Ухвала суду № 93993784, 30.12.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/19010/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" грудня 2020 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва САВЛУК Т.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Дніпровський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Дніпровський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України)

Так, відповідно до ч. 1 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до прохальної частини позовної заяви, ОСОБА_1 пред`явила позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з вимогами: «визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 »

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду: позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно положень ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до предмету позову позивачем пред`явлено дві окремі вимоги немайнового характеру, що зумовлює сплату судового збору за кожну позовну вимогу в розмірі 840,80 грн.

Однак, при зверненні до суду, позивачем надано оригінал платіжного документу про сплату судового збору на суму 840,80 гривень, що не може слугувати належним доказом сплати судового збору, та зумовлює вирішення питання про надання позивачу строку для усунення недоліків для надання доказів сплати судового збору додатково.

На виконання ухвали суду позивач має надати оригінал платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн.

Додатково роз`яснюю, що при зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Дніпровському районі м. Києва, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 38012871, банк отримувача Державне Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA988999980000031212206026005, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Відповідно до ч.1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Дніпровський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, - залишити без руху.

Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.

Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.

С у д д я: