
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Вінниця
21 грудня 2020 р. Справа №120/5313/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,
розглянувши письмово в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:
ОСОБА_1
до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - Позивач) з адміністративним позовом до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області (далі - Відповідач) у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення 61 сесії 7 скликання Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області №73 від 12 серпня 2020 року про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність в межах населеного пункту селища міського типу Стрижавка, Вінницького району Вінницької області;
- зобов`язати Стрижавську селищну раду Вінницького району Вінницької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність в межах населеного пункту смт. Стрижавка, Вінницького району Вінницької області та прийняти за результатами його розгляду рішення у відповідності з вимогами статті 118 Земельного кодексу України яким надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність в межах населеного пункту селища міського типу Стрижавка, Вінницького району Вінницької області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернулась до Стрижавської селищної ради із клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з метою подальшої передачі безоплатно у власність в межах населеного пункту смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області орієнтовним розміром 0,1 га (межує із земельною ділянкою за кадастровим номером 0520655900:02:005:0258), за графічними матеріалами, що надані додатково, однак селищна рада відмовила у наданні такого дозволу з підстави, що бажане місце розташування земельної ділянки яке вказане на графічному матеріалі, яка знаходиться по АДРЕСА_1 в межах населеного пункту смт Стрижавка та перебуває у власності, а земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Позивач, не погоджуючись з таким рішенням, звернулась з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 07.10.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у судовому засіданні, яке призначено на 02.11.2020 року. Даною ухвалою, також зобов`язано Відповідача, надати належним чином посвідчені копії документів, за результатами розгляду клопотання позивача, докази про те що спірна земельна ділянка передана у власність іншій особі, а також усі наявні у нього докази, які можуть мати значення для вирішення даної справи; письмові заперечення на позовну заяву (в разі існування таких) та встановлено Відповідачу строк на подачу відзиву на позов.
У встановлений судом строк, від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Зазначає, 11.06.2020 року за вх. № 330/02-6 до виконавчого комітету Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області надійшло клопотання із додатками (копія графічних матеріалів, копія паспорта, копія ідентифікаційного коду) від гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з метою подальшої передачі безоплатно у власність в межах населеного пункту смт Стрижавка Вінницького району Вінницької області орієнтовним розміром 0,1 га (межує із земельною ділянкою кадастровий номер: 0520655900:02:005:0258), за графічними матеріалами, що додаються до клопотання.
10.08.2020 року відбулося засідання постійної комісії селищної ради з питань раціонального використання земельних ресурсів, охорони навколишнього середовища та агропромислового комплексу на якій було вирішено відмовити позивачу у наданні дозволу розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у зв`язку з тим, що бажане місце розташування земельної ділянки знаходиться по АДРЕСА_1 та перебуває у власності, як видно з протоколу № 251 вищевказаної комісії. Також дане питання було винесене на 61 сесію Стрижавської селищної ради 7 скликання.
Рішенням 61 сесії Стрижавської селищної ради 7 скликання № 73 від 12.08.2020 року «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» відмовлено Позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), враховуючи те, що бажане місце розташування земельної ділянки, яке вказане на графічному матеріалі знаходиться по АДРЕСА_1 та перебуває у власності. Так як земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Отже, земельна ділянка, яка зазначена на графічному матеріалі №7 доданому до клопотання гр. ОСОБА_1 згідно земельно-облікових документів Стрижавської селищної ради знаходиться у власності ОСОБА_2 , площа 0,1050 цільове призначення: 02.01 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
У поданих матеріалах до клопотання ОСОБА_1 відсутнє нотаріально посвідчене погодження вилучення земельної ділянки. Стрижавська селищна рада не приймала рішення щодо віднесення такої земельної ділянки до земель запасу. Також зазначають, що припинення права власності на земельну ділянку здійснюється за згодою землевласника або за рішенням суду.
Земельна ділянка, яка вказана в графічних матеріалах перебуває у власності. Для внесення в базу даних Державного земельного кадастру України інформації про таку земельну розробляється технічна документація по встановленню, відновленню меж земельної ділянки на місцевості.
Щодо запиту представника позивача до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про ряд земельних ділянок, в тому числі і стосовно ділянки, яку бажав отримати гр. ОСОБА_1 повідомляє, що 03 вересня 2020 року виконавчим комітетом Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області отримано лист від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із вищевказаним запитом. На що 14 вересня 2020 року була надана відповідь (вих. №1705/02-6 від 14.09.2020 року) щодо питань, зазначених у запиті Головному управлінню Держгеокадастру у Вінницькій області та представнику позивача.
В одному із пунктів відповіді зазначено, що земельна ділянка, яка зазначена на графічному матеріалі №7 доданому до «Запиту на доступ до публічної інформації» згідно земельно-облікових документів Стрижавської селищної ради знаходиться у власності ОСОБА_2 , площа 0,1050 цільове призначення: 02.01 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Таким чином, з огляду на вищенаведене рішення 61 сесії Стрижавської селищної ради 7 скликання №73 від 12.08.2020 року «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» є правомірним.
Протокольною ухвалою, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, судове засідання 02.12.2020 року відкладено на 16.11.2020 року, для надання додаткових доказів.
Відповідно до довідки від 16.11.2020 складена секретарем судового засідання Литвином Д.С., адміністративна справа №120/5313/20-а за позовом ОСОБА_1 до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, призначена до розгляду на 16.11.2020 року знята з розгляду у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці.
Ухвалою суду від 07.12.2020 року відкладено судовий розгляд справи на 21.12.2020 року, вул. Брацлавська, 14.
У судове засідання 21.12.2020 року сторони не з`явились, представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 звернулась до Стрижавської селищної ради Вінницького району із клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з метою подальшої передачі безоплатно у власність в межах населеного пункту смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області орієнтовним розміром 0,1 га (межує із земельною ділянкою за кадастровим номером 0520655900:02:005:0258), за графічними матеріалами, що надані додатково.
Розглянувши клопотання гр. ОСОБА_1 , стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,1000га в смт Стрижавка, відповідно до статтей 12, 81, п.5 ст.116 та статтей 118, 122 Земельного кодексу України, керуючись п. 34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», селищна рада вирішила: ураховуючи, те що бажане місце розташування земельної ділянки яке вказане на графічному матеріалі знаходиться по АДРЕСА_1 та перебуває у власності, відмовити гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,1000га по АДРЕСА_1 , так як земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
З метою встановлення факту наявності зареєстрованого права власності на спірну земельну ділянку, що цікавила позивача, його представником направлено запит до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, щодо ряду земельних ділянок, в тому числі, і стосовно ділянки яку бажала отримати ОСОБА_1 (графічні матеріали №7). У запиті запропоновано надати наступну інформацію:
1. У чиїй власності перебувають земельні ділянки зазначені на графічних матеріалах
2. Цільове призначення, форму власності та вид використання вказаних земельних ділянок
3. Реквізити рішення якими вказані земельні ділянки було передано у власність або у користування громадянам/юридичним особам.
4. Копію рішень/наказів/розпоряджень про затвердження проектів землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок у власність/користування.
5. Копію державних актів, витягів, інших документів, що посвідчують право власності на вказані земельні ділянки.
У відповідь, листом (вих. №1705/02-6 від 14.09.2020 року) Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області надано інформацію, зокрема (графічні матеріали №7), що документів, що посвідчують право власності на вищезазначену земельну ділянку в архіві відділу не виявлено. Також не виявлено рішення Стрижавської селищної ради щодо передачі вказаної земельної ділянки у власність.
Позивач не погодилась із рішенням відповідача, вважає його протиправним, у зв`язку з чим звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля визнана основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями частини першої статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини другої статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Відповідно до ст.18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Конкретні категорії земель визначені у частині першій статті 19 ЗК України, до яких зокрема належать землі житлової та громадської забудови.
Як зазначено у статті 40 ЗК України, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.
Отже, законом передбачено право громадян України на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Порядок набуття відповідного права визначається главою 19 Розділу IV Земельного кодексу України.
Так, згідно із ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України. Зокрема, частиною шостою цієї статті визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Системний аналіз наведених правових норм дає можливість зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.
Так, як зазначалося вище, підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки стало посилання відповідача на те, що зазначена на графічних матеріалах земельна ділянка надана у власність.
Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Разом із тим силу приписів ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
У даному випадку відповідач належними і допустимим доказами не довів тієї обставини, що спірна земельна ділянка перебуває у законному користуванні інших осіб - громадян, у зв`язку з чим необхідна згода таких осіб на вилучення земельної ділянки.
Крім того, державний акт щодо бажаної земельної ділянки в архіві не виявлений, як не виявлено і рішення про передачу ділянки у власність.
Відтак, позовна вимога щодо визнати протиправним рішення 61 сесії 7 скликання Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області № 73 від 12 серпня 2020 року про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність в межах населеного пункту селища міського типу Стрижавка, Вінницького району Вінницької області підлягає задоволенню, а спірне рішення - скасуванню.
Щодо вимоги позивача про прийняття за результатами розгляду її заяви рішення у відповідності з вимогами статті 118 Земельного кодексу України, яким надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність в межах населеного пункту селища міського типу Стрижавка, Вінницького району Вінницької області, суд зазначає наступне.
За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо надання дозволу на розроблення проектів землеустрою земельних ділянок є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Аналіз норм КАС України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Разом з тим, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З огляду на викладене, суд робить висновок, що достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про зобов`язання Стрижавську сільську раду Вінницького району Вінницької області повторно розглянути клопотання позивача, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Пунктом 3 частини 2 статті 2 КАС України вказано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій
А тому, для належного захисту прав Позивача та, з урахуванням дискреційних повноважень Відповідача, суд вважає за необхідне, зобов`язати Стрижавську селищну раду Вінницького району Вінницької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність в межах населеного пункту смт. Стрижавка, Вінницького району Вінницької області та прийняти за результатами його розгляду рішення у відповідності з вимогами статті 118 Земельного кодексу України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, про часткову обґрунтованість позовних вимог, що є підставою для задоволення позову частково.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення 61 сесії 7 скликання Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області №73 від 12 серпня 2020 року про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність в межах населеного пункту селища міського типу Стрижавка, Вінницького району Вінницької області.
Зобов`язати Стрижавську селищну раду Вінницького району Вінницької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність в межах населеного пункту смт. Стрижавка, Вінницького району Вінницької області та прийняти за результатами його розгляду рішення у відповідності з вимогами статті 118 Земельного кодексу України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду із цим позовом судовий збір у розмірі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 (ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Стрижавська селищна рада, Вінницького району, Вінницької області (ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2, тел. 380432623411, адреса: Вінницька обл., Вінницький р-н, смт. Стрижавка, вул. 40-річчя Перемоги, буд. 7, Поштовий індекс: 23210 ЄДРПОУ-04330007)
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя
Секретар
Судове рішення № 93999572, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 21.12.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/5313/20-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: