Вирок № 93989422, 04.01.2021, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 551/792/20

ВИРОК

Іменем України

04 січня 2021 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Вергун Н.В.,

за участю: секретаря судових засідань Курінної Я.М.,

прокурора Ємця Ю.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Полтавської області матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12020170360000183 від 18 червня 2020 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Василівка Кобеляцького району Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з професійно - технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, має на утриманні малолітню дитину, військовозобов`язаного, не особу з інвалідністю І чи ІІ групи, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , у силу ст. 89 КК України раніше несудимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-

в с т а н о в и в:

17 червня 2020 року, близько 23 години, потерпіла ОСОБА_2 , на належному їй автомобілі, під`їхала до домогосподарства ОСОБА_3 , що по АДРЕСА_2 , де внаслідок раптово виниклих неприязних відносин, обвинувачений ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, відчинив передні водійські дверцята автомобіля, взявши її за праву руку, витягнув на зовні. Після чого, схопив за волосся та різко повалив на асфальтне покриття дороги й умисно наніс один удар кулаком правої руки по лівому плечу, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: синців, що розташовані: на зовнішній поверхні правої гомілки в верхній третині; в поперековій ділянці зліва, які могли утворитися не менше ніж від двох точок прикладення сили тупих твердих предметів, якими, також, могли бути удари долонею, зжатою в кулак, які по ступеню тяжкості, як у своїй сукупності, так і кожне окремо, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час судового розгляду від дачі свідчень відмовився в силу ст. 63 Конституції України, вказавши на те, що обставин нанесення потерпілій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень не пам`ятає через перебування у стані сильного алкогольного сп`яніння.

Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що 17 червня 2020 року, близько 23 години їй зателефонувала ОСОБА_3 та попросила допомоги з огляду на неправомірну поведінку ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння. Разом з донькою ОСОБА_3 - ОСОБА_3 на, належному їй автомобілі, під`їхали до будинку АДРЕСА_2 .

Внаслідок виниклої суперечки з ОСОБА_1 , який намагався втримати ОСОБА_3 з малолітньою дитиною за місцем їх спільного проживання, витягнув її за руку з салону автомобіля, схопивши за волосся, різко повалив на асфальтне покриття дороги та умисно наніс удар кулаком по лівому плечу.

Після чого, відвезла ОСОБА_3 разом з її малолітньою донькою до місця свого проживання, що по АДРЕСА_3 . При цьому, ОСОБА_1 намагався їх наздогнати на скутері, однак був затриманий працівниками поліції.

З огляду на наведене, просила суд прийняти у справі справедливе рішення та стягнути з ОСОБА_1 на її користь матеріальну і моральну шкоду у загальному розмірі 35 307 грн. 00 коп.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що 17 червня 2020 року ОСОБА_1 , з яким вона перебуває у цивільному шлюбі, прийшов до дому близько 17 години у стані алкогольного сп`яніння. Близько 23 години зателефонувала до потерпілої ОСОБА_2 та попросила забрати її разом з малолітньою донькою, оскільки ОСОБА_1 поводив себе агресивно.

Невдовзі потерпіла ОСОБА_2 приїхала разом з її старшою донькою ОСОБА_3 . Вийшовши на подвір`я, помітила сварку між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Коли перебувала у салоні автомобіля разом з доньками, ОСОБА_1 , схопивши ОСОБА_2 руками за шию, витягнув з салону автомобіля та наніс декілька ударів руками.

Від`їхавши від двору, ОСОБА_1 переслідував їх на скутері, однак був зупинений працівниками поліції. Приїхавши до ОСОБА_2 до дому, остання скаржилася на біль у році. В ранці наступного дня до будинку ОСОБА_2 приїхали працівники поліції.

Свідок ОСОБА_3 , надаючи свідчення суду, пояснила, що 17 червня 2020 року, коли її мати ОСОБА_3 зателефонувала ОСОБА_2 та попросила допомоги, вона була поруч з останньою. На прохання матері, разом з ОСОБА_2 на, належному їй автомобілі, під`їхали до місця проживання матері. Зайшовши до будинку, ОСОБА_1 вийшов на подвір`я, де між ним та ОСОБА_2 виникла сварка, під час якої обвинувачений витягнув її з салону автомобіля та наніс декілька ударів, від одного з яких вона впала на асфальтне покриття дороги.

Після чого, поїхали до домогосподарства ОСОБА_2 , яка постійно скаржилася на біль у руці.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що проживає по сусідству з ОСОБА_2 , яка вказувала на спричинення їй ОСОБА_1 тілесних ушкоджень та тривалий час скаржилася на біль у руці.

Про причетність ОСОБА_1 до спричинення ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень вказують й інші перевірені у судовому засіданні належні й допустимі докази у їх сукупності та взаємозв`язку:

- даними протоколу прийняття заяви від ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення від 18 червня 2020 року, яка зареєстрована за № 1138 / а. с. 55 /;

- даними заяви ОСОБА_2 від 18 червня 2020 року, відповідно до яких остання просила притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , мешканця с. Яреськи Шишацького району Полтавської області, який спричинив їй тілесні ушкодження / а. с. 56 /;

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12020170360000183 від 18 червня 2020 року з попередньою правовою кваліфікацією правопорушення за ч. 1 ст. 125 КК України, відповідно до якого 18 червня 2020 року в черговій частині Шишацького ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області зареєстрована письмова заява ОСОБА_2 , 1979 року народження, мешканки с. Нижні Яреськи Шишацького району Полтавської області, про те, що 17 червня 2020 року, близько 23 години, ОСОБА_1 , 1986 року народження, спричинив їй тілесні ушкодження / а. с. 40 /;

- протоколом слідчого експерименту від 15 липня 2020 року з фототаблицями до нього, що був проведений з метою перевірки та уточнення показів потерпілої ОСОБА_2 , яка на місцевості відтворила перебіг подій, наслідком яких було спричинення їй тілесних ушкоджень / а. с. 59 - 64 /;

- висновком експерта № 249 від 15 липня 2020 року, згідно якого судовий експерт, враховуючи кількість, характер та локалізацію, виявлених у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, дійшов висновку, що вони могли утворитися за вказаних нею під час слідчого експерименту обставин / а. с. 66 /;

- висновком експерта № 218 від 19 червня 2020 року, відповідно до якого при судово - медичні експертизі у ОСОБА_2 виявлені слідуючи тілесні ушкодження: синці, що розташовані: на зовнішній поверхні правої гомілки в верхній третині; в поперековій ділянці зліва, які могли утворитися не менше, ніж від двох точок прикладання сили тупих твердих предметів, якими, також, могли бути удари долонею, зжатою в кулак, по давності утворення можуть відповідати даті та обставинам, вказаним в описовій частині постанови, по ступеню тяжкості, як у своїй сукупності, так і кожне окремо, відносяться до легких тілесних ушкоджень / а. с. 65 /.

Із описової частини висновку слідує, що 17 червня 2020 року, близько 23 години в с. Яреськи Шишацького району Полтавської області ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження. Удари наносив руками і ногами по голові та тілу. Свідомість не втрачала. За медичною допомогою не зверталася.

З огляду на наведене, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне спричинення легких тілесних ушкоджень, так як останній 17 червня 2020 року, близько 23 години, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, взяв потерпілу ОСОБА_2 за праву руку та витягнув з салону автомобіля. Після чого, схвативши за волосся, різко повалив на асфальтне покриття дороги й умисно наніс один удар кулаком правої руки по лівому плечу, спричинивши їй тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово - медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 покарання, суд врахує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України класифікується як проступок, дані про його особу, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає вчинення проступку в стані алкогольного сп`яніння.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, позицію обвинуваченого під час судового слідства, суд не знаходить підстав для застосування до ОСОБА_1 положень статтей 69 і 75 КК України, а вважає за доцільне призначити йому покарання у межах санкції інкримінованої йому статті.

З огляду на наведене та з урахуванням обставини, яка обстяжує покарання, даних про особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, посередньо характеризується за місцем фактичного проживання, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, є працездатним, не являється особою з інвалідністю І чи ІІ групи, суд приходить до висновку про призначення йому покарання у виді громадських робіт, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчиненню нових злочинів в майбутньому.

Вирішуючи питання, заявленого потерпілою ОСОБА_2 , цивільного позову про стягнення з обвинуваченого матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до ч.1, 5 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Під час підготовчого провадження потерпілою ОСОБА_2 до суду був поданий цивільний позовом про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 5 000 грн. 00 коп. та матеріальної шкоди в розмірі 4 273 грн. 00 коп. / а. с. 14 - 15 /, у подальшому потерпіла збільшила загальних розмір відшкодувань до 35 307 грн. 00 коп. / а.с. 33 - 35 /.

При цьому, свої моральні страждання потерпіла обґрунтувала ти, що перенесла сильний фізичний біль, емоційний стрес, який не міг не супроводжуватися почуттям розгубленості. Після цих подій у потерпілої почалися негативні зміни у її житті: порушився сон, знижений нестійкій настрій, емоційна напруга, нервозність. Відчувалися розгубленість, негативна емоційна реакція при згадування цієї події.

У судовому засіданні обвинувачений цивільний позов не визнав, вказавши на те, що добровільно відшкодував потерпілій 2 900 грн. 00 коп. у рахунок завданої шкоди, внаслідок пошкодження автомобіля.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

За правилами ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Розмір відшкодування моральної /немайнової/ шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань /фізичних, душевних, психічних тощо/, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат / їх тривалості, можливості відновлення тощо / та з урахуванням інших обставин. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості

Частиною 2 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Згідно п.п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» № 4 від 31 березня1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного суду № 5 від 25 травня 2001 року, № 1 від 27 лютого 2009 року, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями /бездіяльністю/ вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної /немайнової/ шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань / фізичних, душевних, психічних тощо/, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат / їх тривалості, можливості відновлення тощо/ та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд вважає, що від протиправних дій ОСОБА_1 потерпіла зазнала моральну шкоду, яка полягає у сильних душевних стражданнях.

Враховуючи викладене, виходячи із характеру вчиненого злочину, майнового стану обвинуваченого та реальні можливості відшкодування завданої шкоди, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає за можливе задовольнити цивільний позов потерпілої в частині стягнення з обвинуваченого моральної шкоди частково, стягнувши з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 2 000 грн. 00 коп., в іншій частині - відмовити з огляду на недоведеність належними та допустимими доказами розміру завданої потерпілій матеріальної шкоди.

Речові докази у кримінальному провадженню відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді 200 / двохсот / годин громадських робіт.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 , - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Василівка Кобеляцького району Полтавської області, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Севастополь, мешканки АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , 2 000 / дві тисячі / грн. 00 коп. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

У задоволені цивільного позову ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 4 273 грн. 00 коп., - відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Шишацький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку невідкладно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: