
Справа №760/20784/20
Провадження №3/760/8855/20
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2020 року м. Київ
Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., за участю секретаря Хліменкової А.Л., представника Київської митниці Держмитслужби Юрківа В.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Київської митниці Держмитслужби про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ); ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, м. Харків,який зі слів пасажира проживає: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 03.09.2015 р., орган що видав 3603, запис № 1992011-01234, персональний номер НОМЕР_2 , у зв`язку з порушенням митних правил, передбачених ст.471 МК України,-
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до протоколу 1425/10000/20 про порушення митних правил від 23.08.2020, вбачається, 23.08.2020 о 08 год. 50 хвилин під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянин України ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), який прилетів до України з ОАЕ, м. Дубай, рейсом PS 374, літаком а/к «МАУ», своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч.5 ст.366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, тобто своїми діями засвідчив факти, що мають юридичне значення. «Зелений коридор» призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товарів в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
Перетин пасажиром «зеленої лінії», згідно Наказу Міністерства Фінансів України № 671 від 03.08.2018р. «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті», яка позначає початок «зеленого коридору», вказує, що для проходження митного контролю ним обрано «зелений коридор», і декларування здійснюється шляхом вчинення дій. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю.
Під час проведення вибіркового митного контролю багажу громадян на каналі «зелений коридор» залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», після перетину громадянином України ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) «зеленої лінії», яка позначає початок зони спрощеного митного контролю «зелений коридор» на запитання інспектора митниці про наявність товарів, що підлягають письмовому декларуванню, пасажир заявив, що має 2 особисті мобільні телефони та 2 нові мобільні телефони. Під час здійснення митного контролю в ручній поклажі громадянина України ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) були виявлені 2 нових мобільних телефона: «Samsung » Galaxy Note 20 Ultra LTE, 256GB, Mystic Bronze та «Samsung » Galaxy Note 20 Ultra LTE, 256GB, Mystic White.
Крім цього в пасажира були наявні 2 б/в мобільні телефони, а саме: 1 б/в мобільний телефон ТМ «Samsung » та 1 б/в мобільний телефон ТМ Galaxy Note 20 Ultra LTE, 256GB, Black.
Загальна вартість 2 нових мобільних телефонів «Samsung » Galaxy Note 20 Ultra LTE, 256GB, Mystic Bronze та «Samsung » Galaxy Note 20 Ultra LTE, 256GB, Mystic White, згідно чеків №№ SH00000121002202008000287 від 17.08.2020, SH00000121002202008000287 від 17.08.2020 складає 8998.02 дирхам ОАЄ , що становить - 2083 євро ( згідно курсу НБУ на 23.08.2020 р. , де 1 дирхам ОАЄ - 7.536 гривень).
Даний товар переміщувався у ручній поклажі пасажира (без ознак приховування).
Пасажиру було пропущено 2 мобільні телефони - 2 б/в мобільні телефони, а саме: телефон ТМ «Samsung » та 1 б/в мобільний телефон ТМ Galaxy Note 20 Ultra LTE, 256GB, Black, як його особисті речі
З частини фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро, а саме 35254,79 грн. громадянином було сплачено митні платежі у сумі 11281,53 грн. за уніфікованою митною квитанцією МД-1 серія РА № 234409 від 23.08.2020 р.
На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «зеленої лінії» для отримання довідкової інформації в інформаційній зоні та роз`яснення митних правил та порядку використання двоканальної системи до інспектора митниці не звертався.
Таким чином громадянин України ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), своїми діями, під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.
Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.
Даний протокол складено на місці виявлення правопорушення в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль».
Представник Київської митниці Держмитслужби у судовому засіданні пояснив, що гр. ОСОБА_1 порушив митні правила, у зв`язку з чим відносно останнього складено протокол про порушення митних правил №1425/10000/20 за ст.471 МК України. Протокол підтримав в повному обсязі та просив гр. ОСОБА_1 визнати винним за порушення митних правил, передбачених ст.471 МК України.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про день, час та місце судового засідання. Причини неявки суду не відомі.
Враховуючи вимоги ст.526 МК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.
Згідно ч.1 ст.485 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Судом встановлено, що 23.08.2020 о 08 год. 50 хвилин під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянин України ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), який прилетів до України з ОАЕ, м. Дубай, рейсом PS 374, літаком а/к «МАУ», своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор».
Під час проведення вибіркового митного контролю багажу громадян на каналі «зелений коридор» залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», після перетину громадянином України ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) «зеленої лінії», яка позначає початок зони спрощеного митного контролю «зелений коридор» на запитання інспектора митниці про наявність товарів, що підлягають письмовому декларуванню, пасажир заявив, що має 2 особисті мобільні телефони та 2 нові мобільні телефони. Під час здійснення митного контролю в ручній поклажі громадянина України ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) були виявлені 2 нових мобільних телефона: «Samsung » Galaxy Note 20 Ultra LTE, 256GB, Mystic Bronze та «Samsung » Galaxy Note 20 Ultra LTE, 256GB, Mystic White.
Крім цього в пасажира були наявні 2 б/в мобільні телефони, а саме: 1 б/в мобільний телефон ТМ «Samsung » та 1 б/в мобільний телефон ТМ Galaxy Note 20 Ultra LTE, 256GB, Black.
Даний товар переміщувався у ручній поклажі пасажира (без ознак приховування).
Відповідно до положень ст.486 МК України та ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з приписами ст.489 МК України та ст.289 КУпАП, при розгляді справи підлягають з`ясуванню: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують її відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.366 МК України, митний контроль товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України громадянами здійснюється за двоканальною системою.
Згідно ч.1 цієї статті, двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.
Відповідно до п.4, п.5 ст.366 МК України, громадянин самостійно обирає «зелений коридор» або «червоний коридор» для проходження митного контролю.
Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Своїми діями пасажир - порушив встановлений Митним кодексом України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме, обравши формою проходження митного контролю - проходження через «зелений коридор», перемістив товари в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
З протоколу опитування в справі про порушення митних правил 1425/10000/20 від 23.08.2020 вбачається, що ОСОБА_1 вину у вчиненні порушених митних правил визнає та зазначає, що це сталося не навмисно, через незнання правил митного законодавства України.
Водночас, вирішуючи питання про накладення на гр. ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суддя виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.466 МК України, адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.
Частиною 1 ст.487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Стаття 33 КУпАП визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до санкції ст.471 МК України, вчинення порушення митних правил передбаченого диспозицією даної норми, тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.
Так, відповідно до ч.1 ст.1 МК України, законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
В той же час, згідно з ч.2 ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до положень ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм правом. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошує, що держава при конфіскації майна зобов`язана додержуватися, зокрема третього критерію правомірності позбавлення майна (балансу інтересів), визначеного ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 09.06.2005 у справі «Бакланов проти Російської Федерації»; від 24.03.2005 у справі «Фрізен проти Російської Федерації»; від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України»; від 06.11.2008 у справі «Ізмайлов проти Російської Федерації»; від 23.09.1982 у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов`язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується обставин кожної конкретної справи, а тому повинен бути встановлений щодо кожного конкретного суб`єкта у кожній справі на підставі безпосередньо з`ясованих обставин і фактів.
Виходячи з наведених положень закону та з урахуванням обставин справи суддя вважає, що в якості основного стягнення до гр. ОСОБА_1 підлягає застосуванню штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Закон не містить застережень щодо можливості іншого порядку переміщення предметів, щодо яких встановлено заборону чи обмеження.
Разом з тим, нові речі до ввезення в Україну не заборонені та не обмежені, тому конфіскації не підлягають.
Товари не вилучались. З частини вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро на одну особу громадянин ОСОБА_1 сплатив митні платежі за квитанцією МД-1 РА № 234409 від 23.08.2020 у сумі 11281,53 грн.
За таких обставин, вбачається за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також стягненню з ОСОБА_1 на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 420 гривні 40 копійок.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 33, 265, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.3, 196, 197, 366, 370, 374, 466, 471, 485-487, 495, 527 Митного кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Громадянина України ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ); ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, м. Харків,який зі слів пасажира проживає: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 03.09.2015 р., орган що видав 3603, запис № 1992011-01234, персональний номер НОМЕР_2 визнати винним у порушенні митних правил, передбачених ст.471 Митного Кодексу України.
Застосувати до гр. ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ); ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1700 грн, який необхідно сплатити на наступні реквізити: Отримувач: Управління Державної казначейської служби України у Солом`янському районі; Код ЄДРПОУ отримувача: 38050812; МФО: 899998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р № UA568999980313040106005026010, призначення платежу: номер справи про ПМП №, П.І.Б. (порушника).
Стягнути з гр. ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ); ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп., які підлягають сплаті на наступні реквізити: УК у Солом`янському районі/Солом`янський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA388999980313181206000026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова пред`являється до виконання протягом трьох місяців.
Суддя - Г.О. Козленко
Судове рішення № 93994559, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 25.09.2020. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 760/20784/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: