.1982 року по 10.04.1989 року позивач, ОСОБА_1 , працював на різних посадах в державному органі - установа ВЛ-315/30 УВС Львівської області, зокрема: з 03.08.1982 року по 05.01.1986 року - на посаді інженера ОТК та з 06.01.1986 року по 10.04.1989 року - на посаді начальника частини збуту.

Наказом УВС у Львівській області від 11.04.1989 року №78 о/с позивача призначено на посаду начальницького складу органів внутрішніх справ - начальника відділу збуту виправно-трудової колонії №30 УВС Львівської області.

В подальшому, позивач проходив службу в установах та органах Державної кримінально-виконавчої служби України.

25.10.2000 року позивача звільнено з Державної кримінально-виконавчої служби України та призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ».

У червні 2020 року позивач дізнався, що йому не зараховано до вислуги років для призначення пенсії стаж роботи в установі ВЛ-315/ 30 УВС Львівської області з 03.08.1982 року по 06.01.1986 року на посаді інженера ОТК.

02.07.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зарахувати до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стаж роботи позивача в установі ВЛ-315/30 УВС Львівської області з 03.08.1982 року по 06.01.1986 року та скерувати оновлений розрахунок вислуги років до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для перерахунку призначеної йому пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Листом відповідача від 11.09.2020 року №8.2/2012 відмовлено позивачу у перерахунку вислуги років, мотивуючи тим, що посада інженера ОТК відносилась до категорії посад працівників, які не мають спеціальних звань.

Будь-яких інших підстав для відмови у перерахунку вислуги років відповідач не виклав.

Наведене і зумовило позивача звернутись до суду з даним позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Згідно зі ст.130 Виправно-трудового кодексу України, який діяв до 01.01.2004 року, на працівників рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюється дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для працівників органів внутрішніх справ. На спеціалістів кримінально-виконавчої системи, які не мають спеціальних звань, поширюється дія закону України «Про державну службу».

Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України від 11.07.2003 року №1129-IV, до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

У попередніх редакціях даного Закону визначено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист, визначений Законом України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

Згідно зі ст.17 цього Закону в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, порядок обчислення вислуги років для призначення пенсій відповідно до цього Закону особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей (далі - Порядок №393).

Абзацом 12 п.1 постанови №393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: час роботи в державних органах у разі переходу службу в органи внутрішніх справ на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, що затверджуються відповідно Міністерством внутрішніх справ.

Враховуючи вищезазначене, суд погоджується з доводами позивача, що його служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ на посадах начальницького та рядового складу, тому така служба підлягає зарахуванню до вислуги років. При цьому, в абз.12 п.1 постанови №393 відсутня вимога щодо віднесення посади, на якій працював позивач, до категорії посад працівників, які мають спеціальне звання.

Окрім того, відповідно до приписів ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Отже, безпідставними, на думку суду, є посилання відповідача на отримані витяги з наказів УВС Львівської області про оголошення штатів ВТК-30 від 18.12.1979 року №0127н/т, 20.05.1986 року №043н/т та 25.06.1988 року №068н/т згідно архівних справ №№104/1-531, 104/1-545, 104/1-854.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Втім, відповідач вказаного обов`язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо правомірності відмови позивачу у зарахуванні до вислуги років стажу служби в органах кримінально-виконавчої служби.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо відмови ОСОБА_1 у включенні до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стажу роботи в установі ВЛ-315/30 УВС Львівської області у період з 03.08.1982 року по 06.01.1986 року та зобов`язання зарахувати до вислуги років вищевказаний стаж роботи.

Щодо судових витрат, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо відмови ОСОБА_1 у включенні до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стажу роботи в установі ВЛ-315/30 УВС Львівської області у період з 03.08.1982 року по 06.01.1986 року.

Зобов`язати Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул.Архипенка, 1, м.Львів, 79005; код ЄДРПОУ: 40867243) зарахувати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стажу роботи в установі ВЛ-315/30 УВС Львівської області у період з 03.08.1982 року по 06.01.1986 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул.Архипенка, 1, м.Львів, 79005; код ЄДРПОУ: 40867243) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду буде складено до 04.01.2021 року.

Суддя Ланкевич А.З.

Оригінал повного тексту судового рішення складено в одному примірнику 04.01.2021 року.