Ухвала суду № 93992746, 04.01.2021, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/6363/20

Провадження№ 2/266/336/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

04 січня 2021 року м. Маріуполь

Суддя Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області Шишилін О.Г. розглянув зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1 , до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз», юридична адреса: 87515, м. Маріуполь, вул.. Миколаївська, буд. 16, про захист прав споживача, відновлення становища, яке існувало до порушення, відшкодування завданих збитків, моральної шкоди та з інших питань, -

В С Т А Н О В И В:

До Приморського районного суду м. Маріуполя надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» про захист прав споживача, відновлення становища, яке існувало до порушення, відшкодування завданих збитків, моральної шкоди та з інших питань, в якій він просить: поновити строк для подання та прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом по цивільній справі 266/5017/20 за позовом ПАТ «Маріупольгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості спожитого не облікованого (донарахованого) об*єму та обсягу природного газу в розмірі 139380,97, судових витрат; захистити права побутового споживача ОСОБА_1 ; зобов*язання ПАТ «Маріупольгаз»: за власний рахунок поновити газопостачання за адресою споживача ОСОБА_1 , усунути порушення, а саме несанкціонований заглушений газопровід; припинити зловживання своїми права під час надання комунальної послуги розподілу газу споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 ; стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за безпідставне припинення газопостачання у сумі 878,20 гривень; стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 56676 гривень та покласти на відповідача судові витрати, звільнити позивача від сплати судового збору.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що позовна заява повинна бути залишена без руху з огляду про таке.

При вирішенні питання про відкриття провадження встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 175 і ст. 177 ЦПК України, а саме подані позивачем до позову копії документів у якості доказів не засвідчені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчені копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Проте, всупереч вимогам ст.95 ЦПК України позивачем до позовної заяви у якості доказів подані копії документів, які не засвідчені належним чином, тобто відсутній підпис позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви позивачем не додано квитанції про сплату судового збору у зв`язку з посиланням на звільнення від сплати судового збору відповідно до ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Позивач не надав до суду документу, підтверджуючого сплату судового збору, при цьому, в мотивувальній частині позову, позивачем зазначено про те, що він не сплатив судовий збір на підставі 22 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ЗУ «Про судовий збір», який є визначальним при вирішенні питання щодо сплати та звільнення від сплати судового збору, ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору від 22.05.2015 р., з 01 вересня 2015 року виключено положення щодо звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Положеннями статті 5 ЗУ «Про судовий збір»(в редакціїЗакону № 484-VIII від 22.05.2015 р.) визначено перелік категорій осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору.

Згідно із ст. 21 ЗУ «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Пунктом 23 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст.. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм ЗУ «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст.. 21 цього Закону, таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються цим Законом.

Проте в позовній заяві відсутнє таке обґрунтування позовних вимог та не додано підтверджуючих документів.

Відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У зв`язку з цим, застосування ЗУ «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України).

ЗУ «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є скасування акту про порушення від 16.01.2020 № 08/17-20, протоколу розгляду порушення від 29.01.2020 року та про донарахування не облікованого об`єму природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу населенням в розмірі 139380,97 гривень (що виникло поза договірними зобов`язаннями), у зв`язку із чим до спірних правовідносин ЗУ «Про захист прав споживачів» не застосовується, і тому посилання позивача на відповідні норми цього Закону не можуть бути взяті судом до уваги.

Системний аналіз положень ЗУ «Про захист прав споживачів» доводить, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених цим Законом.

Однак, в порушення даних вимог закону, позивач у своїй позовній заяві взагалі не посилається на зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм ЗУ «Про захист прав споживачів», не зазначає про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст.. 21 цього Закону.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів»: споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав; об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів). Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів. Споживачі зобов`язані: 1) перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар; 2) в разі необхідності роз`яснення умов та правил використання товару - до початку використання товару звернутися за роз`ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції; 3) користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації; 4) з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару - застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації - дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.

Жодна з перелічених уст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів» підстав, які дають право особі захистити порушене право споживача, не пов`язані з предметом пред`явленого позову до суду.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з 01.01.2020 р. ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлена у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (840,80 грн.).

Щодо сплати судового збору за вимогу про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Пунктом 5 ч.1ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) відповідно до закону.

Таким чином, споживачі звільнені від сплати судового збору за подання позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої лише внаслідок недоліків продукції, тобто в даному випадку позивач не звільнений від сплати судового збору у відповідності до положень ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» за вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Розмір ставок судового збору за подання фізичною особою позовної заяви про відшкодування моральної шкоди складають 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 рік складає 2102,00 грн.

Згідно вимог Закону України «Про судовий збір» позивач повинен оплатити судовий збір за подання усіх позовних вимог, як немайнового характеру кожної вимоги, так і майнового.

Позивачем заявлено позовні вимоги в п. 3, 4, 5, 6 немайнового характеру, за яку підлягає сплаті судовий збір в розмірі по 840,80 грн. за кожну з вищенаведених вимог, тобто в сумі 3363,20 грн., та за вимоги вказані у п.7, п.8 про відшкодування компенсації та відшкодування моральної шкоди, за які підлягає сплаті судовий збір, як за вимоги майнового характеру в сумі 840,80 грн. Таким чином за подання зустрічного позову, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір в сумі 4204 грн.

Буд`яких доказів про підставу для звільнення від сплати судового збору позивачем не додано, тому клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 185 ЦК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, дану зустрічну позовну заяву необхідно залишити без руху і надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків, а саме: засвідчити належним чином подані до позовної заяви копії документів в тому числі до кількості сторін та інших учасників провадження, сплатити судовий збір у розмірі 4204 гривень; інакше позовна заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.

На підставі викладеного і керуючись 175, 185 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» про захист прав споживача, відновлення становища, яке існувало до порушення, відшкодування завданих збитків, моральної шкоди та з інших питань - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним копії ухвали та попередити, що у разі невиконання ухвали у визначений строк, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Шишилін О. Г.