Рішення № 93988296, 31.12.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3098/19

Провадження № 2/369/1699/20

РІШЕННЯ

Іменем України

31.12.2020 м.Київ

Києво- Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Ковальчук Л.М.,

при секретарі Моргун А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Народна позика», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручини Тетяни Павлівни про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса про реєстрацію права власності,

третя особа - ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся позивач із позовом до відповідачів у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мінюково-Кручини Т.П., індексний номер 19621142 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, загальною площею 0,0800 га, кадастровий номер 3222486201:01:031:0018, за адресою: АДРЕСА_1 та домоволодіння, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 119697322224 за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «ФК «Народна позика». В обґрунтуванні позову вказано, що реєстратор проігнорував відсутність повідомлення солідарного боржника (поручителя) про вимогу кредитору, відповідно боржник (поручитель) не міг скористатись своїм правом виконати зобов`язання боржника та повідомити про виконання зобов`язання належним чином. На підтвердження факту наявності заборгованості позивача та її розміру ТОВ «ФК «Народна позика» не надано реєстратору жодного документа, в тому числі розрахунків заборгованості або документів щодо безспірності таких сум заборгованості та прострочення виконання зобов`язання як в цілому, так і на строк, який тягне за собою відповідне нарахування.

У судове засідання позивач не з`явився, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позов підтримав та просив задовольнити.

Представник ТОВ «ФК «Народна позика» у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, у задоволенні позову просив відмовити. Подав до суду письмовий відзив у якому заперечував проти позову посилаючись на те, що ТОВ „ФК „Народна позика" надало нотаріусу всі необхідні документи для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеку, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, які встановлені Порядком № 868. Вказане свідчить про відсутність у державного реєстратора визначених ст.24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"підстав для відмови в державній реєстрації прав. Зазначив, що в даному випадку ТОВ «ФК «Народна позика» реалізувало своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, передбачене ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та договором іпотеки шляхом набуття у власність предмета іпотеки. Також подано заяву про застосування строків позовної давності.

Приватний нотаріус у судове засідання не з`явився, подав до суду письмовий відзив у якому заперечував проти позову. Вказав про відсутність у державного реєстратора визначених ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"підстав для відмови в державній реєстрації прав. Зазначив, ТОВ «ФК «Народна позика» реалізувало своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, передбачене ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та Договором іпотеки шляхом набуття у власність предмета іпотеки. Таким чином, перехід права власності на іпотечне майно відбувся у передбаченому законом рядку. Також подав заяву про застосування строків позовної давності.

Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, з`ясувавши дійсні обставини справи та дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 15.05.2013 між ОСОБА_2 (іпотекодавець) та ТОВ «ФК Народна позика» (також іпотекодержатель) в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 (позичальник) за Кредитним договором № 1505001 /000-КФК/13 від 15.05.2013 укладено Договір іпотеки, за яким Іпотекодавець передала в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно: домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 90,70 кв.м, та земельну ділянку загальною площею 0,0800 га, кадастровий номер 3222486201:01:031:0018, за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.1 Закону України "Про іпотеку"іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За ч. 1 ст.7 Закону України "Про іпотеку"за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

За ст.35 Закону України "Про іпотеку"у разі порушення основного зобов 'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога inотекодержателя лишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання па підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"від 01.07.2004 № 1952-1V (Закон) державна реєстрація прав нерухоме майно та їх обтяжень з 01.01.2013 проводиться державним реєстратором прав на нерухоме майно органу державної реєстрації, а також нотаріусами як спеціальними суб`єктами, на яких покладаються функції державного реєстратора.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 вказаного закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

За положеннями ч. 1 ст. 4 Закону державній реєстрації прав підлягають:

1) право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва;

2) речові права на нерухоме майно, похідні від права власності:

право користування (сервітут);

право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

право забудови земельної ділянки (суперфіцій);

право господарського відання;

право оперативного управління;

право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки;

право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки;

право довірчої власності (крім права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов`язань);

інші речові права відповідно до закону;

4) обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва:

заборона відчуження та/або користування;

арешт;

іпотека;

вимога нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна;

податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва;

інші обтяження відповідно до закону.

