Ухвала суду № 94000484, 05.01.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"05" січня 2021 р. справа № 300/3922/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області згідно якого просить суд:

- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" № 850 від 21 жовтня 2015 року;

- зобов`язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Івано-Франківській області направити до Міністерства внутрішніх справ України документи ОСОБА_1 з висновком щодо виплати грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" № 850 від 21 жовтня 2015 року;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України затвердити висновок та призначити і виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 , виходячи з розміру 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у зв`язку з встановленням 2-ї групи інвалідності, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ України відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-ХІІ, а також п.9 "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850.

Для розгляду адміністративної справи за даним позовом автоматизованою системою документообігу Івано-Франківського окружного адміністративного суду визначено суддю Микитин Н.М.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.46-48).

04.01.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про відвід судді Микитин Н.М. із визначенням обставин, які у позивача викликають сумнів щодо неупередженості та об`єктивності судді.

Так, за доводами позивача, суддя Микитин Н.М. розглядала адміністративну справу № 300/908/19 за його позовом до Міністерства внутрішніх справ України та Ліквідаційної комісії УМВС в Івано-Франківській області про призначення і виплату одноразової грошової допомоги та прийняла рішення про відмову в задоволенні позову, яке було оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та постановою суду апеляційної інстанції від 17.09.2019 скасував рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.06.2019 та частково задоволив позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України Ліквідаційної комісії УМВС в Івано-Франківській області. Зазначене, на думку позивача, свідчить про неприязні відносини із суддею Микитин Н.М. та наявність підстав до відводу відповідно ст. 36, ч. 1 ст. 37 КАС України.

Таким чином, підставою для відводу судді зазначено обставини стосовно незгоди із процесуальним рішенням судді при розгляді справи 300/908/19 та його скасування судом апеляційної інстанції.

Суд зазначає, що відповідно до частин 3, 4 та 11 статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Дослідивши наведені у заяві про відвід доводи та підстави відводу, суддя вважає їх необґрунтованими з врахуванням наступного.

Виключні підстави коли суддя не може брати участь в розгляді справи та підлягає відводу визначені статтею 36 КАС України.

Так, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи та підлягає відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 4 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заявник звільняється від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу виключно у випадку встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу.

Однак, в заяві про відвід судді, обставини, визначені пунктами 1-3, 5 частини першої статті 36, статтею 37 Кодексу адміністративного судочинства України не зазначені, не наведено доказів особистої зацікавленості судді в результаті розгляду справи, а відтак, на позивача покладений обов`язок доведення підставності сумніву в неупередженості або об`єктивності судді, з посиланням на конкретні факти, які мають бути підтверджені відповідними доказами.

При цьому суд зазначає, що самого лише сумніву в неупередженості чи об`єктивності судді для його відводу недостатньо, так як у сторони обов`язково повинні бути наявні обґрунтовані підстави для цього сумніву. Натомість представником позивача не наведено та не надано жодного доказу існування будь-яких обставин, які викликають аргументований сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Тобто, незгода позивача з судовим рішенням від 21.06.2020 у справі №300/809/20, постановленого суддею та його скасування Восьмим апеляційним адміністративним судом, не може бути підставою для відводу судді.

Інших доказів, а також обґрунтованих доводів, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, що викликають сумнів у неупередженості чи об`єктивності судді, не надано.

Отже, обставини, якими позивач обґрунтовує подану заяву, не можуть свідчити про неприязні відносини, упередженість чи необ`єктивність судді.

З врахуванням вищенаведеного заява про відвід судді є необґрунтованою та не підлягає до задоволення.

Відтак, у відповідності до частини 4 статті 40 КАС України, вирішення питання про відвід слід здійснювати суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Передати адміністративну справу №300/3922/20 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню, окремо від рішення суду.

Суддя /підпис/ Микитин Н.М.