Рішення № 93999577, 17.12.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

17 грудня 2020 р. Справа № 120/4823/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

секретаря судового засідання: Литвина Д.С.,

за участю представника відповідача: Тиховського М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватно - орендне сільськогосподарське підприємство "Дружелюбівське", Калинівська міська рада Вінницької області

про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

11.09.2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулись до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Дружелюбівське", Калинівська міська рада Вінницької області про визнання протиправним та скасування наказу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивачі зазначили, що відповідно до рішення Калинівської міської ради від 17.12.2019 року №255 їм було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2.00 га., які розташовані на території Калинівської ОТГ, вул. Урочище «Польове».

Однак, з урахуванням місця розташування земельних ділянок, дозволи на відведення яких отримало приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Дружелюбівське", вони розміщені в одному і тому ж місці де розташовані земельні ділянки, дозволи на відведення яких отримали Позивачі.

У зв`язку з цим Позивачі звернулись за захистом своїх прав до суду з цим позовом, в якому просять визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 16.01.2018 року за №2-635/15-18-СГ про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою приватно-орендному сільськогосподарському підприємству "Дружелюбівське".

Ухвалою суду від 16.09.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

30.09.2019 року до суду надійшли матеріали на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 06.10.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 27.10.2020 року. Також, зазначеною ухвалою, серед іншого, залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватно - орендне сільськогосподарське підприємство "Дружелюбівське" (скорочена назва - ПОСП «Дружелюбівське» та Калинівську міську раду Вінницької області.

Ухвалою суду від 06.10.2020 року 27.10.2020 року відкладено судовий розгляд заяви на 11.11.2020 року.

09.11.2020 року Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зокрема вказав, на момент прийняття оскаржуваного наказу земельна ділянка перебувала в державній власності на ній були відсутні обмеження у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою для надання в користування ПОСП «Дружелюбівське». Враховуючи те, що підприємство дотрималось положень законодавства, а також те, що при звернення до Головного управління додало витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дії Головного управління були правомірними та законними.

Також вказує на неправомірність дій Калинівської міської ради при прийнятті рішення №255 від 17.12.2019 року, яким були надані дозволи Позивачам на розроблення документації із землеустрою, оскільки їй було відомо про намір передачі даної земельної ділянки в оренду, що підтверджується поданим Головному управлінню викопіюванням до клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду орієнтовною площею 39,70 та із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Калинівської об`єднаної територіальної громади Калинівського району Вінницької області для іншого сільськогосподарського призначення (код цільового призначення - 01.13) погодженого головою Калинівської ОТГ.

Протокольною ухвалою, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, судове засідання 11.11.2020 року відкладено на 03.12.2020 року, у зв`язку із першою неявкою Позивача та неявкою третьої особи.

Протокольною ухвалою, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, судове засідання 03.12.2020 року відкладено на 17.12.2020 року.

У судове засідання Позивач та треті особи не з`явились належним чином повідомлені про дату час і місце судового розгляду справи законних представників не направили. Представником Позивача надано клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку із його зайнятістю в іншому судовому засіданні, однак належних доказів на підтвердження цих обставин, суду не надано. Треті особи про причини неявки суду не повідомили.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки (п.2 ч.3 ст.205 КАС України)

Суд, заслухавши представника Відповідача, вивчивши матеріали справи та, оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини.

08.12.2017 року ПОСП «Дружелюбівське» звернулось з клопотанням до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду орієнтовною площею 39,70 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Калинівської об`єднаної територіальної громади Калинівського району Вінницької області для іншого сільськогосподарського призначення (код цільового призначення - 01.13).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 16.01.2018 року №2-635/15-18-СГ, ПОСП «Дружелюбівське» було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду орієнтовною площею 39,70 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Калинівської об`єднаної територіальної громади Калинівського району Вінницької області для іншого сільськогосподарського призначення (код цільового призначення - 01.13). Підставою для видання Наказу, слугувало наявність у ПОСП «Дружелюбівське» витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.11.2017року.

На підставі наказу ПОСП «Дружелюбівське» замовило Проект відведення, який був поданий на затвердження до Калинівської міської ради.

