Рішення № 93999568, 21.12.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

21 грудня 2020 р. Справа № 120/5981/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши письмово в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Вінницькій області

про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень: № 0312844-5005-0228 від 26.06.2020 року, форми «Ф», яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання, за 2020 рік в сумі 26575,75 грн; № 0312845-5005-0228 від 26.06.2020 року, форми «Ф», яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання, за 2019 рік в сумі 2364,00 грн та № 0312843-5005-0228 від 26.06.2020 року, форми «Ф», яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання, за 2019 рік в сумі 1018,21 грн.

Позов обґрунтовано тим, що Головним управлінням ДПС у Вінницькій області неправильно визначено базу оподаткування та площу нежитлової нерухомості. Як наслідок, неправомірно визначено й податок на нерухоме майно, який відображено в оскаржуваному рішенні.

Зокрема, позивач вказав, що до 22.11.2018 року йому на праві власності належала нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 113,3 м2. Також, перебувала у його власності нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1273,7 м2, яка відчужена 24.05.2019 року.

22.11.2018 р. позивач продав за договором купівлі - продажу нежитлове приміщення, яке складалось з гаража № 3 , №4 та адмінприміщення. Відтак, відповідно до вимог пп.266.8.1 п.266.8 ст.266 ПК України податок мав бути нарахований до 01.11.2018 року. Проте, згідно відповіді відповідача розрахунок податку здійснений виходячи з 12 (дванадцяти) календарних місяців.

Також вказав, що відповідно до додатку №1 рішення Костопільської міської ради від 21.03.2018 року №787 ставка податку за 1 м2 (відсотків розміру мінімальної заробітної плати) для гаражів наземних (код класифікації будівель і споруд - 1242.1) становить 0.100, для будівель промислових (код класифікації будівель і споруд - 1251) становить 0.300.

Разом з тим, із розрахунку податку видно, що відповідач застосував ставку податку розмірі 0,5% за 1 м2 від розміру мінімальної заробітної плати, що суперечить рішенню Костопільської міської ради та свідчить про протиправність оскаржуваних ППР.

Ухвалою від 30.10.2020 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 01.12.2020 року за правилами спрощеного позовного провадження.

18.10.2019 року відповідачем подано через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову та зазначає, що ППР формується ІС "Податковий блок" автоматично на підставі наявних відомостей про об`єкти оподаткування. Згідно наявної інформації в ІС "Податковий блок" фізична особа ОСОБА_1 має у власності нежитлову нерухомість, відтак, має сплачувати відповідний податок.

Ухвалою суду від 01.12.2020 року клопотання задоволено та відкладено судовий розгляд справи на 17.12.2020 року.

Протокольною ухвалою, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, судове засідання 17.12.2020 року відкладено на 21.12.2020 року, у зв`язку із закінченням часу відведеного для розгляду даної справи.

У судове засідання 21.12.2020 року сторони не з`явились, подавши клопотання про розгляд цієї справи без їх участі в письмовому провадженні.

Відповідно ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши усі обставини справи, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

21.03.2018 року Костопільською міською радою Рівненської області прийнято рішення №787 "Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" (далі - рішення №787).

Згідно даного рішення для фізичних осіб встановлюються ставки податку в таких розмірах за 1 м2 загальної площі нежитлової нерухомості, зокрема: код 1242 гаражі - 0,100; код 125 будівлі промисловості - 0,300.

Зокрема, за допомогою програмного забезпечення АІС "Податковий блок", системи "Облік платежів" режиму "Плата за нерухомість", в автоматичному режимі за 2019 рік були сформовані податкові повідомлення - рішення:

- №0312843-5005-0228 від 26.06.2020 року в сумі 1018,21 грн, за об`єкт нежитлової нерухомості загальною площею 48,8 м2 (розрахунок податку 48,8*0,5%*4173=1018,21 грн);

- №0312844-5005-0228 від 26.06.2020 року в сумі 26575,75 грн, за об`єкт нежитлової нерухомості загальною площею 1273,7 м2 (розрахунок податку 1273;7*0,5%*4173=26575,75 грн);

- №0312845-5005-0228 від 26.06.2019 року в сумі 2364,00 грн, за об`єкт нежитлової нерухомості загальною площею 113,3 м2 (розрахунок податку 113,3*0,5%*4173=2364 грн).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.

Податковим Кодексом України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 ПК України визначено, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У свою чергу, Розділ XII ПК України (статті 265- 289), визначає податок на майно.

Так, відповідно до статті 265 ПК України, податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України, платниками податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1 п.266.2 ст.).

Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Підпунктом 14.1.1291 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що об`єкти нежитлової нерухомості - це будівлі, приміщення, що не віднесені, відповідно до законодавства, до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.

Згідно з підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (пп.266.5.1 п.266.5 ст. 266 ПК України).

У відповідності до підпункту 266.7.4 пункту 266.7 статті 266 ПК України, органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов`язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об`єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

При цьому, відповідно до пункту 286.5 статті 286 ПК України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному ст.58 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм доводить, що оподаткуванню підлягають об`єкти нежитлової нерухомості, ставки для таких встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування об`єктів нерухомості. Крім того, інформація, необхідна для розрахунку та справляння податку систематично надходить до органів державної податкової служби від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно й органів, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб.

Як встановлено судом, 26.10.2015 року згідно договору купівлі-продажу від 26.10.2015 року, який зареєстрований в реєстрі за №1529 ОСОБА_1 набув у власність нежиле приміщення, гаражі № 3 , № 4 та адмінбудівлі за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 113,3 м2.

Разом з тим, 22.11.2018 року ОСОБА_1 вказане нежитлове приміщення відчужив згідно договору купівлі-продажу. При цьому, розмір такого приміщення складав 151,8 м2, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (дата формування 22.11.2018 року).

Отже, починаючи з 22.11.2018 року у власності ОСОБА_1 не перебувало нежитлове приміщення АДРЕСА_1 . Однак податок на даний об`єкт нерухомості нарахований за весь період 2019 року.

Більш того, при визначенні ставки податку, який нараховано спірним рішенням така встановлена виходячи з 0,5% в той час, як рішенням №787 Костопільської міської радою Рівненської області для гаражів встановлено ставку податку - 0,3.

Також наявні розбіжності в площі нежитлових будівель. Зокрема податковим органом нараховано податок на приміщення площею 113,3 м2, в той час як згідно витягу від 22.11.2018 року площа приміщення складала 151,8 м2.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що згідно ІС "Податковий блок" фізична особа ОСОБА_1 має у власності нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 113,3 м2, оскільки така інформація є службовою та використовується податковими органами з метою здійснення податкового контролю і не зумовлює для платників податків змін у структурі податкових зобов`язань. При цьому, інформація про факти набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та органи державної реєстрації прав на нерухоме майно та відображає повну інформацію щодо нерухомості, зокрема з визначенням майна як житлового або нежитлового.

Окрім того, до 24.05.2019 р. у власності ОСОБА_1 перебувала будівля фабрики, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1273,7 м2.

24.05.2019 року дана будівля реалізована за договором купівлі - продажу, який зареєстрований в реєстрі за №1019, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Тут слід вказати, що пунктом 1251 Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 року №507 визначено, що клас будівлі промислові включає в себе, серед іншого, фабрики.

Отже будівля фабрики є будівлею промисловості, при цьому, як зазначалось вище, рішенням №787 Костопільської міської радою Рівненської області визначено ставку податків для будівель промисловості - 0,300. Разом з тим, податковим органом нараховано податок, виходячи з ставки 0,500, що є безпідставним.

За сукупністю наведених обставин, суд доходить висновку, що податковим органом за відсутності на те правових підстав, необґрунтовано нараховано позивачу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а отже спірні рішення є протиправними та, відповідно, підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Повно, всебічно і об`єктивно дослідивши усі обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного, здобутого, доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд робить висновок, що відповідачем не доведена правомірність, прийнятих ним, податкових повідомлень-рішень, якими позивачу нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується процесуального питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то суд при його вирішенні керується наступними мотивами.

Про витрати на професійну правничу допомогу зазначено у статті 134 КАС України.

Так, частиною 1 цієї статті визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).

Приписами частини 4-6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Судом встановлено, що в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано: ордер про надання правової допомоги Серія РН-926 №12, Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №918, договір про надання професійної правничої допомоги від 02.08.2020 року б/н, Акт приймання - передачі наданих послуг № 1 від 02.10.2020 року до Договору про надання професійної правничої допомоги в адміністративній справі від 20.08.2020 року, Звіт від 02.10.2020 року про надання правничої допомоги за Договором про надання професійної правничої допомоги в адміністративній справі від 20.08.2020 року, а також належним чином засвідчена копія квитанції №85 від 30.11.2020 року до договору про надання правової допомоги від 20.08.2020 року, що підтверджує оплату в розмірі 14700 грн за надані адвокатські послуги.

Як видно з матеріалів справи між ОСОБА_1 (надалі іменується «Клієнт») та Адвокатське бюро «Віталія Загребельного» в особі директора Загребельного Віталія Васильовича , укладено договір про надання професійної правничої допомоги.

За умовами цього договору (пункти 1.1, 2.1-2.1.1) Бюро зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, надавати Клієнту професійну правничу допомогу, а саме з`ясування обставин справи, складання запитів на отримання публічної інформації, аналіз чинного законодавства та судової практики, підготовка позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішень суб`єкта владних повноважень, підготовка відповіді на відзив, підготовка заяви з процесуальних питань тощо, представництво інтересів Клієнта у Вінницькому окружному адміністративному суді, Сьомому апеляційному адміністративному суді по справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішень суб`єкта владних повноважень.

Вартість правничої допомоги, передбаченої п.1.1 цього Договору, строки оплати визначається на підставі актів приймання-передачі наданих послуг, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Вартість однієї години роботи адвоката Бюро становить 900 (дев`ятсот) грн. за будь-який вид правничої допомоги Адвоката Бюро, яка надається на виконання цього Договору.

Кількість затрачених адвокатом Бюро годин зазначається в Акті приймання-передачі наданих послуг 2.3. Виконання зобов`язань Сторін за цим Договором підтверджується актом здачі - приймання наданих послуг, який складається Сторонами в довільній формі.

Згідно висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 09.04.2019 у справі №826/2689/15, надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.

У цьому випадку доказом понесення витрат позивача на правничу допомогу є квитанція №85 від 30.11.2020 року до договору про надання правової допомоги від 20.08.2020 року, що підтверджує оплату в розмірі 14700 грн за надані адвокатські послуги.

Як видно з Акту приймання - передачі наданих послуг №1 від 02.10.2020 року до Договору про надання професійної правничої допомоги в адміністративній справі від 20.08.2020 року, Клієнт, ОСОБА_1 та Адвокатське бюро «Віталія Загребельного» в особі директора Загребельного Віталія Васильовича, з іншої сторони, склали цей Акт про надання таких послуг.

Пунктом першим акту передбачено надання Адвокатом таких послуг:

- з`ясування Адвокатом Бюро всіх відомих Клієнту обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги ( 0,5 год. - 450 грн);

- аналіз Адвокатом Бюро чинного законодавства України, пошук та дослідження практики застосування відповідних норм права з метою визначення наявності фактичних та правових підстав для виконання доручення Клієнта. Надання Клієнту роз`яснень з правових питань, пов`язаних із справою (1 год. 900 грн);

- складення Адвокатом та підписання договору про надання правничої допомоги (0,5 год. - 450 грн);

- підготовка Адвокатом запиту на отримання публічної інформації від 21.08.2020 року, підготовка Адвокатом запиту на отримання публічної інформації від 03.09.2020 року (1 год. 900 грн);

- підготовка Адвокатом Бюро позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень суб`єкта владних повноважень (8 год. - 7200 грн);

- копіювання Адвокатом Бюро додатків до позовної заяви (0,5 год. - 450 грн);

- завірення Адвокатом Бюро додатків до позовної заяви (0,5 год. - 450 грн);

- Відправлення Адвокатом Бюро позовної заяви до суду (0,5 год. - 450 грн);

- Гонорар адвоката (1 год. - 3000 грн).

Відповідно до пункту 2 цього Акту, вартість послуг Бюро за цим Актом складає 14700,00 грн.

Вартість послуг, яка визначається Актами приймання-передачі наданих послуг, Клієнт сплачує Бюро в безготівковій формі в наступному порядку: 1) 10000,00 грн. - протягом ЗО (тридцяти) банківських днів наступних за днем підписання Акту; 2) 4700,00 грн. - протягом 30 (тридцяти) банківських днів наступних за днем проголошення Вінницьким окружним адміністративним судом судового рішення по справі.

Клієнт немає жодних претензій до якості наданих Бюро послуг. Після завершення розрахунків в повному обсязі Бюро не матиме жодних претензій до Клієнта (пункти 3-4 Акту).

Інформацію про надання зазначених в акті послуг, також містить Звіт від 02.10.2020 року про надання правничої допомоги за Договором про надання професійної правничої допомоги в адміністративній справі від 20.08.2020 року.

Надання вказаних адвокатських послуг повністю підтверджується матеріалами справи і, на думку суду, є доведеним, а витрати є фактичними і неминучими, їхній розмір - обґрунтованим.

З огляду на викладене, беручи до уваги обставини цієї справи, враховуючи значення справи для позивача, обсяг наданих адвокатом послуг та час, необхідний для їх надання, суд робить висновок про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 14700 грн, що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає задоволенню судові витрати, які підлягали сплаті та понесені позивачем у даній справі відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0312844- 5005-0228 від 26.06.2020 року, форми «Ф», яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 266.7 статті 266 ПК визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік в сумі 26575,75 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0312845- 5005-0228 від 26.06.2020 року, форми «Ф», яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 266.7 статті 266 ПК визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік в сумі 2364,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0312843- 5005-0228 від 26.06.2020 р., форми «Ф», яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 266.7 статті 266 ПК визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік в сумі 1018,21 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 840,80 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14700,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП -НОМЕР_5 , засоби зв`язку: НОМЕР_4 , адреса для листування: АДРЕСА_3 )

Відповідач - Головне управління ДПС у Вінницькій області (21028, м. Вінниця. Хмельницьке шосе, 7 код ЄДРПОУ - 43142454)

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар