Рішення № 93998782, 04.01.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.01.2021Справа № 910/15579/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Джамп" до товариства з обмеженою відповідальністю "Гіппо" про стягнення 332 153,28 грн.,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Джамп" (далі - ТОВ "Джамп") звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до умов укладеного між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Гіппо" (далі - ТОВ "Гіппо") договору поставки від 28 грудня 2018 року № 281218-03/1г, позивач поставив відповідачу передбачений цією угодою товар. Оскільки ТОВ "Гіппо" оплату поставленого товару здійснило лише частково, заборгувавши таким чином ТОВ "Джамп" 259 456,48 грн., позивач, посилаючись на статті 549, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 193, 198, 222, 256 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача на його користь вищевказану суму боргу, а також 61 748,12 грн. - пені, 7 911,70 грн. - трьох процентів річних, 3 036,98 грн. - інфляційних втрат, нарахованих у зв`язку з несвоєчасним проведенням розрахунків

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 жовтня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

28 жовтня 2020 року через загальний відділ канцелярії суду позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 13 жовтня 2020 року подано документи для усунення недоліків позовної заяви. Крім того, у зазначеній заяві ТОВ "Джамп" про усунення недоліків, містилася заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача, зокрема, 5 024,99 грн. інфляційних втрат. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

У зв`язку з наведеними обставинами ухвалою Господарського суду міста Києва від 2 листопада 2020 року вищенаведену позовну заяву ТОВ "Джамп" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/15579/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 2 листопада 2020 року про відкриття провадження у справі № 910/15579/20 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 01042, місто Київ, провулок Новопечерський, будинок 19/3, корпус 2, кабінет 33.

Відповідно до частини 3 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами пункту 3 частини 6 статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Копія вищенаведеної ухвали Господарського суду міста Києва від 2 листопада 2020 року була отримана уповноваженим представником відповідача 9 листопада 2020 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення цього судового відправлення.

Проте ТОВ "Гіппо" у встановлений строк відзиву на позов не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на те, що ТОВ "Гіппо" належним чином було повідомлене про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2018 року між ТОВ "Гіппо" та ТОВ "Джамп" був укладений договір поставки № 281218-03/1г, за умовами якого останнє взяло на себе обов`язок передати відповідачу у власність товар згідно з його замовленнями, а останній - прийняти і своєчасно оплатити цей товар на умовах даного правочину.

Зазначений договір підписаний уповноваженими представниками його сторін, з урахуванням підписаного між сторонами протоколом узгодження розбіжностей від цієї ж дати, а також скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

Відповідно до пункту 1.2 цієї угоди поставка товару здійснюється на підставі накладних згідно з замовленням покупця, які є невід`ємною частиною договору.

Загальна вартість даного договору становить суму всіх накладних на відпуск товару, виписаних протягом терміну дії даного договору (пункт 1.3 договору).

Згідно з пунктом 3.1 цієї угоди асортимент та кількість товару погоджуються сторонами в замовленні і зазначаються у накладних відповідно до погодженого сторонами замовлення. Постачальник зобов`язався дотримуватися відповідності позицій товару в накладній позиціям у замовленні. Кожне замовлення повинно бути оформлено окремою накладною.

Пунктом 4.3 договору визначено, що передача товару постачальником і приймання покупцем по назві, асортименту, кількості й ціні здійснюються на підставі відповідної накладної і тільки відповідно до замовлень покупця.

Постачальник зобов`язується поставляти (передавати у власність покупця) товари за цінами, зазначеними у специфікації, затвердженій сторонами. Ціна товару в специфікації повинна вказуватись як з ПДВ, так і без ПДВ, а також зазначатися у гривнях та включати не більше 2-х знаків після коми (пункт 5.1 договору).

Відповідно до пункту 9.1 даного правочину він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання. Дія договору продовжується на 1 рік, якщо жодна із сторін не заявить письмово про його розірвання не пізніше, ніж за 5 днів до закінчення дії договору.

З огляду на відсутність у матеріалах справи доказів письмового повідомлення будь-якою стороною договору про його розірвання в порядку, передбаченому пунктом 9.1 договору, суд дійшов висновку, що договір поставки від 28 грудня 2018 року № 281218-03/1г був чинним у спірний період.

