Рішення № 93994237, 24.12.2020, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/1533/20

Провадження № 2-а/438/26/2020

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 грудня 2020 року суддя Бориславського міського суду Львівської області Слиш А.Т., розглянувши в м. Бориславі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського Оріхівського відділення поліції Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Запорізькій області старшого сержанта поліції Трюхана Дмитра Сергійовича, Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Патяк А.С. в інтересах позивача звернувся в суд з позовом, в якому просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 3360999 від 30 жовтня 2020 року, винесену поліцейським Оріхівського відділення поліції Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшим сержантом поліції Трюханом Д.С., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП, провадження в справі - закрити; стягнути на користь позивача з відповідача Головного управління Національної поліції в Запорізькій області судові витрати, а саме сплачену позивачем суму судового збору в розмірі 420 грн 40 коп; судовий розгляд справи провести без присутності позивача та його представника.

В обґрунтування позову вказав, що з оскаржуваною постановою він не погоджується, інкриміноване адміністративне правопорушення позивач не скоював. Вважає, що вказана постанова є незаконною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Згідно з оскаржуваною постановою, позивач, начебто, порушив вимоги п. 31.3 «а» ПДР України, а саме «30.10.2020 о 15-11 водій керував транспортним засобом, що був переобладнаний без відповідного дозволу поліції, а саме встановлено газобалонне обладнання». Як стверджує позивач, приблизно о 15-11 він перебував у автомобілі ВАЗ 21113 держномер НОМЕР_1 , який був припаркований на узбіччі автошляху у напряму міста Оріхів Запорізької області. Дійсно, оглянувши автоомобіль, працівники поліції висловили припущення, що на вказаному автомобілі встановлено газобалонне обладнання. Проте вказаний автомобіль не належить позивачу, а належить його знайомому ОСОБА_2 . Власник автомобіля на певний час надав у користування ОСОБА_1 вказаний автомобіль. Про наявність газобалонного обладнання позивачу нічого відомо не було. Він користувався вказаним автомобілем, заправляючи його бензиновим пальним. ОСОБА_1 звертався до працівників поліції з проханням показати, де саме встановлено газобалонне обладнання, проте останні відмовились це зробити. На підставі яких даних працівники поліції дійшли до висновку про переобладнання автомобіля під газобалонне обладнання, позивачу не відомо. Також працівник поліції не надав будь-яких належних доказів того, що позивач допустив порушення, які інкримінуються йому відповідно до вказаної постанови. Працівником поліції не було дотримано вимог ст.283, 284 КУпАП.

Також представник позивача послався на положення ч.3 ст.62 Конституції України, ст.7, 251, 288, 293 КУпАП, ст.69, 71, 77 КАС України, та зазначив, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до прийняття необґрунтованого та незаконного рішення, порушенням прав і свобод позивача, що є підставою для визнання постанови серії ЕАМ № 3360999 від 30.10.2020 протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 16 листопада 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін - учасники справи в судове засідання не викликались. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України.

01 грудня 2020 року до суду надійшов відзив на позов за підписом представника відповідача Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Кравченка О.М. в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ГУНП не погоджується з обґрунтуванням позовних вимог. ГУНП зазначає, що обставини вчинення правопорушення (переобладнанні та встановленні газобалонного обладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху на транспортному засобі - автомобіль моделі ВАЗ 21113, реєстраційний номер НОМЕР_1 ) стверджуються складеною постановою у справі про адміністративне правопорушення, із змісту якої чітко вбачаються час та місце вчинення правопорушення, а також особа, яку притягнуто до відповідальності. Пунктом 2.2 ПДР України визначено, що власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб. Отже відповідальність за керування транспортним засобом, що переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів несе власне водій - особа, що керує ТЗ. Поліцейський Трюхан Д.С. , оглядаючи автомобіль ВАЗ 21113, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням позивача діяв у рамках посадових обов`язків та з дотриманням вимог чинного законодавства України про безпеку дорожнього руху. Додана до позову ксерокопія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не містить відмітки про встановлення газобалонного обладнання. Наявність вчинення позивачем адміністративного правопорушення, зафіксованого поліцейським Трюханом Д.С. у постанові серії ЕАМ № 3360999 від 30.10.2020, доводиться відео, що фіксувалося на грудну бодікамеру та є доказом у справі. Додатковими доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення є зроблені поліцейським Трюханом Д.С. фотографії, що доводять зафіксоване в постанові адміністративне правопорушення. Беручи до уваги наведене, а також те, що позивач фактично визнав вину в порушенні ПДР та те, що позивач відсутність факту порушення ПДР нічим крім власної невинуватості не обґрунтовує, ГУНП вважає, що підстав для задоволення позову немає, оскільки відповідачем правомірно накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн за порушення ПДР.

Правом подачі відповіді на відзив позивач не скористався.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Судом встановлено, що 30 жовтня 2020 року поліцейським Оріхівського відділення поліції Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшим сержантом поліції Трюханом Д.С. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ № 3360999 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

З тексту постанови вбачається, що ОСОБА_1 30.10.2020 о 15:11 год керував транспортним засобом, що був переобладнаний без відповідного дозволу поліції, а саме встановлено газобалонне обладнання, чим порушив п.31.3.а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з даним адміністративним позовом.

