Рішення № 93992626, 30.12.2020, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/2375/20

Провадження №2-а/713/31/20

РІШЕННЯ

іменем України

30.12.2020 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області у складі головуючого судді Пилип`юка І.В., з участю секретарки судових засідань Паучек Є.В., позивача ОСОБА_1 , відповідача Семенюка Григорія Петровича , представників сторін адвоката Краснюка Валентина Васильовича, Бадалія Сергія Олексійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП №2 Вижницького ВП Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області Семенюка Григорія Петровича, Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до поліцейського СРПП №2 Вижницького ВП Семенюка Г.П., ГУНП в Чернівецькій області, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

У позові вказував, що 24.11.2020 року, біля 18.40 год., під час керування автомобілем марки «ЗАЗ-1102», реєстраційний номер НОМЕР_1 в с. Іспас Вижницького району, зупинився, оскільки вийшов з ладу двигун. Через деякий час під`їхали поліцейські та запитали, чому на їх вимогу не зупинявся. Зазначав, що це не відповідає дійсності, оскільки вони його не зупиняли, коли під`їхали, то його автомобіль не рухався.

В подальшому відносно нього склали постанову про невиконання вимоги про зупинку, не освітлювався задній номерний знак в темну пору доби, символи якого не читалися з відстані 20 метрів та не пред`явив посвідчення водія категорій «В», чим порушив п.п.2.9 в, 30.3, 2.1 а ПДР України, скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.

Стверджував, що викладені в постанові обставини не відповідають дійсності, оскільки:

номерний знак читався, тому вимог п.2.9 в ПДР України не порушував, за дане порушення передбачена адміністративна відповідальність за ст.121, а не ч.1 ст.126 КУпАП;

зі сторони поліцейських не було вимоги про зупинку транспортного засобу, яким керував, а автомобіль зупинився через поломку двигуна, а поліцейські під`їхали пізніше. Вимоги п.30.3 ПДР України регулюють порядок встановлення на відповідних транспортних засобах розпізнавальних знаків, тому вказаний пункту не порушував. За невиконання вимог про зупинку передбачено відповідальність за ст.122-2, а не ч.1 ст.126 КУпАП;

пунктом 2.1 а ПДР України передбачена відповідальність за відсутність у водія посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. При собі мав посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 12.08.2020 року з відкритими категоріями «В» і «С», тому не вчиняв адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.

Постанову поліцейського вважає безпідставною.

Правопорушення не було зафіксоване в автоматичному режимі, відповідач не мав права виносити постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Посилався на правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 29.04.2020 року по справі №161/5372/17, від 13.02.2020 року по справі №524/9716/16-а, від 26.04.2018 року по справі №338/1/17, від 30.05.2018 року по справі №175/1982/16-а та від 15.11.2018 року по справі №524/5536/17, згідно яких: при винесенні покарання за порушення ПДР судді не можуть покладатися на свідчення інспектора поліції, який виніс постанову про штраф; у постанові про порушення ПДР обов`язково має бути вказано технічний засіб, за допомогою якого здійснено фото- чи відеозапис порушення; візуальне спостереження за дотриманням ПДР працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку; для підтвердження порушення ним ПДР відповідач (Управління патрульної поліції), мало б надати відеозапис події, фотокартки із відповідними замірами відстані автомобіля від пішохідного переходу, тощо; притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами; якщо постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис правопорушення, цей доказ є неналежним.

Просив скасувати постанову серії БАБ №371388 від 24.11.2020 року, по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП відносно нього, винесену поліцейським Семенюком Г.П., справу закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення та стягнути з відповідача судові витрати.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлений позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, підтвердив, що вимогу поліцейських зупинитися не виконав, посвідчення водія поліцейським на їх вимогу для огляду не надав.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Краснюк В.В. заявлений позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Зазначив, що надані відповідачем відеозаписи не мають відношення до оскаржуваної постанови, оскільки не підтверджують даних про те, що:

в результаті переслідування був затриманий чи зупинений ОСОБА_1 ;

відсутній запис дотримання поліцейським вимог ч.3 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію»;

дії не узгоджується з оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 , оскільки знаходився в с. Іспас на вул. Лісовій Вижницького району Чернівецької області;

постанова суду про притягнення позивача за ст.44-3 КУпАП надана відповідачем від 04.12.2020 року не має відношення до оскаржуваної постанови від 24.11.2020 року;

ОСОБА_1 не притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122-2 КУпАП;

Вважає, що відеозапис з нагрудної камери поліцейського, який міститься на СD диску, не може вважатися допустимим доказом, оскільки складається з трьох окремих відеозаписів, дата та час здійснення відео фіксації суперечать даті та часу складення постанови про адміністративне правопорушення, не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис правопорушення, не містить вичерпних відомостей про особу, щодо якої складено постанову про адміністративне правопорушення.

