Ухвала суду № 93999398, 05.01.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"05" січня 2021 р.м. Харків Справа № 922/4252/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

розглянувши заяву Комунального закладу "Міська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа Олімпійського резерву" про забезпечення позову (вх.№ 51 від 04.01.2021) по справі

за позовом Комунального закладу "Міська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа Олімпійського резерву", м. Харків 3-я особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального мана Харківської міської ради, м. Харків до Фізичної особи-підприємця Сорока Катерина Сергіївна, м. Харків про розірвання договору та стягнення 9549,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальний заклад "Міська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа Олімпійського резерву" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Сорока Катерина Сергіївна (відповідач) згідно якої просить суд:

- розірвати договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4685 від 12.01.2012 року, укладений між Комунальним закладом "Міська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа Олімпійського резерву" (ЄДРПОУ 22704322) та Фізичною особою - підприємцем Сорока К.С (РНОКПП НОМЕР_1 ) та зобов`язати Фізичну особу - підприємця Сорока К.С (РНОКПП НОМЕР_1 ) звільнити нежитлові приміщення загальною площею 8,0 кв.м (далі - Майно), яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 55-Б та знаходиться на балансі КЗ "Міська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа Олімпійського резерву";

- стягнути з Фізичної особи-підприємця Сороки К.С. (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального закладу "Міська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа Олімпійського резерву" (ЄДРПОУ 22704322) 9 549, 22 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот сорок дев`ять грн. 22 коп.), з яких: 7 731,95 грн. - основна сума заборгованості за оренду приміщення; 262, 18 грн. - пеня у розмірі; 157,20 грн. - сума 3% річних; 487,27 грн. - плата за землю; 910,62 грн. - плата за утримання орендованого приміщення.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

04 січня 2021 року Комунальний заклад "Міська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа Олімпійського резерву" звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про забезпечення позову (вх.№ 51), згідно якої просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, на рахунку ФОП Сорока К.С. НОМЕР_2 НОМЕР_3 у АТ "КБ "ПриватБанк" в межах суми позову у розмірі 9549,22 грн. до набрання законної сили судовим рішенням, що буде мати характер остаточного.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказує, що у квітні 2020 року був здійснений останній розрахунок за лютий 2020 року після чого жодного платежу відповідно до умов договору здійснено не було, що може свідчити про відсутність оборотних коштів на рахунку відповідача або його небажання здійснювати розрахунки за договором. Існує реальна загроза, що навіть у разі ухвалення судом рішення на користь позивача воно може бути не виконане, оскільки відповідач може вивести кошти з рахунку, або іншим шляхом унеможливити виконання можливого рішення суду. В свою чергу у разі ведення відповідачем нормальної господарської діяльності сума позовних вимог не є занадто великою, та такою, що обтяжує або перешкоджає господарській діяльності відповідача.

Таким чином, на думку позивача, невжиття заходів забезпечення вищевказаного позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, з підстав які наведені у даній заяві.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення, в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів ст. ст. 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 15.01.2019 у справі № 915/870/18.

Суд зауважує, що в даному випадку, як підстава вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватись, чи може невжиття таких заходів істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заявником у поданій на розгляд суду заяві, обов`язково повинно бути надано докази наявності таких фактичних обставин, наприклад, вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. При цьому, якщо заявник буде посилатися тільки на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без відповідного обґрунтування, суд не бути вважати це достатньою підставою для задоволення заяви.

Натомість, у поданій на розгляд суду заяві про забезпечення позову викладені лише припущення заявника щодо ймовірності невиконання відповідачем рішення суду у даній справі, у зв`язку з наявністю у нього боргових зобов`язань.

Посилання позивача на те, що у квітні 2020 року відповідач здійснив останній розрахунок за лютий 2020 року після чого жодного платежу відповідно до умов договору здійснено не було, що може свідчити про відсутність оборотних коштів на рахунку відповідача або його небажання здійснювати розрахунки за договором, не є тією обставиною, яка свідчить про вчинення відповідачем навмисних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, як наслідок - неможливість чи істотне ускладнення в майбутньому виконання судового рішення у цій справі.

З огляду на викладене, дослідивши подану до суду заяву про забезпечення позову, суд вважає, що зазначені заявником обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позову саме у даній справі без застосування відповідних заходів забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заявником не обґрунтовано та не подано достатніх доказів на підтвердження того, яким чином не вжиття заходу забезпечення позову в майбутньому, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду за позовом заявника за умови його задоволення.

При цьому, суд наголошує, що у разі задоволення позову, виконання рішення суду може бути здійснено в примусовому порядку із застосуванням заходів примусового виконання рішень, передбачених законом.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості заяви Комунального закладу "Міська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа Олімпійського резерву" щодо необхідності вжиття відповідних заходів до забезпечення позову, ймовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, адекватності вимог заявника про забезпечення позову, з урахуванням збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, у зв`язку з чим у задоволенні поданої заяви необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Комунального закладу "Міська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа Олімпійського резерву" про забезпечення позову (вх.№ 51 від 04.01.2021) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 255 - 257 ГПК України, до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.

Ухвалу підписано 05.01.2021.

Суддя А.М. Буракова