З огляду на викладене, між сторонами склалися правовідносини з приводу оскарження постанови суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова щодо притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що перебувають у нерівному положенні стосовно суб`єкта владних повноважень.

Оскаржувана постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Порядок розгляду (відповідачем) справи про адміністративне правопорушення визначено главою 22 КУпАП, а процедура оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначена Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.

Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, працівника поліції, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Зокрема, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з положеннями ч. 1, ч.2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 1 ст. 121 КУпАП встановлено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що … переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Відповідно до п.31.3 «а» ПДР України: забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Правила дорожнього руху (п.2.2) встановлюють, що власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Відповідно до п. 2.4 «в» ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) …. перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Отже, відповідач поліцейський Трюхан Д.С., оглядаючи автомобіль моделі ВАЗ 21113, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням позивача, діяв з дотриманням вимог чинного законодавства України про безпеку дорожнього руху.

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі Порядок) затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388.

Пунктом 3 Порядку визначено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Згідно з абзацами 5, 7 п. 37 Порядку, що були чинні на час складення оскаржуваної постанови, переобладнання транспортних засобів для роботи на газових паливах здійснюється виключно суб`єктами господарювання, які провадять господарську діяльність з переобладнання п`яти і більше транспортних засобів протягом року та мають свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу а відповідний вид переобладнання. Зазначені суб`єкти можуть проводити перевірку відповідності таких засобів вимогам технічних умов і технічної документації підприємства - виробника газобалонного обладнання. Власникам переобладнаних транспортних засобів видаються нові свідоцтва про реєстрацію із зазначенням нових ідентифікаційних номерів складових частин або особливостей конструкції, що виникли в результаті її зміни.

З доданої позивачем копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, реєстраційний номер НОМЕР_1 , виданого на ім?я ОСОБА_2 , вбачається, що свідоцтво не містить відмітки про встановлення газобалонного обладнання.

При цьому, поданим до суду представником відповідача відеозаписом, що фіксувався на грудну бодікамеру поліцейським Трюханом Д.С., та про який також зазначено у оскаржуваній постанові серії ЕАМ № 3360999 від 30.10.2020, підтверджується факт переобладнання та встановлення газобалонного обладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху на транспортному засобі - автомобілі ВАЗ 21113, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким 30.10.2020 керував позивач ОСОБА_1 .

Відтак, спростовується твердження представника позивача про те, що відсутні будь-які докази переобладнання автомобіля під газобалонне обладнання, оскільки про наявність відповідного відеозапису правопорушення працівником поліції було зазначено в оскаржуваній постанові серії ЕАМ № 3360999 від 30.10.2020.

У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Виносячи оскаржувану постанову, відповідач вказував на те, що водій-позивач ОСОБА_1 керував транспортним засобом, що був переобладнаний без відповідного дозволу поліції, а саме встановлено газобалонне обладнання, чим порушив п.31.3.а ПДР України. Представник позивача у позовній заяві не спростовує того, що в транспортному засобі таке газобалонне обладнання встановлено, пославшись лише на те, що позивачу про це не було нічого відомо, оскільки власником автомобіля є інша особа.

Враховуючи вищевказане, твердження представника позивача щодо відсутності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи, відтак, розцінюються судом як такі, що спрямовані на побудову позиції захисту особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з метою уникнення відповідальності.

Будь-яких інших доказів на спростування обставин, покладених в основу прийнятого суб?єктом владних повноважень рішення, а також його правомірності, суду надано не було. Суд вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення відповідачем було дотримано вимог ст.ст.33, 280 КУпАП.

Враховуючи вказане, дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність в діях позивача факту невиконання вимог п.31.3.а ПДР України, а відтак і події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, а тому спірна постанова серії ЕАМ № 3360999 від 30 жовтня 2020 року є законною.

Посилання представника позивача в позовній заяві на те, що відповідач під час складання постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не здійснив всебічне, повне і об?єктивне з?ясування обставин справи, склав постанову з порушенням порядку складання (оформлення) постанови, що призвело до неправомірного притягнення позивача до адміністративної відповідальності не знайшли свого підтвердження в суді. Крім того, обставини на які посилається представник позивача, не можуть слугувати правовою підставою для скасування законної та обґрунтованої постанови працівника поліції за умови наявності в діях особи складу правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем правильно встановлено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП, відтак позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 14, 72-77, 90, 139, 241-243, 245-246, 250 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до поліцейського Оріхівського відділення поліції Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Запорізькій області старшого сержанта поліції Трюхана Дмитра Сергійовича (адреса проходження служби: 70504, Запорізька область, м.Оріхів, вул.Шевченка, 12), Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, вул.Олександра Матросова, 29, код ЄДРПОУ 40108688) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ №3360999 від 30 жовтня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та закриття провадження у справі - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Бориславський міський суд Львівської області.

Повний текст рішення складено 29 грудня 2020 року.

Головуючий суддя А.Т.Слиш