У судовому засіданні відповідач - поліцейський Семенюк Г.П. заявлений позов не визнав, пояснив, що 24.11.2020 року на 102 повідомили про побиття особи в м. Вашківці. Виїхали на виклик і дорогою зв`язалися із заявником, який повідомив, що вказана особа їде в напрямку м. Вижниця. Наздогнали два автомобілі в с. Слобода-Банилів, заявник пропустив їх і вони включили проблискові маячки надаючи сигнал про зупинку, однак водій автомобіля «ЗАЗ-1102» не реагував. Після цього заявник шляхом тарану пошкодив автомобіль «ЗАЗ-1102», але це його не зупинило і він продовжив рух та через деякий час втік. В с. Іспас знайшли автомобіль, біля якого знаходився ОСОБА_1 . На запитання про причину втечі та невиконання вимог про зупинку ОСОБА_1 відповів, що нікуди не їхав і документів на право керування немає.

Підтримав надані у встановлений судом строк заперечення на позов, у яких зазначив, що 24.11.2020 року в с. Іспас після переслідування було виявлено транспортний засіб марки «ЗАЗ-1102», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . На вимогу пред`явити документи, визначені п.2.1, 2.4 та ст.16 ЗУ «Про дорожній рух» останній відповів, що документів, які посвідчують його особу немає. Тому відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.44-3 КУпАП та постанову про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.1 ст.126 КУпАП.

04.12.2020 року Вижницьким районним судом розглянуто протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який 24.11.2020 року о 19.40 год. перебував в с. Іспас по вул. Лісовій без документів, що посвідчують особу, чим порушив вимоги пп.2,10 Постанови КМУ від 22.07.2020 року №641, за що передбачена відповідальність ст.44-3 КУпАП. В судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення визнав.

Момент переслідування і вимога зупинки через гучномовець службового автомобіля «Мітцубіші аутлендер», реєстраційний номер НОМЕР_3 зафіксовано на боді-камеру.

Після винесення оскаржуваної постанови, її надано для підпису ОСОБА_1 . Під час підпису останній не заперечував керування автомобілем без посвідчення водія, та підписав постанову за ч.1 ст.126 КУпАП, а також протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.44-3 КУпАП, що зафіксовано на відеозаписі з боді-камери Вижницького ВП.

Просив відмовити в задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача - ГУНП в Чернівецькій області Бадалій С.О. позов не визнав, підтримав наданий у встановлений судом строк відзив на позов, у якому зазначив, що 24.11.2020 року до Вижницького ВП звернувся із заявою ОСОБА_3 про те, що невідомий (в подальшому встановлено ОСОБА_1 ) вчинив ДТП та намагається втекти. Екіпажом ГРПП, який виїхав на місце події, виявлений транспортний засіб порушника приблизно о 18.40 год., однак водій не виконував вимогу поліцейських про зупинку та намагався втекти.

Під час переслідування встановлено, що водій автомобіля марки «ЗАЗ-1102», реєстраційний номер НОМЕР_1 керував транспортним засобом з порушенням пунктів 2.9 в, 30.2, 2.1 а ПДР України. Тому відносно ОСОБА_1 винесена постанова про притягнення його до відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови поліцейський Семенюк Г.П. діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений КУпАП та ЗУ «Про Національну поліцію».

Доводи позивача про те, що вимоги поліцейських про зупинку не було, спростовуються відеозаписом з боді-камери. Згідно заяви та пояснень ОСОБА_3 , позивач вчинив ДТП та намагався втекти.

Крім оскаржуваної постанови цього ж дня, на позивача складено протоколи серії ДПР18 №098167 від 24.11.2020 року за ст.122-4 КУпАП, серії ДПР18 №098165 за ст.124 КУпАП та серії ДПР18 №098164 за ст.130 ч.1 КУпАП.

Під час винесення оскаржуваної постанови та складання протоколів ОСОБА_1 своєї вини не заперечував.

Вважає, що факт порушення позивачем ПДР України є доведеним, а тому оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою.

Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

За клопотанням представника відповідача - ГУНП в Чернівецькій області Бадалія С.О. суд допитав в якості свідка ОСОБА_3 .

Допитаний в суді ОСОБА_3 пояснив, що 24.11.2020 року на власному автомобілі їхав в м. Вашківці, на проїжджій частині дороги побачив невідомого йому на той час чоловіка ( ОСОБА_1 ), який бив іншого чоловіка ( ОСОБА_4 ). Зупинився і до автомобіля підбігла невідома жінка і попросила допомоги. Забрав її, заїхав у найближчу вуличку, звідки зателефонував на 102. Поліцейські попросили допомогти наздогнати ( ОСОБА_1 ), який на автомобілі марки «ЗАЗ-1102» поїхав в напрямку м. Вижниця. Невідома сказала, що водій є її чоловік і поїхав до неї додому в с. Іспас. В с. Слобода-Банилів наздогнав автомобіль марки «ЗАЗ-1102» і намагався його зупинити, але водій того автомобіля допустив зіткнення з ним. Автомобіль не зупинявся і почав втікати. В подальшому в с. Іспас разом з поліцейськими виявили автомобіль неподалік будинку, а біля нього стояв ОСОБА_1 , інших осіб не було. Під час складання протоколів та винесення постанови були поняті і ОСОБА_1 говорив, що за кермом не перебував. На запитання пред`явити документи, повідомив, що при собі немає.

Судом відтворено відеозапис з нагрудної камери поліцейського, наданий до відзиву на позов представником відповідача - ГУНП в Чернівецькій області Бадалієм С.О.

Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1 , відповідача Семенюка Г.П. , представників сторін адвоката Краснюка В.В., Бадалія С.О., свідка ОСОБА_3 , вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з таких підстав.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №371388 від 24.11.2020 року, винесеної поліцейським Семенюком Г.П., позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. за те, що 24.11.2020 року, о 18.40 год. в с. Іспас Вижницького району він, керуючи транспортним засобом марки «ЗАЗ-1102», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимогу про зупинку, не освітлювався задній державний номерний знак в темну пору доби, символи якого не читалися із відстані 20 метрів, не пред`явив посвідчення водія категорії «В», чим порушив п.п.2.9 в, 30.2, 2.1 а ПДР України, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.

Копію оскаржуваної постанови позивач ОСОБА_1 отримав 24.11.2020 року.

Позивач не заперечує, а отже визнає, що 24.11.2020 року біля 18.40 год. в с. Іспас керував автомобілем марки «ЗАЗ-1102», реєстраційний номер НОМЕР_1 , тому дані обставини не підлягають доказуванню.

Позивач ОСОБА_1 заперечує: вимогу про зупинку його автомобіля поліцейськими, не освітлення заднього номерний знаку в темну пору доби, не пред`явлення поліцейським посвідчення водія, у зв`язку з чим 01.12.2020 року звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.14 ЗУ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306.

Відповідно до п.1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з п.1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п.11 ч.1 ст.23 ЗУ «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно п.1 ч.1 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Пунктом 8.9 Правил дорожнього руху України закріплено, що вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою:

a) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки;

б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу;

в) гучномовного пристрою;

г) спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу.

Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.

Пунктами 2 та 6 статті 32 ЗУ «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення.

Пункт 2.1 «а» Правил дорожнього руху України встановлює, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

У частині 1 ст.126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність зокрема за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії.

Відповідно до ст.222 КУпАП розгляд справ про правопорушення, передбачені ч.1 ст.126 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Частиною 4 ст.258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Процедура оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначено Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 (із змінами, внесеними наказом МВС №318 від 13.04.2018 року).

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п.4 розділу І Інструкції).

Отже, справи передбачені ч.1 ст.126 КУпАП розглядаються органами Національної поліції, від імені яких розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Розділом ІІІ Інструкції передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.126 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП.

Поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа розглядається лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (стаття 268 КУпАП).

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У розділі IV Інструкції зазначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

По справі про адміністративне правопорушення виноситься одна з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про закриття справи.

Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також за наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.

Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.

Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (стаття 285 КУпАП).

У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП).

Постанова набирає законної сили після її вручення особі, або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні.

Положеннями статті 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

У п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст.77 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Тобто, саме відповідач Семенюк Г.П. , уповноважена особа на розгляд справи про адміністративне правопорушення та складання постанови про накладення адміністративного стягнення, був зобов`язаний обґрунтувати правомірність складення оскаржуваної постанови.

Відповідачем - поліцейським Семенюком Г.П. до заперечень на позов надано електронний доказ - DVD+R-диск із трьома записами з нагрудної камери поліцейського, які відтворено судом і з яких чітко встановлено, що:

24.11.2020 року під час переслідування транспортного засобу марки «ЗАЗ-1102», реєстраційний номер НОМЕР_1 на службовому автомобілі поліцейськими Вижницького ВП, зокрема і Семенюком Г.П. , подавалася вимога про зупинку транспортного засобу за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного кольору та спеціального звукового сигналу, а також гучномовного пристрою, яка залишилася без виконання (запис №1);

жодних заперечень ОСОБА_1 під час підписання та отримання оскаржуваної постанови не висловлював, а навпаки перепитав «це за те, що втікав», тобто визнав, що саме він керував транспортним засобом і не виконував законних вимог поліцейських про зупинку (запис №2).

Факт керування 24.11.2020 року біля 18.40 год. ОСОБА_1 транспортним засобом марки «ЗАЗ-1102», реєстраційний номер НОМЕР_1 , невиконання ним вимоги поліцейських про зупинку транспортного засобу та не пред`явлення ним поліцейському посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, підтверджується показами самого позивача ОСОБА_1 та допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 , які суд визнає належними та допустимими.

Тобто відповідачами доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом вимог п.30.2 ПДР України, що в подальшому стало підставою для перевірки наявності у нього посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, якого він поліцейським не пред`явив, чим порушив вимоги п.2.1 «а» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.

Також судом установлено, що поліцейським Семенюком Г.П. під час розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови виконано вимоги ст.268 КУпАП та враховано усі обставини, що мають значення для прийняття рішення по справі, передбачені ст.280 КУпАП.

Доводи адвоката Краснюка В.В. на захист ОСОБА_6 є необгрунтованими, зводяться до перекручування фактів та фактично направлені на уникнення клієнта від адміністративної відповідальності за вчинене.

За встановлених обставин, Суд дійшов висновку, що постанова серії БАБ №371388 від 24.11.2020 року, винесена поліцейським Семенюком Г.П. у спосіб передбачений нормами КУпАП та ЗУ «Про Національну поліцію», з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому підстав для визнання її протиправною та скасування немає.

Таким чином, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, Суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов ОСОБА_1 , про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Доводи представника відповідача про залишення позову без руху у зв`язку з пропуском строку на звернення з позовом до суду - безпідставні, оскільки оскаржувана постанова винесена 24.11.2020 року, а позов подано до канцелярії суду 01.12.2020 року.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України, ст.ст.7, 222, 245, 247, 251, 252, 254, 258, 268, 280, 283, 287-289, 291 КУпАП та керуючись ст.ст.5, 20, 72, 77, 79, 241-246, 250, 251, 255, 268, 269, 286, 293 КАС України, Суд,

УХВАЛИВ:

Постанову поліцейського СРПП №2 Вижницького ВП Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області Семенюка Григорія Петровича серія БАБ №371388 від 24.11.2020 року про накладення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень - залишити без змін.

Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського СРПП №2 Вижницького ВП Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області Семенюка Григорія Петровича, Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.

Складання повного тексту рішення відкладено до 31.12.2020 року.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Роз`яснити, що відповідно до п.3 Розділу VШ Прикінцеві положення КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та житель АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач - поліцейський СРПП №2 Вижницького ВП Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області Семенюк Григорій Петрович, юридична адреса: м. Вижниця, вул. Р. Шухевича, 4, Чернівецька область.

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області, юридична адреса: м. Чернівці, вул. Головна, 24, код ЄДРПОУ: 40109079.

Суддя І. В. Пилип`юк