За ч. 1 ст. 5 Закону у державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону державним реєстратором є:

1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав;

2) нотаріус;

3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

За правилами підпункту 1 частини першої статті 19 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Можливість реалізації іпотекодержателем права на звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки передбачена у статті 3 Закону України від 07 липня 2004 року № 1953-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у якій визначено, що загальними засадами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень(далі - державна реєстрація прав) є:

1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження;

2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;

3) публічність державної реєстрації прав;

4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом;

5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Статтею 18 вказаного Закону передбачений порядок проведення державної реєстрації прав.

Частиною 1 статтею 24 вказаного Закону визначено підстави для відмови у державній реєстрації прав. Ними є :

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

На час здійснення державної реєстрації права власності на житловий будинок та земельну ділянку за ТОВ «ФК «Народна позика», станом на 25.02.2015 діяв Порядок державної рєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868. Згідно п. 46 вказаного вище Порядку для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: 1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов`язання, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; 2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

09 квітня 2014 року ТОВ «ФК «Народна позика» направило на адресу ОСОБА_2 вказану в Договорі іпотеки та Кредитному договорі ( АДРЕСА_2 ) вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором № 35-04/14, яку було отримано позивачем 16.04.2014.

ТОВ «ФК «Народна позика» направило ОСОБА_1 вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором № 35-05/14 від 09 квітня 2014 року, яку ОСОБА_1 отримав особисто про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні поштового відправлення.

Заявою від 15.05.2013 зареєстрованою нотаріусом в реєстрі за № 1846 ОСОБА_1 надав нотаріальну згоду на укладення ОСОБА_2 та підписання нею будь-яких кредитних договорів, договір іпотеки щодо спірного нерухомого майна тощо.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 27 січня 2016 року по справі № 757/24191/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "ФК «Народна позика», третя особа ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою визнано поруку за договором укладеним між ТОВ «ФК «Народна позика» та ОСОБА_1 від 15 травня 2013 року припиненою.

У вимозі № 35-04/14 від 09.04.2014, адресованій ОСОБА_2 зазначалось, що у випадку невиконання або несвоєчасного виконання цієї вимоги, ТОВ «ФК «Народна позика» буде безумовно розпочата процедура примусового стягнення заборгованості через суд та/ або шляхом позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому Законом України «Про іпотеку», умовами укладеного договору іпотеки, в т.ч. шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса на договорі іпотеки з подальшим відчуженням предмету іпотеки та покладенням на ОСОБА_2 витрат, пов`язаних із таким стягненням.

За положеннями ст.36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 37 вказаного вище закону іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Пунктом 6.1. Договору іпотеки сторони погодили, що даним застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, сторони цього Договору визначають спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону України «Про іпотеку» за своїми правовими наслідками дане застереження прирівнюється до Договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

В п. 6.2. сторони цього Договору вирішили, що звернення стягнення на Предмет Іпотеки може здійснюватися на розсуд Іпотекодержателя або шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання Основного договору, або шляхом набуття Іпотекодержателем права від свого імені продати Предмет іпотеки будь-якій особі - покупцеві на підставі договору купівлі-продажу, у порядку, встановленому цим Договором.

Пунктом п. 6.3. сторони цього Договору вирішили, що Іпотекодержатель, у разі порушення боржником (іпотекодавцем) зобов`язання за Основним Договором, задовольняє забезпечену іпотекою вимогу на свій розсуд або шляхом набуття права власності на Предмет іпотеки, або шляхом набуття права продажу від свого імені Предмету Іпотеки будь-якій особі - покупцеві. Правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є Предметом іпотеки, є дане застереження, яке прирівнюється до договору про задоволення вимог Іпотекодержателя за своїми правовими наслідками та передбачає передачу Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язання за Основним договором.