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору позивач згідно з накладними від 9 квітня 2019 року № 1262, від 16 квітня 2019 року № 2279, від 23 квітня 2019 року № 3831, від 7 травня 2019 року № 751, від 14 травня 2019 року № 1847, від 21 травня 2019 року № 3009, від 12 вересня 2019 року № 1961, від 26 вересня 2019 року № 4831, від 29 жовтня 2019 року № 5356, поставив відповідачу товар на загальну суму 267 128,44 грн., що був частково оплачений останнім на суму 7 671,96 грн.

З огляду на зазначене, сума боргу за поставлений товар, з урахуванням часткових оплат, здійснених ТОВ "Гіппо", становить 259 456,48 грн., що також підтверджується підписаним між сторонами актом звіряння взаємних розрахунків за грудень 2019 року.

Також 21 серпня 2020 року позивачем на адресу відповідача направлялася претензія про погашення вищезазначеної заборгованості, яка залишилася без відповіді та задоволення.

Всупереч положенням вищенаведеного правочину відповідач взятий на себе обов`язок по оплаті вартості поставленого йому товару належним чином не виконав, заборгувавши таким чином ТОВ "Джамп" 259 456,48 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача в розмірі 259 456,48 грн. за договором поставки від 28 грудня 2018 року № 281218-03/1г, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до ТОВ "Гіппо" у частині стягнення з останнього вказаної суми основного боргу.

Також у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 61 748,12 грн., з яких: 9 648,02 грн. - пеня, нарахована за видатковою накладною від 9 квітня 2019 року № 1262 за період з 25 травня 2019 року по 18 серпня 2020 року, 11 325,80 грн. - пеня, нарахована за видатковою накладною від 16 квітня 2019 року № 2279 за період з 1 червня 2019 року по 18 серпня 2020 року, 9 818,23 грн. - пеня, нарахована за видатковою накладною від 23 квітня 2019 року № 3831 за період з 8 червня 2019 року по 18 серпня 2020 року, 946,37 грн. - пеня, нарахована за видатковою накладною від 7 травня 2019 року № 751 за період з 22 червня 2019 року по 18 серпня 2020 року, 7 783,09 грн. - пеня, нарахована за видатковою накладною від 14 травня 2019 року № 1847 за період з 29 червня 2019 року по 18 серпня 2020 року, 7 407,35 грн. - пеня, нарахована за видатковою накладною від 21 травня 2019 року № 3009 за період з 6 липня 2019 року по 18 серпня 2020 року, 3 538,88 грн. - пеня, нарахована за видатковою накладною віл 12 вересня 2019 року № 1961 за період з 28 жовтня 2019 року по 18 серпня 2020 року, 6 680,34 грн. - пеня, нарахована за видатковою накладною від 26 вересня 2019 року № 4831 за період з 11 листопада 2019 року по 18 серпня 2020 року, 4 600,04 грн. - пеня, нарахована за видатковою накладною від 29 жовтня 2019 року за період з 14 грудня 2019 року по 18 серпня 2020 року.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.2.1 договору передбачено, що за порушення термінів розрахунків, передбачених пунктом 5.4 даного правочину, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

У той же час суд звертає увагу на положення частини 6 статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів, які свідчать про встановлення законом чи укладеним між сторонами договором більш тривалого строку нарахування цієї штрафної санкції, ніж встановлений частиною 6 статті 232 ГК України, суд дійшов висновку про те, що нараховування пені по кожній видатковій накладній за кожен день прострочення має припинитися через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом здійснено перерахунок пені, та встановлено, що стягненню з відповідача підлягає 38 132,18 грн. пені, з яких: 5 244,96 грн. - пеня, нарахована за видатковою накладною від 9 квітня 2019 року № 1262 за період з 25 травня 2019 року по 25 листопада 2019 року, 6 232,84 грн. - пеня, нарахована за видатковою накладною від 16 квітня 2019 року № 2279 за період з 1 червня 2019 року по 1 грудня 2019 року, 5 498,85 грн. - пеня, нарахована за видатковою накладною від 23 квітня 2019 року № 3831 за період з 8 червня 2019 року по 8 грудня 2019 року, 546,22 грн. - пеня, нарахована за видатковою накладною від 7 травня 2019 року № 751 за період з 22 червня 2019 року по 22 грудня 2019 року, 4 557,55 грн. - пеня нарахована за видатковою накладною від 14 травня 2019 року № 1847 за період з 29 червня 2019 року по 29 грудня 2020 року, 4 422,87 грн. - пеня нарахована за видатковою накладною від 21 травня 2019 року № 3009 за період з 6 липня 2019 року по 6 січня 2020 року, 2 660,01 грн. - пеня нарахована за видатковою накладною віл 12 вересня 2019 року № 1961 за період з 28 жовтня 2019 року по 28 квітня 2020 року, 5 138,72 грн. - пеня нарахована за видатковою накладною від 26 вересня 2019 року № 4831 за період з 11 листопада 2019 року по 11 травня 2020 року, 3 830,66 грн. - пеня нарахована за видатковою накладною від 29 жовтня 2019 року № 5356 за період з 14 грудня 2019 року по 14 червня 2020 року.

Разом із тим, у задоволенні вимог ТОВ "Джамп" про стягнення з відповідача пені у розмірі 23 615,94 грн. слід відмовити.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати поставленого йому товару, позивач, з урахуванням його заяви про збільшення позовних вимог, також просив суд стягнути з ТОВ "Гіппо" 7 911,70 грн. трьох процентів річних та 5 024,99 грн. інфляційних втрат, нарахованих згідно з наданим ТОВ "Джамп" розрахунком.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлений ТОВ "Джамп" до стягнення розмір інфляційних втрат є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми цієї компенсаційної виплати підлягає задоволенню.

Водночас судом здійснено перерахунок трьох процентів річних та встановлено, що стягненню з відповідача підлягає 7 888,73 грн. трьох процентів річних, з яких: 1 142,99 грн. - три проценти річних, нараховані за видатковою накладною від 9 квітня 2019 року № 1262 за період з 25 травня 2019 року по 17 серпня 2020 року, 1 349,90 грн. - три проценти річних, нараховані за видатковою накладною від 16 квітня 2019 року № 2279 за період з 1 червня 2019 року по 17 серпня 2020 року, 1 177,59 грн. - три проценти річних, нараховані за видатковою накладною від 23 квітня 2019 року № 3831 за період з 8 червня 2019 року по 17 серпня 2020 року, 115,03 грн. - три проценти річних, нараховані за видатковою накладною від 7 травня 2019 року № 751 за період з 22 червня 2019 року по 17 серпня 2020 року, 952,73 грн. - три проценти річних, нараховані за видатковою накладною від 14 травня 2019 року № 1847 за період з 29 червня 2019 року по 17 серпня 2020 року, 913,44 грн. - три проценти річних, нараховані за видатковою накладною від 21 травня 2019 року № 3009 за період з 6 липня 2019 року по 17 серпня 2020 року, 512,01 грн. - три проценти річних, нараховані за видатковою накладною віл 12 вересня 2019 року № 1961 за період з 28 жовтня 2019 року по 17 серпня 2020 року, 991,03 грн. - три проценти річних, нараховані за видатковою накладною від 26 вересня 2019 року № 4831 за період з 11 листопада 2019 року по 17 серпня 2020 року, 734,01 грн. - три проценти річних, нараховані за видатковою накладною від 29 жовтня 2019 року № 5356 за період з 14 грудня 2019 року по 17 серпня 2020 року.

У задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 22,97 грн. трьох процентів річних слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

За приписами частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин вимоги ТОВ "Джамп" підлягають частковому задоволенню.

Водночас відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гіппо" (01042, місто Київ, провулок Новопечерський, будинок 19/3, корпус 2, кабінет 33; ідентифікаційний код 32650231) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Джамп" (61071, місто Харків, провулок Новожанівський, будинок 11; ідентифікаційний код 31152349) 259 456 (двісті п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят шість) грн. 48 коп. основного боргу, 38 132 (тридцять вісім тисяч сто тридцять дві) грн. 18 коп. пені, 5 024 (п`ять тисяч двадцять чотири) грн. 99 коп. інфляційних втрат, 7 888 (сім тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 73 коп. трьох процентів річних, а також 4 657 (чотири тисячі шістсот п`ятдесят сім) грн. 54 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 4 січня 2021 року.

Суддя Є.В. Павленко