Ухвала суду № 93989082, 04.01.2021, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 524/9404/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2021 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Клименко С.М.

за участю секретаря судового засідання Мудрої В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці заяву про самовідвід судді Клименко С.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа: Автозаводський районний суд міста Кременчука Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 січня 2020 року до провадження судді Клименко С.М. передана справа за позовом ОСОБА_1 до Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 12 червня 2020 року замінено первісного відповідача Автозаводський районний суд міста Кременчука Полтавської області належним відповідачем Державною казначейською службою України.

Під час розгляду вказаної справи суддею Клименко С.М. заявлено самовідвід з посиланням на наявність підстав, передбачених п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, а саме в зв`язку з тим, що 24 грудня 2020 року та 31 грудня 2020 року на електронну адресу суду надійшли листи від ОСОБА_1 з образами та погрозами в її бік, що стало підставою для звернення з відповідним повідомленням до Вищої ради правосуддя та Генеральної прокуратури України про втручання в діяльність судді, що може викликати сумнів у її об`єктивності та неупередженості.

Суд вважає заяву про самовідвід обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно ч 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно ч. 8, 11 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, суд розглядає заяву про самовідвід судді без повідомлення учасників справи.

Відповідно п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Так, 24 грудня 2020 року та 31 грудня 2020 року на електронну адресу суду надійшли листи від ОСОБА_1 з образами та погрозами в бік судді ОСОБА_2 , що стало підставою її звернення з відповідним повідомленням до Вищої ради правосуддя та Генеральної прокуратури України про втручання в діяльність судді.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції та законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Рим, 4.11.1950 року), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, викладеної, зокрема, в рішенні від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України» (№33949/02, п. 49-53), вказано, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. При цьому навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість.

Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довір`ям не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довір`я до незалежної судової влади буде підірвано.

Явна і категорична недовіра сторони до дій та рішень судді, невиправдано ускладнить розгляд даної справи, тому з метою підтримання авторитету і безсторонності суду, що є необхідним у демократичному суспільстві, проявляючи такт у реагуванні на виклики з боку оціночних суджень заявника стосовно судді і гуманістичну спрямованість у відправленні правосуддя, з огляду на те, що повноваження, котрі надані суддям, тісно пов`язані з такими цінностями правосуддя, як незалежність, неупередженість, чесність, честь, гідність, професіоналізм, а судові рішення з огляду на верховенство права за своїм змістом мають утверджувати справедливість і права людини, укріплювати довіру суспільства до судової влади, оскільки довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється у ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.

Враховуючи викладені обставини, з метою усунення сумнівів в неупередженості та об`єктивності судді і для забезпечення суб`єктивної впевненості сторони і стороннього спостерігача в тому, що справа розглядатиметься незалежним і безстороннім судом, а також для усуненні будь-яких сумнівів в неупередженості суду, суд вважає, що заяву судді Клименко С.М. про самовідвід слід задовольнити.

Керуючись статтями 36, 260, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву судді Клименко Світлани Миколаївни про самовідвід задовольнити.

Справу № 524/9404/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа: Автозаводський районний суд міста Кременчука Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії передати до канцелярії суду для вирішення питання про її перерозподіл в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяС. М. Клименко