Рішення № 93994823, 29.12.2020, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

29 грудня 2020 рокуСправа №451/238/18 Провадження № 2/451/79/20

Радехівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Сахаревич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Радехів цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

встановив:

19 лютого 2018 року Публічне Акціонерне Товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В позовній заяві зазначає, що відповідно до укладеного договору № E/G1344 від 21.01.2008 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» зобов`язався надати Відповідачу-1 кредит у розмірі 30000,00 грн. на термін до 21.01.2013 р., а Відповідач-1 зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Відповідно договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Відповідач-1 повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Згідно договору у випадку порушення зобов`язань за кредитним договором, Відповідач-1 сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 30000,00 грн. Відповідач-1 свої зобов`язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому Договором порядку та строки.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором Відповідач-1 станом на 06.12.2017 року має заборгованість у розмірі 106000,00 гривень, яка складається з 21851 гривень 75 копійок - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 72698 гривень 85 копійок - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 11449 гривень 40 копійок - заборгованість за пенею, за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

В забезпечення виконання зобов`язання за Договором E/G1344 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та фізичними особами (відповідачами по справі) було укладено договір поруки, укладеним з поручителем ОСОБА_2 (Відповідач-2) в забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договором Відповідача-1.

Просить винести рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на їх користь згадану вище заборгованість у розмірі - 106000,00 гривень та стягнути солідарно судові витрати.

20 липня 2018 року до суду надійшов лист голови Правління банку, з якого вбачається, що з 21.05.2018 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» змінило назву на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»). В зв`язку в цим просить суд по всіх справах, у яких розгляд не завершено, вказувати нову назву банку (а.с.91-91 зворот).

21 листопада 2018 року автоматизованою системою документообігу суду Д-3 судді Семенишин О.З. передані згадані вище матеріали справи, для розгляду (а.с.47).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, на відеоконференцзв`язок не вийшов, в матеріалах справи наявна заява про розглядж справи без участі представника (а.с.4 зворот).

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності (а.с.142).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином (а.с.92). В своїх поясненнях від 13.11.2019 року просив застосувати позовну давність до вимог позивача про стягнення заборгованості та відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення солідарно з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором (а.с.93-95).

Дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд встановив, що 21.01.2008 року між сторонами укладено договір № E/G 1344, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 30 000,00 (тридцять тисяч) гривень (а.с.13-17).

Водночас, 21.01.2008 року між АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 , було укладено договір поруки №1, згідно якого ОСОБА_2 (Поручитель) поручився перед позивачем за належне виконання ОСОБА_1 обов`язків (зобов`язань), що виникають із кредитного договору № E/G 1344 від 21.01.2008 року (а.с.18).

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість станом на 06.12.2017 року становить у розмірі 106000,00 гривень, яка складається з 21851 гривень 75 копійок - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 72698 гривень 85 копійок - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 11449 гривень 40 копійок - заборгованість за пенею (а.с.6- 8-зворот).

Відповідно до повідомлення в погашенні заборгованості за кредитним договором за № 30.1.0.0/2 від 13.11.2017 р., АТ КБ «ПриватБанк» зверталася до боржника - ОСОБА_1 та поручителя - ОСОБА_2 , з вимогами щодо необхідності дотримання умов кредитного договору та договору поруки, та погашення простроченої заборгованості (а.с.9-12 зворот).

17.05.2010 року Радехівським районним судом Львівської області у справі №2-50/10 було винесено рішення, яке набрало законної сили, відповідно до якого позов ПАТ КБ «ПриватБанк» було задоволено і в рахунок погашення заборгованості за договором № E/G 1344 від 21.01.2008 року звернуто стягнення шляхом вилучення майна, належного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , жительці АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , жителю АДРЕСА_1 , а саме - меблевий гарнітур (прихожа: шафа-купе, тумба, дві настінні полички, комод для взуття) 2007р.в.; телефонний стіл, колір темно-коричневий, 2007р.в.; газетниця, колір темно-коричневий, 2007р.в.; телевізор SAMSUNG CS-F5R сер-№39ТТ802918М, 2005р.в.; м`який куток, колір бежевий, 2006р.в.; софа, колір бежевий, 2006р.в.; журнальний стіл, скляний (2шт.), 2006р.в.; стіл під телевізор, колір темно-коричневий, 2006р.в.; телевізор рідкокристалічний SAMSUNG CS32581В, сер.№АН9У38ЕЕ833575Н, 2007р.в.; м`яка частина, колір світло-коричневий (куток розкладний), 2006р.в.; меблевий гарнітур (шафа-купе+комп`ютерний стіл) колір світло-коричневий, 2007р.в.; телевізор PANASONIK TS-2ІРМ50К, сер.№ТВМАG0963, 2005р. в. р комп`ютер Pentium IV, монітор LG Flatrol LI752ТR (плоский) , колонки GEMBRIO 2007р.в.; посудомийна машина FRISTON LL 2006р.в.; газова плита Masterccook, 2007р.в.; витяжка Masterccook, 2007р.в.; мікрохвильова піч-гриль KENWOOD CG-AL28, сер. №0601005699А, 2006р.в.; кухонний гарнітур (6 секцій, стіл), колір сріблясто-сірий, 2005р.в.; холодильник АТЛАНТ, двохкамерний, 2006р. в.; пральна машина ARDO TL8І0Е Easy Logik, 2006р. в.; газовий котел DANKO, 2005р. в.; бойлер ROUNDGLASSLINED, 200л 2005р. в.; меблевий гарнітур для ванної кімнати (дзеркало,шафка,тумба з умивальником) колір білий,2007р.в. лікувальна лампа BIORTRON BR RO ZEPTER серії№023-0514,2007 р.в., блендер ZEPTER.2006 р.в., комп`ютер Intel Celeron 2.0., монітор LG Flatron 710 PH.колонки Sven 2*18 but, Клавіатура SP,2005 р.в., апарат для вакуумної упаковки продуктів VGM-017-P Vacsy. серії№1007-2127, 2007 р.в., передати його в заклад Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк». На майно, належне ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , жительці АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , жителю АДРЕСА_1 , а саме - меблевий гарнітур (прихожа: шафа-купе, тумба, дві настінні полички, комод для взуття) 2007 р.в.; а саме - меблевий гарнітур (прихожа: шафа-купе, тумба, дві настінні полички, комод для взуття) 2007 р.в.; телефонний стіл, колір темно-коричневий, 2007р.в.; газетниця, колір темно-коричневий, 2007р.в.; телевізор SAMSUNG CS-F5R сер-№39ТТ802918М, 2005р.в.; м`який куток, колір бежевий, 2006р.в.; софа, колір бежевий, 2006р.в.; журнальний стіл, скляний (2шт.), 2006р.в.; стіл під телевізор, колір темно-коричневий, 2006р.в.; телевізор рідкокристалічний SAMSUNG CS32581В, сер.№АН9У38ЕЕ833575Н, 2007р.в.; м`яка частина, колір світло-коричневий (куток розкладний), 2006р.в.; меблевий гарнітур (шафа-купе+комп`ютерний стіл) колір світло-коричневий, 2007р.в.; телевізор PANASONIK TS-2ІРМ50К, сер.№ТВМАG0963, 2005р. в. р комп`ютер Pentium IV, монітор LG Flatrol LI752ТR (плоский) , колонки GEMBRIO 2007р.в.; посудомийна машина FRISTON LL 2006р.в.; газова плита Masterccook, 2007р.в.; витяжка Masterccook, 2007р.в.; мікрохвильова піч-гриль KENWOOD CG-AL28, сер. №0601005699А, 2006р.в.; кухонний гарнітур (6 секцій, стіл), колір сріблясто-сірий, 2005р.в.; холодильник АТЛАНТ, двохкамерний, 2006р. в.; пральна машина ARDO TL8І0Е Easy Logik, 2006р. в.; газовий котел DANKO, 2005р. в.; бойлер ROUNDGLASSLINED, 200л 2005р. в.; меблевий гарнітур для ванної кімнати (дзеркало, шафка, тумба з умивальником) колір білий,2007р.в. лікувальна лампа BIORTRON BR RO .ZEPTER серії№023-0514,2007 р.в. блендер ZEPTER.2006 р.в., комп`ютер. Intel Celeron 2.0.,монітор LG Flatron 710 PH.колонки Sven 2*18 but. Клавіатура SP,2005 р.в., апарат для вакуумної упаковки продуктів VGM-017-P Vacsy. Серії№1007-2127,2007звернути стягнення шляхом його безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання ПАТ КБ «ПриватБанк» договору купівлі-продажу від імені ОСОБА_1 . Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судові витрати в сумі 549,31 грн. (а.с.78-80,116-117).

23.09.2010 року Радехівський районний суд Львівської області видав виконавчий лист №2-50, на підставі якого було відкрито виконавче провадження №21722272 (а.с.82-84, 98-100,118-118 зворот).

Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.12.2010 року, старшим державним виконавцем Боруцькою І.В. закінчено виконавче провадження з примусового виконання за виконавчим листом №2-50 від 23.09.2010 року на підставі п.8 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження». Майно передано стягувачу згідно акту передачі майна від 27.12.2010 р. (а.с.119-120).

Судом встановлено обгрунтованість заяви представника відповідача щодо спливу строку позовної давності для звернення позивача до суду за захистом його порушених прав.

Так, згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки кредитний договір є двостороннім договором, то права й обов`язки виникають у кожного контрагента.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із частиною четвертою статті 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Згідно зі статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу строку давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі статтею 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Кредитний Договір було підписано 21.01.2008 року.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (ст.ст. 530, 631 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Сторонами - відповідачами у спорі заявлено вимогу про застосування позовної давності.

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина перша статті 259 ЦК України).

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до п.1.3 кредитного договору № E/G 1344 від 21.01.2008 року, термін повернення кредиту і окремих частин - Траншів кредиту, встановлюється договором про видачу Траншів кредиту, а також графіками погашення кредиту, відсотків і винагороди, що є невід`ємними додатками до договорів про видачу Траншів, але не пізніше 21.01.2013 року.

Згідно п.6.8 кредитного договору № E/G 1344 від 21.01.2008 року, термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 7 років.

В матеріалах справи відсутній договір про збільшення строку позовної давності за домовленістю сторін в якому наявні підписи відповідачів.

17.05.2010 року Радехівським районним судом Львівської області у справі №2-50/10 було винесено рішення, яке набрало законної сили, відповідно до якого позов ПАТ КБ «ПриватБанк» було задоволено і в рахунок погашення заборгованості за договором № E/G 1344 від 21.01.2008 року звернуто стягнення шляхом вилучення майна, належного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В постанові Великої Палати Верховного Суду України від 04.07.2018 р. №310/11534/13-ц, зазначено, що після звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту, незалежно від способу такого стягнення, змінюється порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти припиняється.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що Банк достроково звернувшись до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення за кредитним договором № E/G 1344 від 21.01.2008 року, і рішенням суду від 17.05.2010 року звернуто стягнення, тобто 17 травня 2010 року настав строк виконання договору в повному обсязі.

Верховний суд у постанові від 14.01.2020 р. у справі № 908/1506/17 зробив висновок, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення ст. 509,526,599 ЦК України. Адже інститут забезпечення виконання зобов`язання спрямований на підвищення гарантій забезпечення майнових інтересів сторін договору, належного його виконання, а також усунення можливих негативних наслідків неналежного виконання зобов`язань взятих на себе боржником, а тому за наявності рішення про звернення стягнення не буде вважатися подвійним стягненням задоволення вимог кредитора про стягнення заборгованості за основним зобов`язанням у непогашеній частині.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Щодо пред`явлення позивачем вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за договором поруки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України). Натомість, календарна дата або вказівка на подію, яка має неминуче настати, є терміном (частина друга статті 252 ЦК України).

Умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов`язань за основним договором, не встановлюють строк припинення поруки у розумінні статті 251 ЦК України. Тому має застосовуватися припис частини четвертої статті 559 цього кодексу у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, про припинення поруки, якщо кредитор протягом щести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явив вимоги до поручителя (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 2-1169/11).

Строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові у позові. Цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати.

З огляду на вищевказане, враховуючи зумовлене цим припинення права кредитора вимагати у поручителя виконання забезпеченого порукою зобов`язання, застосоване у другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення «пред`явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання як умови чинності поруки, слід розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Це твердження не позбавляє кредитора можливості пред`явити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду лише протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання (висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-662пс15).

Оскільки банк скористався правом на дострокове повернення кредитних коштів та змінив строк дії основного зобов`язання у зв`язку із зверненням до суду в 2010 році, то порука також припинилась на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України.

Верховний суд України 16.11.2016 у справі за № 6-2469цс16 зробив правовий висновок посилаючись на практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема, суд вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі за текстом - Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, № 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; п. 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст.ст. 12, 81 ЦПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Вочевидь, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не міг не знати про порушення свого права на отримання від відповідача заборгованості за кредитним договором від самого початку прострочення обов`язкових платежів, окрім цього Банк скористався правом на дострокове повернення кредитних коштів та змінив строк дії основного зобов`язання, у зв`язку із зверненням до суду в 2010 році.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею боргу або іншого обов`язку, в силу ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати понесені позивачем, не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,258-259,263-265,279 ЦПК України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Рішення суду виготовлдено в нарадчій кімнаті 29 грудня 2020 року.