Відповідно до п. 6.8 Договору іпотеки якщо порушення, викладені у письмовій вимозі про усунення порушень, не будуть усунені в строк, зазначений іпотекодержателем у строк, зазначений у письмовій вимозі, то вважатиметься, що на розсуд іпотекодежателя або іпотекодавця передав у власність іпотекодержателю предмет іпотеки, або іпотекодержатель набув право продажу предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі - покупцеві наступного календарного дня після закінчення строку, вказаного у письмовій вимозі про усунення порушень. Іпотекодержатель в якості фіксації фактів, що визначені першим абзацом цього пункту даного Договору, приймає одноосібне рішення про прийняття предмета іпотеки у власність в рахунок задоволення вимог іпотекодержателя або відповідно про набуття права продажу предмету іпотеки від свого імені будь-якій особі - покупцеві наступного календарного дня після закінчення строку, вказаного у письмовій вимозі про усунення порушень.

ТОВ «ФК Народна позика» прийняло рішення № 2 від 25.02.2015 про задоволення вимог шляхом прийняття у власність ТОВ «ФК Народна позика» предмету іпотеки.

ТОВ «Фінансова компанія «Народна позика» були подані приватному нотаріусу такі документи: рішення ТОВ «ФК «Народна позика» від 25.02.2015 про задоволення вимог шляхом прийняття у власність предмету іпотеки згідно договору від 15 травня 2013 року; договір іпотеки посвідчений Коноваловою Е.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 15 травня 2013 року, реєстровий номер 1847; кредитний договір № 1505001 /000-КФК/13 від 15 травня 2013 року; вимога про погашення заборгованості за кредитним договором від 09.04.2014 № 35-04/14; поштове повідомлення від 09.04.2014; розрахунок заборгованості станом на день реєстрації права власності; договір купівлі-продажу домоволодіння від 21.02.2013 та витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21.02.2013 та витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Державний акт на право власності на земельну ділянку; технічний паспорт на житловий будинок житлового фонду; довіреність ТОВ «Фінансова компанія «Народна позика» на представництво на ім`я ОСОБА_3 , що посвідчена Мурашковською О.С. приватним нотаріусом Київського нотаріального округу від 26.12.2014 за № 3903; статут ТОВ «ФК «Народна позика»; ліцензія Товариства; виписка ТОВ «ФК «Народна позика»; паспорт представника.

Також нотаріусу були надані Звіт про оцінку суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 про вартість домоволодіння загальною площею 90, 7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 станом на 26.01.2015 та Звіт про оцінку СОД ФОП ОСОБА_5 про оцінку земельної ділянки 0, 0800 га, кадастровий номер 3222486201:01:031:0018, що розташована за адресою - АДРЕСА_1 станом на 24.02.2015.

ТОВ «ФК «Народна позика» реалізувало своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, передбачене ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та Договором іпотеки шляхом набуття власність предмета іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 4 цієї ж статті звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, перехід права власності на іпотечне майно відбувся у передбаченому законом рядку.

За таких підстав у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З приводу заяви відповідачів про застосування строків позовної давності слід зазначити таке.

Велика Палата ВС у постанові по справі № 372/1036/15-ц від 07.11.18 вказала, що виходячи з вимог ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

Враховуючи, що судом не встановлено порушень прав позивача, відмова у позові у зв`язку з пропущенням строку позовної давності застосована бути не може з огляду на вказане вище.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Народна позика», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручини Тетяни Павлівни про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса про реєстрацію права власності, відмовити.

Скасувати заходи забезпечення, застосовані на підставі ухвали Києво-Святошинського суду Київської області, а саме накладений арешт на земельну ділянку загальною площею 0,0800 га з кадастровим номером 3222486201:01:031:0018, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ТОВ «Фінансова компанія «Народна позика», накладений арешт на домоволодіння, обєкт житлової нерухомості реєстраційний номер обєкту нерухомого майна 11969732224, за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ТОВ «Фінансова компанія «Народна позика».

Інформація про учасників справи:

ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації/проживання: АДРЕСА_2 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Народна позика», код ЄДРПОУ: 36927264, Бесарабська площа, 5 м. Київ.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручина Тетяна Павлівна, вул. Симона Петлюри, 18 м. Київ.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного рішення суду.

Суддя Л.М. Ковальчук