Ухвала суду № 93994153, 09.12.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53540/20-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Вовк С. В.,

при секретарі судових засідань Брачун О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання кредитного договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, у якому просила визнати недійсним кредитний договір, посилаючись на те, що не укладала з відповідачем правочинів.

Ухвалою судді від 09 грудня 2020 року у справі було відкрито провадження.

Одночасно із позовною заявою до суду подано клопотання про витребування доказів - оригінал кредитного договору, укладеного від імені ОСОБА_1 з АТ КБ «Приватбанк», оригінал письмової згоди на факсимільне відтворення підпису ОСОБА_1 із зразками власноручного особистого підпису останньої, документ, що підтверджує відкриття особового рахунку ОСОБА_1 із підписом останньої, виписку із особового рахунку ОСОБА_1 , відкритого в АТ КБ «Приватбанк», касового ордеру щодо видачі грошових коштів позивачеві із її підписом, оригінал підписаного належним чином акцепту ОСОБА_1 на оферту банку, інформацію щодо використання електронного підпису ОСОБА_1 , перетвореного у візуальну форму, у правочині між сторонами, інші первинні бухгалтерські документи, що підтверджують факт надання банківських послуг банком ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Суд, вивчивши клопотання, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про необхідність витребування письмових доказів у відповідача у справі, з огляду на наступне.

Позивач зазначає, що звернулася із клопотанням від 27 серпня 2020 року про отримання інформації до відповідача, на яке відповіді не отримала.

Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування тобто обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об`єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущенні, а власне докази повинні відповідати вимогам належності, допустимості, достатності та достовірності, у разі неможливості самостійно надати докази, учасник справи вправі подати клопотання про витребування таких доказів судом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на захист жодним чином не допускає обмеження держави у виборі правових засобів і їх реалізації в ході розгляду його справи, оскільки у своїх доводах Суд виходить з теорії «рівності зброї», тобто зрівнювання сторін не за кількісними ознаками наданих повноважень, а за процесуальним статусом в ході усього процесу, в тому числі і в суді (постанова у справі «Рожков проти РФ» від 31 жовтня 2013 року). Сам принцип «рівності зброї» передбачає, що кожній зі сторін повинна бути надана розумна можливість представляти свою правову позицію, включаючи свої докази таким чином, щоб вона не була поставлена в значно менш вигідне становище, ніж інша сторона.

В даному випадку, оскільки у сторони позивача є складнощі у самостійному отриманні зазначених доказів, а також з метою повного та об`єктивного встановлення обставин справи, підтвердження або спростування доводів сторін, необхідно витребувати у відповідача документи, які стосуються предмету доказування.

Керуючись ст.ст. 1-19, 43, 49, 81-84, 95, 261, 352-353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Витребувати у відповідача Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»:

- оригінал кредитного договору, укладеного від імені ОСОБА_1 з АТ КБ «Приватбанк»,

- оригінал письмової згоди на факсимільне відтворення підпису ОСОБА_1 із зразками власноручного особистого підпису останньої,

- документ, що підтверджує відкриття особового рахунку ОСОБА_1 із підписом останньої,

- виписку із особового рахунку ОСОБА_1 , відкритого в АТ КБ «Приватбанк»,

- касового ордеру щодо видачі грошових коштів позивачеві із підписом ОСОБА_1 ,

- оригінал акцепту ОСОБА_1 на оферту банку,

- інформацію щодо використання електронного підпису ОСОБА_1 , перетвореного у візуальну форму, у правочині між сторонами,

- інші первинні бухгалтерські документи, що підтверджують факт надання банківських послуг банком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» надати витребувані докази протягом тридцяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити особі, у якої витребовуються судом докази, що відповідно до вимог статті 84 ЦПК України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Ухвала, відповідно до частини другої статті 261 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею, та не підлягає оскарженню.

Суддя С. В. Вовк