Разом з тим, відповідно до рішення Калинівської міської ради від 17.12.2019 року №255, Позивачам було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2.00 га, які розташовані на території Калинівської ОТГ. вул. Урочище «Польове».

З урахуванням місця розташування земельних ділянок, дозволи на відведення яких отримало ПОСП «Дружелюбівське», вони розміщені в одному і тому ж місці де розташовані земельні ділянки, дозволи на відведення яких отримали позивачі.

У зв`язку з цим Позивачі вважають, що спірний Наказ є протиправний та підлягає скасуванню, відтак звернулись з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до ст.18 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Конкретні категорії земель визначені у частині першій статті 19 ЗК України, до яких зокрема належать землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з ч.1 ст.22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

В силу положень п. "а" ч.3 ст.22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються громадянам у власність та надаються у користування для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Отже, законом передбачено право громадян України на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ст.123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Враховуючи те, що ПОСП «Дружелюбівське» дотрималось вищезазначених положень законодавства та при зверненні до Головного управління додало витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Відповідач при винесені спірного наказу діяв правомірно у межах компетенції.

Позивачами в позовній заяві зазначено, що оскільки Вони отримали дозволи на розроблення документації із землеустрою відповідно до рішення №255 від 17.12.2019 року, на земельні ділянки, які з урахуванням місця розташування розміщені в одному і тому ж місці де розташовані земельні ділянки, дозволи на відведення яких отримало приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Дружелюбівське", оскаржуваний наказ Головного управління є протиправним. Суд не погоджується із даним твердженням, оскільки отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення щодо надання земельної ділянки у власність, що відповідає правовим висновкам Верховного суду України від 07.06.2016 року в адміністративній справі №820/3507/15 та від 11.10.2016 року в адміністративній справі №806/3787/13-а.

Також суд зазначає, що на момент прийняття оскаржуваного наказу земельна ділянка перебувала в державній власності, стосовно неї були відсутні обмеження у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою для надання в користування ПОСП «Дружелюбівське».

Крім того, на сьогодні земельна ділянка перебуває в комунальній власності, тому ПОСП «Дружелюбівське» звернулось до Калинівської міської ради з клопотанням про затвердження відповідної документації та оскаржує її бездіяльність при прийнятті рішенні в Господарському суді Вінницької області (справа №902/199/20).

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Poland №30210/96).

Крім того, у пункті 227 рішення у справі «Кудла проти Польщі» Суд вказав, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні доступність засобу юридичного захисту, здатного забезпечувати втілення в життя змісту конвенційних прав і свобод, незалежно від того, у якій формі вони закріплені в національному правовому порядку.

Отже, дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці; використанню засобів захисту не повинні невиправдано та необґрунтовано перешкоджати дії чи бездіяльність органів влади держави-відповідача (рішення у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), пункт 95 та рішення у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland), заява № 30210/96, пункт 157).

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відтак, перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд робить висновок, що у задоволенні позову належить відмовити повністю.

З урахуванням положень ст.139 КАС України підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору відсутні.

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Позивач 1 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , тел. НОМЕР_3 ).

Позивач 2 - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , тел. НОМЕР_5 ).

Позивач 3 - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , тел. НОМЕР_7 )

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Келецька, 63, 21027, тел. 0432-55-15-60, ел. адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 код за ЄДРПОУ- 39764547).

Треті особи:

1. Приватно - орендне сільськогосподарське підприємство "ДРУЖЕЛЮБІВСЬКЕ" ( скорочена назва - ПОСП «Дружелюбівське», Код ЄДРПОУ-32540200, Адреса: 22450, Вінницька обл., Калинівський район, село Дружелюбівка, вул. Центральна, будинок 44, Телефон: 80433321034, 80433324141, Факс: 80433321034);

2. Калинівська міська рада (Код ЄДРПОУ-04326106, КОАТУУ: 0521610100, Адреса: Вінницька обл., Калинівський р-н, м. Калинівка, вул. В. Нестерчука, буд. 47, Поштовий індекс: 22400, E-Mail адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1)

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар