Рішення № 93999531, 05.01.2021, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

05 січня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/1064/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренко Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРІМ МЕЙКЕРС",

вул. Шота Руставелі, б.38, к. 12, м. Київ, 01033

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Сенько Катерини Іванівни

АДРЕСА_1

про стягнення 6490,73 грн.

Учасники справи не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 6490,73 грн, в тому числі 4286,92 грн основного боргу, 141,46 грн 3% річних, 776,27 грн пені та 1286,08 грн штрафу за неналежне виконання умов договору поставки № 08/19-5 Ки від 14.08.2019.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.11.2020 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 927/1064/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Також вказаною ухвалою зобов`язано відповідача на підставі ст. 165 Господарського процесуального кодексу України надати відзив на позовну заяву та докази на підтвердження своєї позиції не пізніше 15 календарних днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надіславши одночасно копію відзиву з доказами позивачу, а докази направлення надати суду.

Ухвалу про відкриття провадження у справі отримано позивачем 18.11.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 1400049902699.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі № 927/1064/20 від 11.11.2020, яка була направлена судом відповідачу рекомендованим листом, на адресу вказану у позовній заяві позивачем (вул. Родимцева, б.15, кв. 33, м. Чернігів, 14000) і яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась без вручення адресату з відміткою відділу поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

В силу статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Оскільки копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 11.11.2020 направлялась відповідачу на адресу, вказану в позовній заяві та ЄДР, і повернулась на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою", суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву.

У даному випадку судом також враховано, що інформація стосовно слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

За приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та відповідач не був позбавлений права та можливості також ознайомитись з ухвалою суду від 11.11.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відзиву на позов, заяв і клопотань від відповідача не надходило.

Враховуючи положення ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами в силу приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідачем не подано відзив на позов у встановлений судом строк без поважних причин.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

14.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДРІМ МЕЙКЕРС», (далі - Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Сенько К.І. (далі - Покупець) укладено договір поставки № 08/19-5Ки (далі - Договір, а.с. 10-13).

У відповідності до п. 1.1-1.2 Договору Постачальник зобов`язується поставляти товар відповідно до поданих Покупцем замовлень, а Покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість.

Конкретні кількість, ціна (вартість), асортимент, номенклатура товару, його часткове співвідношення за видами, марками визначається видатковими накладними на кожну поставку.

У відповідності до п. 5.1-5.4 Договору загальна сума цього Договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка товару.

Товар передається у власність (постачається) Покупцю партіями на підставі відповідних замовлень Покупця. Партією, за даним Договором, визнається товар, отриманий за однією накладною.

Ціна на товар формується в українській національній валюті - гривні та вказується в видатковій накладній, яка надається Постачальником Покупцю разом із партією Товару.

Оплата партії товару здійснюється Покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника на підставі виставленого Постачальником рахунка-фактури та/або накладної на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки товару. У випадку існування заборгованості Постачальника за іншими договорами, укладеними між Сторонами, Сторони мають право припинити зобов`язання по договору заліком зустрічних вимог відповідно до вимог чинного законодавства та оформлюють цей залік Угодою про залік зустрічних вимог, що стає невід`ємною частиною цього договору.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар по видатковій накладній № 17496 від 24.12.2019 на загальну суму з ПДВ 7286,92 грн (а.с. 40).

Дослідивши умови Договору поставки № 08/19-5Ки від 14.08.2019, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був оплатити отриманий товар в сумі 7286,92 згідно видаткової накладної № 17496 від 24.12.2019 грн до 23.01.2020 включно.

24.06.2020 позивачем було надіслано відповідачу письмову вимогу від 23.06.2020 № 54 в якій просив сплатити кредиторську заборгованість за поставлений товар за Договором в сумі 7286,92 грн, що підтверджується копіями: накладної № 0312408241717 від 24.06.2020, опису вкладення 0312408241717 від 24.06.2020 та фіскального чеку від 24.06.2020 на ім`я ФОП Сенько К.І. (а.с. 37-39).

В порушення умов Договору отриманий відповідачем товар за видатковою накладною № 17496 від 24.12.2019 був оплачений останнім з порушенням строку оплати передбаченим п. 5.4 Договору, а саме 13.07.2020 в сумі 1000,00 грн, 22.07.2020 в сумі 1000,00 грн, 28.07.2020 в сумі 1000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 41-45).

Враховуючи вищевикладене, сума заборгованості відповідача по видатковій накладній № 17496 від 24.12.2019 становить 4286,92 грн (сума яка підлягає до сплати 7286,92 грн - 3000,00 грн сплачених відповідачем).

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв`язку з невиконанням умов Договору відповідачем.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За своєю юридичною природою, укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконувались належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ст. 14 ГПК України).

Відповідач доказів оплати за отриманий товар в розмірі 4286,92 грн за видатковою накладною № 17496 від 24.12.2019, а також доказів, які спростовують наявність боргу в заявленому до стягнення розмірі, в ході розгляду даної справи до суду не надав.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача по стягненню з відповідача 4286,92 грн заборгованості за Договором є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 09.04.2012 у справі № 3-88гс11, від 27.04.2012 у справі № 3-24гс12 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17, від 09.07.2018 у справі № 903/647/17 та від 08.08.2018 у справі № 908/1843/17).

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 6.2 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання п. 5.4 Договору покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період виникнення заборгованості від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу та проценти за користування чужими грошовими коштами в розрахунку 3% річних, нарахованих на суму грошового зобов`язання за весь період такого користування. У разі, якщо затримка по оплаті товару становить більше 30 календарних днів, Покупець зобов`язаний додатково до пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання та процентів за користування грошовими коштами виплатити Постачальнику штраф у розмірі 30% від суми заборгованості.

Відповідно до п. 6.8 Договору, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання не припиняється протягом строку позовної давності.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 776,27 грн, 3% річних в розмірі 141,46 грн за період з 24.01.2020 по 30.10.2020 та 1286,08 грн штрафу за прострочення оплати за Договором згідно розрахунків, які містяться в позовній заяві.

Здійснивши перевірку розрахунків пені, штрафу та 3% річних, заявлених позивачем, судом встановлено, що зазначені суми останнім нараховані правомірно, у відповідності до умов Договору та вимог законодавства.

Таким чином, вимоги позивача по стягненню з відповідача пені у розмірі 776,27 грн, 3% річних в розмірі 141,46 грн та 1286,08 грн штрафу є правомірними і підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного позов задовольняється повністю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з огляду на те, що заявлений позов підлягає задоволенню в повному обсязі, позивачу за рахунок відповідача має бути відшкодований судовий збір у сумі 2102,00 грн, сплачений ним за подання даного позову.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 232-233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сенько Катерини Іванівни, АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРІМ МЕЙКЕРС", вул. Шота Руставелі, б.38, к. 12, м. Київ, 01033, код 37567185, 4 286,92 грн боргу, 776,27 грн пені, 1 286,08 грн штрафу, 141,46 грн 3% річних та витрати зі сплати судового збору у сумі 2 102 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 05.01.2021.

Суддя Ю.В. Федоренко