Вирок № 93989130, 04.01.2021, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 538/2357/20

Провадження № 1-кп/538/27/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2021 року Лохвицький районний суд Полтавської області:

у складі головуючого - судді Цімботи Л.Г.,

з участю секретаря судового засідання - Дробот О.П.,

прокурора - Катріченко А.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань кримінальну справу по матеріалах кримінального провадження № 12020175230000147 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Удрицьк, Дубровицького району, Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, пенсіонера за віком, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

27 листопада 2020 р. приблизно о 10 год. 00 хв., ОСОБА_1 , не маючи товарно-транспортної накладної та будь-яких інших передбачених законодавством дозвільних документів на придбання та перевезення деревини, прибув у квартал № 19 виділ № 1 Державного підприємства «Пирятинське лісове господарство» Лохвицьке лісництво, яке знаходиться поблизу с. Гамаліївка, Лохвицького району, Полтавської області, з метою крадіжки деревини.

Для реалізації своєї мети ОСОБА_1 , не повідомляючи своїх справжніх намірів своєму знайомому - ОСОБА_2 , попросив у останнього бензопилу, марки «STIHL» МS-361, та цього ж дня, приблизно о 10 год. 30 хв., ОСОБА_1 реалізовуючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, перебуваючи у кварталі № 19 виділ № 1 Державного підприємства «Пирятинське лісове господарство» Лохвицьке лісництва за допомогою бензопили, марки «STIHL» МS-361, належної ОСОБА_2 , розпиляв деревину, породи "Клен", яка була повалена, на частини у вигляді дров, об`ємом 1,24 куб. м., вартість яких, згідно висновку експерта № 2600 від 08.12.2020, становить 744 грн. 00 коп.

В подальшому ОСОБА_1 попросив ОСОБА_2 надати йому допомогу у перевезенні дров за допомогою трактора, який належить останньому, марки МТЗ-80, д.н.з. НОМЕР_1 , із вище вказаного лісового масиву до місця проживання ОСОБА_1 в с. Гамаліївка Лохвицького району, Полтавської області, запевнивши ОСОБА_2 , що має дозвільні документи на деревину. Дaлі ОСОБА_1 за допомогою ОСОБА_2 завантажив розпиляні дрова на причіп трактора, марки МТЗ-80, д.н.з. НОМЕР_1 , однак не виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального проступку до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як був виявлений на місці вчинення кримінального проступку працівниками сектору кримінальної поліції Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області.

Діями ОСОБА_1 вказаному Державному підприємству попереджено нанесення матеріальної шкоди на суму 744 гривні 00 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, суду пояснив, що 27 листопада 2020 р., приблизно о 10 год. 00 хв., пішов до ОСОБА_2 , попросив бензопилу, і сказав йому, що піде в ліс і можливо знайде якісь дрова, і якщо так, то зателефонує, щоб ОСОБА_2 приїхав і допоміг перевезти їх. В лісі сам розпиляв бензопилкою «STIHL» одну велику гілку, яка лежала, та дві тоненькі з деревини породи «Клен». На початку 14 години ОСОБА_3 приїхав трактором з невеликим причепом, розпиляне завантажили, він в цей час ще не допиляв одну гілку. Близько 14 год. на автомобілі «Нива» приїхали поліцейські і виявили трактор з причепом з навантаженими дровами.

Обвинувачений не оспорює вартості викраденого майна, не заперечує правильність кваліфікації своїх дій органами досудового слідства, а також критично ставиться до вчиненого ним кримінального правопорушення та щиро розкаюється у вчиненому.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті в межах висунутого звинувачення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин в межах висунутого звинувачення із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмеживши дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, суд вважає, що вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінального проступку, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.

Таким чином, суд встановив, що ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились в незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), скоїв кримінальний проступок, передбачений ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67, 68 КК України та роз`ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання".

Так, суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, та наступні дані про особу винного.

Так, обвинувачений раніше не судимий, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, є пенсіонером за віком, отримує пенсію близько 1700,00 грн., має тяжке матеріальне становище, одружений, дружина має незадовільний стан здоров`я.

В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав вину у вчиненому кримінальному правопорушенні. Крім того, сприяв здійсненню досудового розслідування, що підтверджено стороною обвинувачення.

На підставі ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, - судом не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або непризначення обов`язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Вказана норма Закону передбачає, що у кожному такому випадку суд зобов`язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу обвинуваченого він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом`якшення покарання, а в резолютивній - послатися на ч. 1 ст. 69 КК України.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність негативних наслідків матеріального характеру від вчиненого кримінального правопорушення, вартість майна, яке намагався викрасти обвинувачений, враховуючи, що за місцем мешкання обвинувачений характеризується позитивно, як зазначила сторона обвинувачення, він не судимий, є пенсіонером за віком, отримує пенсію близько 1700,00 грн., його дружина має незадовільний стан здоров`я, що дає суду дійти висновку про вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких матеріальних обставин, тобто враховуючи наведені вище дані про особу обвинуваченого, та наявність двох пом`якшуючих покарання обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання; суд вважає необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів призначити йому покарання за ст. 185 ч. 1 КК України у вигляді штрафу із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, а саме в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн.

Саме таке покарання буде співмірним діянню і характеристиці особи.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Питання щодо процесуальних витрат вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 394 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Згідно ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 653,80 грн. (шістсот п`ятдесят три гривні вісімдесят копійок) на відшкодування витрат на проведення судово-товарознавчої експертизи.

Речові докази:

- трактор марки МТЗ -80 д.н.з. НОМЕР_1 , двоколісний бортовий причіп, який передано на зберігання під зберігаючу розписку ОСОБА_2 , залишити власнику ОСОБА_2 ;

- дрова породи клен об`ємом 1,24 куб. м, які передані на зберігання під зберігаючу розписку помічнику лісничого ДП «Пирятинське лісове господарство» ОСОБА_4 , повернути ДП «Пирятинське лісове господарство».

На вирок може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням обмежень передбачених ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Лохвицького Л.Г.Цімбота

районного суду